Завдяки Закону від 04.11.20 р. № 962-IX ставка ПДВ для готелів знизилася до 7%. Та чи на всі послуги вона поширюється? Чи можуть платники ПДВ оподатковувати за зниженою ставкою послуги СПА, паркування, прання, користування тренажерними залами та басейнами, конференц-залами, сніданок у готелі?
«…справжній готель повинен бути гостинним і допомагати клієнту, коли це потрібно.»
Артур Хейлі «Готель»
У столиці Малайзії Куала-Лумпур розташований найбільший готель у світі – First World Hotel. У ньому 7351 номерів.
Уявіть собі, що в цьому готелі можуть одночасно проживати 14 тисяч гостей, які на сніданок можуть з’їсти 14 тисяч смажених яєць, випити 14 тисяч філіжанок кави. А це 112 кг зерен кави лише на сніданок і 1 400 літрів води, якщо кава «американо».
А тепер спробуйте уявити собі, наскільки це «просто» прийняти таку кількість гостей, а ще й залишити їх задоволеними.
І навряд чи хтось зможе заперечити той факт, що вартість готельних послуг є далеко не останнім фактором, який на те задоволення гостя впливає. А ПДВ, як відомо, є непрямим податком, тобто таким, який гості готелів сплачують за власний рахунок, хоча й вважають часто, що це все готель отримує в ціні готельних послуг. Насправді ж суть непрямого податку в тому, що готель його не сплачує, а просто збирає з єдиною метою – віддати державі та отримати невдоволення гостей ціною на свій рахунок.
Готельний бізнес для підприємця – це бізнес зі своїми ризиками (локдаун – яскравий тому приклад), зі своїм податковим навантаженням. І щоб цей потрібний бізнес існував, влада може, наприклад, зменшити те податкове навантаження. Держава може прагнути отримати того ПДВ менше, щоб готельні послуги стали доступнішими для гостей.
Законом від 04.11.20 р. № 962-ІХ (далі – Закон № 962) було внесено зміни до Податкового кодексу (далі – ПК) щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій. Зокрема, знижено ставку ПДВ на готельні послуги.
Згідно з абзацом сьомим пп. «в» п. 193.1 ПК ставку ПДВ в розмірі 7 % установлено за операціями з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Оподаткування таких операцій за ставкою 7 % відсотків буде тимчасовим – до 1 січня 2023 року (п. 74 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення»).
Проте не всі, хто називає себе готелем, можуть розраховувати на таку ставку ПДВ. Є певні умови сплати ПДВ за ставкою 7 %.
Згідно зі ст. 1 Закону від 15.09.95 р. № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон № 324) готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається КМУ. Категорія встановлюється на 5 років.
Слід звернути увагу на те, що готель – це підприємство, тобто юридична особа. Саме з цієї причини фізособи-підприємці не зможуть отримати відповідну категорію для своїх готелів, хоча це й не забороняє називати їх готелями.
Проте норми ст. 193 та п. 74 підрозд. 2 розд. XX ПК вказують на послуги з тимчасового розміщення, що надаються не лише готелями, а й подібними засобами тимчасового розміщування. Тому можна стверджувати, що ставка ПДВ 7 % може бути застосована не лише юридичними особами – готелями, які отримали відповідну категорію, а й готелями, в яких діяльність здійснюють фізособи-підприємці, а також юридичними та фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання) у подібних до готелів засобах тимчасового розміщування. Тобто важливим фактором є не стільки назва закладу тимчасового розміщення, скільки зміст самої послуги.
Відповідно до ст. 1 Закону № 324 готельна послуга – це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю. А це вже на користь податківцям. Адже відсутність відповідної категорії у готелю вони, швидше за все, тлумачитимуть на користь того, що й послуги не є готельними.
Перелік готельних послуг деталізовано у ст. 22 Закону № 324, відповідно до якої за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб’єкт, що надає послуги з розміщення) зобов’язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги з тимчасового проживання (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов’язується сплатити за ці послуги встановлену плату.
До послуг, пов’язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з:
Отже, спроби контролюючого органу розділити готельні послуги на ті, що пов’язані з тимчасовим розміщенням (проживанням), і ті, що пов’язані із задоволенням інших потреб (харчування, збереження майна…), приречені на невдачу (а такі спроби в них є – див. ІПК ДПС від 02.03.21 р. № 756/ІПК/99-00-21-03-02-06). Усі наведені вище послуги є послугами, пов’язаними з тимчасовим розміщенням.
Крім того, законодавець чітко зазначає КВЕД послуг, на які поширюється ставка ПДВ 7% – клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010.
Цей клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів, зазвичай на добовій або тижневій основі. До такої діяльності входить надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс, а до послуг – щоденне прибирання та заміна постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчування і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.
Клас 55.10 включає діяльність з розміщування у:
Отже, ставка ПДВ у розмірі 7% застосовується й до зазначених вище послуг. Водночас зрозуміло, що контролюючим органом може бути поставлено під сумнів ту чи іншу послугу, до якої готелем застосовано ставку 7%. Мета проста: якщо ця послуга оподатковується не за ставкою 7%, то вона оподатковуватиметься за повною ставкою, тобто 20%. А це, своєю чергою, означатиме донарахування готелю ПДВ у розмірі різниці між повною ставкою ПДВ та ставкою 7%. І як же їм, податківцям, не спокуситися на таке?
Щоб не спокушати контролюючий орган, варто описувати надані послуги у відповідних договорах, актах, рахунках тощо «якнайближче» до переліку послуг, наведеного у класі 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010. Тим більше, що сам законодавець прямо зазначив цей клас, як відповідний критерій для вказаної ставки ПДВ і в ст. 193, і в п. 74 підрозд. 2 розд XX. Тож апелювання до зазначених норм може надати істотних переваг у спорі з контролюючим органом.
Закон № 962, яким було внесено відповідні зміни до ПК, набув чинності із дня, що настав за днем його опублікування. Опублікований він був 22.12.20 р. (у газеті «Голос України» № 237).
Проте пункти, якими було запроваджено ставку ПДВ 7% на зазначені послуги (п. 8 та абзац шостий п. 12 розд. I Закону № 962), набули чинності з першого дня місяця, що настав за місяцем опублікування Закону № 962, тобто з 1 січня 2021 року.
Тому, якщо власник готельного бізнесу «проґавив» цей Закон та помилково нараховував ПДВ у січні – лютому за ставкою 20 %, то саме час згадати про розрахунок коригування.
Законодавець пообіцяв знижену ставку ПДВ для «готельєрів» рівно на два роки: до 1 січня 2023 року. Тобто різниця у ставках ПДВ 20% і 7% – це знижка гостям готелів у розмірі 13%, «подарована» їм державою аж на два роки. Така собі дисконтна картка від законодавця.