Сплата податку після спливу граничного строку сплати: чи буде штраф

Багатьом суб’єктам господарювання відома ситуація, коли покупці (замовники) не оплачують товари/роботи вчасно. Найгірше, коли від цієї оплати залежить вчасна сплата податків такого продавця (виконавця). Буває й так, що гроші від покупця надійшли на р//р продавця ввечері п’ятниці, 28.09.2018 року, а ПДВ треба сплатити до 30.09.2018року (тобто до неділі). Чи отримає такий продавець штраф?

Верховний Суд на боці платників

Хоча ця проблема існує давно, позитивною новиною є те, що Верховний Суд (далі – ВС) підтримав позицію платників податків.

Так у Постанові від 10.05.2018 року у справі №813/2418/17 (№К/9901/39571/18) ВС вказав, що: «граничним строком сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковою декларацією за перший квартал 2017 року, який спливав 20.05.2017 та припадав на вихідний день (субота), є перший за ним операційний (банківський) день - 22.05.2017». 

Подібну правову позицію було підтримано і щодо ПДВ у Постанові від 11.09.2018 року у справі №802/2229/17-а (№К/9901/55640/18 ):  «Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний день».

ВС виходив з того, що за приписами ПКУ та  Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 року (далі - Конвенція № 76) , надана можливість продовжити строк сплати податку  на перший робочий день, що припадає на вихідний (субота, неділя) або на святковий день.

Так, за приписами п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст.57 ПКУ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім окремих випадків. 

За загальним правилом, такі граничні строки для сплати податкових зобов’язань становлять:

• для місячних податкових декларацій - протягом 30 календарних днів за звітним місяцем;
• для квартальних податкових декларацій – протягом  40 календарних днів за звітним кварталом;
• для річного звіту – протягом 60 календарних днів за звітним роком.

Важливо! Потрібно пам’ятати про окремі випадки, адже це може призвести до нарахування законного штрафу. Зокрема, у п.п.б) п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ передбачено, що юридичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Тобто, якщо вихідними є 29 та 30 числа, граничним терміном є 28-ме (п’ятниця).

Разом із тим, для загальних випадків, ВС визначив правову позицію, ґрунтуючись на п.49.20 ст. 49 ПКУ – якщо  останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, ВС, із посиланням на 1, 2, 5 Конвенції № 76 ствердив таке. Якщо день, в якому  строк виконання певної дії – сплати податку, спливає (припадає на суботу,  неділю, офіційне  свято  чи  день,  який  вважається   офіційним   святом), встановлений  строк  подовжується  на  перший  робочий день,  який настає після них. При цьому, ВС обґрунтовував свою позицію не лише Конвенцією № 76, але й п.56.21 ст.56 ПКУ (зважаючи на певну судову практику, коли суди ігнорують цю норму, можна казати про позитивні зрушення на користь платників податків)

А що з ЄСВ?

У ч.8 ст.9 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що роботодавці - платники єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ),зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом із тим, у п.11 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Наказ МінФіну від 20.04.2015 р. № 449, зі змінами), чітко вказано, що у випадку, коли  останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Позитивна судова практика з цього питання викладена у Постанові ВС від 07.08.2018 року у справі №804/7113/16 (№К/9901/39429/18). Зверніть вагу, що у цій справі, ВС підтримав позицію платника щодо платіжного доручення, що було подано до банку у понеділок (22.02.2016 року), а от щодо платіжного доручення, що надійшло на наступний день (у вівторок), ВС став на бік контролюючого органу (що відповідає законодавству).

Тобто, якщо податок сплачений в понеділок, то податкова не може штрафувати?

Так, орган ДФС не має законних підстав для нарахування штрафів. 

Однак, контролюючий орган все одно може прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу, особливо якщо сума такого штрафу - невелика. На жаль, більшість платників  «прощають» такі незначні штрафи, адже судитися навіть за 100%-во незаконні штрафи – дорожче (уявіть штраф у 500 грн. в той час, як мінімальний судовий збір у 2018 році становить 1762,00 грн. Який відсоток платників звернеться до суду, як гадаєте?).

Разом із тим, потрібно допомогти тим платникам, що готові боротися за свої права, навіть якщо штраф невеликий (а це - майже виключає участь правника). Для цього, щойно такий платник отримав податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про нарахування штрафу, йому потрібно надіслати скаргу (час – 10 календарних днів з дня отримання ППР) до ДФС України. Якщо ж і ДФСУ стане на бік своїх підлеглих – потрібно звернутися з позовом до суду.

Тут ми пропонуємо Вам зразок скарги, яку можна легко перетворити на адміністративний позов.