Реалії автоматичного відшкодування ПДВ

Відшкодування ПДВ — одна з центральних проблем вітчизняної податкової системи. З прийняттям Податкового кодексу був зроблений крок до розв’язання цієї патової ситуації. Йдеться про автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ під гаслом «Рівноправне партнерство держави та бізнесу». Тобто про такий формат відносин, у якому обидві сторони чесні та порядні один перед одним. Та чи дотримується ця умова на практиці?

Олександра Смірнова,
завідувач відділу вивчення міжнародного досвіду
та європейської інтеграції НДІ ФП, доцент, к. е. н.

Загальний порядок відшкодування

Зміст ПДВ є досить простим. Це податок, який наперед вносить до бюджету виробник, а врешті-решт сплачує споживач. Коли кінцевий покупець придбаває товар, то закладений у його ціну ПДВ повертається підприємству через механізм бюджетного відшкодування.

Для камеральної перевірки декларації із заявленою в ній сумою ПДВ до відшкодування законодавством відведено 30 календарних днів. Якщо при цьому будуть виявлені факти, які свідчитимуть, що суми бюджетного відшкодування розраховані з порушенням, — очікуйте документальну позапланову виїзну перевірку. Проводиться вона протягом 30 календарних днів після завершення камеральної перевірки (п. 200.11 ПК). Як свідчить практика, додаткова перевірка у цьому випадку є неминучою.

Тобто фактично терміни перевірок можуть збільшуватися, а суми ПДВ відшкодовуватися частинами відповідно до результатів зустрічних звірок та позапланових документальних перевірок.

Отже, платникам, які претендують на відшкодування сум ПДВ, потрібно:

• бути готовими до податкових перевірок;
• бути впевненими у своїх контрагентах за всім ланцюгом постачання;
• враховувати ситуацію у сфері державних фінансів;
• усвідомлювати, що швидкого повернення грошей не буде.

Автоматичне відшкодування

З автоматичним відшкодуванням з бюджету ПДВ ситуація зовсім інша.

По-перше, економиться час. Адже автоматичне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки. Триває вона як мінімум на 10 днів менше, ніж у загальному порядку. А саме 20 календарних днів після закінчення граничного терміну отримання податкової декларації (п. 200.18 ПК). До того ж іншим є і статус заявника (не податкова яма, не спляче підприємство, не транзитер тощо).

По-друге, зменшуються корупційні ризики. Адже при автоматичному відшкодуванні людський фактор зведений до мінімуму, оскільки перевірки проводяться в автоматизованому режимі.

По-третє, реальні гроші вам не замінять цінними паперами. Адже на автоматичне відшкодування не поширюється норма щодо погашення невідшкодованих сум ПДВ фінансовими казначейськими векселями. Це є суттєвою перевагою, оскільки будь-які сурогатні платіжні засоби — це ризик і зайвий клопіт (може виникнути, приміром, проблема дисконту, тобто придбання таких цінних паперів на ринку за зниженою ціною).

Отже, автоматичне повернення з бюджету ПДВ має суттєві переваги.

Хто має право на автоматичне відшкодування

Автоматичне бюджетне відшкодування сум ПДВ здійснюється, якщо претендент:

1) маєте право на його отримання;

2) подав відповідну заяву;

3) одночасно відповідає критеріям, визначеним в п. 200.19 ПК.

Перелічимо критерії, яким має відповідати платник для відшкодування ПДВ в автоматичному режимі:

• не повинен перебувати у судових процедурах про банкрутство;
• має бути включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
• стосовно нього у Реєстрі не повинно бути записів про:
• відсутність підтвердження відомостей;
• відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
• прийняття рішень про виділ, припинення юрособи, підприємницької діяльності фізособи-підприємця;
• визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юрособи;
• припинення державної реєстрації юрособи чи підприємницької діяльності фізособи-підприємця та про те, що стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юрособи чи підприємницької діяльності фізособи-підприємця;
• має здійснювати операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ. Зверніть увагу, що тут є певні обмеження. Зокрема, питома вага таких операцій протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно повинна становити не менше 40 % загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
• загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов’язаннями його контрагентів у частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не повинна перевищувати 10 % суми, заявленої платником до відшкодування;
• середня зарплата на підприємстві повинна перевищувати мінімальну не менше ніж у 2,5 рази у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
• повинен відповідати одному з таких критеріїв:

1. чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з таким платником, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
2. залишкова балансова вартість основних фондів для ведення задекларованої діяльності на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
3. податкова віддача з податку на прибуток є вищою від середнього показника по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року;
4. не має податкового боргу;
5. для великих платників — не задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

Перевірка на відповідність критеріям

На відповідність зазначеним вище критеріям платник перевіряється в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання декларації (п. 2, 4 Порядку № 781). Зокрема, перевіряється наявність податкової інформації та аналізуються дані його звітності.

Зверніть увагу, що податкова інформація — це досить змістовне поняття. Під ним маються на увазі будь-які відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (пп. 14.1.171 ПК).

За результатами автоматизованої звірки Міндоходів не пізніше 15 календарного дня після граничного терміну подання звітності формує два переліки платників ПДВ і доводить їх до відома територіальних органів доходів і зборів. В одному з них зазначаються платники, які відповідають критеріям та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, а в другому — які не відповідають.

Територіальні органи доходів і зборів зобов’язані протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки надати Державній казначейській службі висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Казначейство, у свою чергу, протягом трьох операційних днів після отримання висновку має перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. Порядок взаємодії Міндоходів і казначейської служби у процесі відшкодування ПДВ затверджений постановою КМУ від 17.01.2011 № 39.

Таким чином, для оформлення автоматичного бюджетного відшкодування знадобиться максимум 26 днів:

20 днів — для автоматизованої камеральної перевірки;

3 дні — для надсилання висновку Держказначейству;

3 дні — для зарахування грошей на рахунок.

Якщо платник ПДВ не відповідає встановленим критеріям, територіальний орган Міндоходів протягом 17 календарних днів після граничного терміну подання звітності надсилає йому відповідне повідомлення з детальним поясненням, які саме критерії не дотримано. Якщо упродовж 17 днів ви не отримали таке повідомлення, вважається, що ви відповідаєте усім критеріям і маєте право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Алгоритм автоматичного відшкодування ПДВ з бюджету зображено на рисунку.

Прогресивний крок та невиконані зобов’язання

Автоматичне бюджетне відшкодування виглядає дійсно прогресивним кроком. З одного боку, алгоритм такого відшкодування виключає з числа претендентів тих, хто намагається мінімізувати податки, а також тих, хто з ними співпрацює. З іншого боку, вчасне повернення ПДВ дозволяє спрямовувати отримані кошти на розвиток підприємства, збільшуючи надходження до бюджету. Тобто партнерство держави та бізнесу очевидне.

Проте зобов’язання України перед МВФ ще у 2011 році довести відшкодування ПДВ «автоматом» до рівня не менше 60 % від усього обсягу й досі не виконано. Так, голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах розкритикував окремі вимоги щодо застосування до підприємств процедури автоматичного відшкодування ПДВ. На його думку, відшкодування ПДВ при експорті лише за умови, що компанія експортує не менше 40 % своєї продукції, — це нонсенс. Неприйнятною умовою для відшкодування ПДВ він також вважає вимогу про те, що рівень зарплат на підприємстві-експортері не повинен бути нижчим ніж 2,5 мінімальної зарплати.

Представники Міндоходів з цього приводу заявляють про боротьбу із зарплатами у конвертах та фіктивним експортом з метою захисту як державних інтересів, так і інтересів громадян України.

Між статистичними даними та даними Міндоходів — прірва

Відшкодування ПДВ завжди мало специфічний характер. Він проявляється у тому, що часто-густо бізнес мимоволі стає кредитором держави, яка накопичує суттєву заборгованість перед законними отримувачами податку з бюджету. Це негативно впливає на всі складові розвитку бізнесу: присутність на ринку, конкурентоспроможність, залучення іноземних інвестицій тощо.

При цьому з різних джерел надходить різна інформація щодо боргу держави з відшкодування ПДВ. Це заважає сформувати чітке уявлення про їх розміри та проаналізувати динаміку погашення.

Екс-міністр доходів і зборів України Олександр Клименко в інтерв’ю УНІАН від 06.02.2014 зазначив, що загальний обсяг заборгованості з відшкодування ПДВ підприємцям України, сформований у попередні роки, скоротився у 2013 році на 0,3 млрд грн і на початок 2014 року склав 14,9 млрд грн. Він наголосив, що підприємства, які скаржаться на невиплати ПДВ, оперують усіма заявленими сумами. Проте суми, які оскаржуються у судах та фігурують у кримінальних розслідуваннях, не можна вважати багатомільярдним боргом держави.

На засіданні Інвестиційної ради при Міндоходів Олександр Клименко заявив, що в Україні немає простроченої заборгованості з повернення ПДВ підприємцям, які працюють у нашій країні і ведуть тут зовнішньоекономічну діяльність. Разом з тим, він знову звернув увагу присутніх на те, що є поточна заборгованість і заборгованість, яка оскаржується у судах.

А от за даними інформаційного агентства УНІАН, у 2013 році в цілому по країні обсяг заборгованості з відшкодування ПДВ підприємцям України зріс на 16 % — до 53,4 млрд грн.

Як бачимо, між цифрами Міндоходів та агентства УНІАН — прірва. Проте станом на початок 2014 року до Міндоходів не надійшло жодної заяви від представників бізнесу про погашення заборгованості векселями. Тому доцільно орієнтуватися на цифри, озвучені екс-міністром. Тим більше що два роки поспіль суми відшкодованого ПДВ перевищують заявки від платників. У 2012 році обсяг відшкодувань становив 46 млрд грн за обсягу заявок 43,3 млрд грн. Це на 3,2 млрд грн більше, ніж у 2011 році. А обсяг виплат за підсумками 2013 року перевищив обсяг заявок на 3,5 млрд грн і склав 53,4 млрд грн. Порівняно з 2012 роком сума відшкодування зросла на 7,5 млрд грн.

Щодо автоматичного відшкодування, то цією можливістю уже скористалися:

• у 2011 році — більше 300 платників на суму 20 млрд грн, або 47 % від загальних обсягів відшкодування ПДВ;
• у 2012 році — 501 платників на суму 23,2 млрд грн, або 50,4 % від загальних обсягів відшкодування ПДВ;
• у 2013 році — 495 платників на суму 22,6 млрд грн, або 42 % від загальних обсягів відшкодування ПДВ.

Крім того, за даними соціологічного дослідження «Якість інвестиційного клімату і рівень інвестиційної активності в Україні», інвестори, які працюють в Україні, відзначили у 2013 році поліпшення системи відшкодування ПДВ.

Але чому обсяги «автомату» не перетинають задекларованої межі у 60 % від загального обсягу відшкодування? Причина — невідповідність платників критеріям, які дають право на цей вид відшкодування. При цьому представники Міндоходів неодноразово заявляли, що найпроблемнішими критеріями є:

• низький рівень зарплат;
• недосягнення 40 %-го порога експортних операцій у загальному обсязі поставок;
• розбіжність даних щодо ПДВ платників і контрагентів у системі співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту на рівні Міндоходів.

Статистичні дані щодо бюджетного відшкодування ПДВ за 2011–2013 роки наведено у таблиці 2.

Самоперевірка критерію щодо рівня зарплати

Критерію щодо рівня зарплат не відповідають майже 90 % підприємств, які подали заяву на автоматичне відшкодування ПДВ. Як себе перевірити? Для цього використовуються дані податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ окремо за кожним з останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів), за якими минув граничний термін подання податкової звітності. Розрахунок здійснюється за формулою:

СЗ = (ЗД ÷ КП) ÷ 3,

де СЗ — середній розмір зарплати працівника за кожним окремим звітним податковим періодом (кварталом);

ЗД — загальна сума зарплати, виплаченої працівникам протягом відповідного звітного періоду (кварталу);

КП — кількість працівників, яким протягом відповідного звітного періоду (кварталу) виплачено зарплату;

3 — кількість місяців у звітному податковому періоді (кварталі).

Після цього потрібно розрахувати коефіцієнт співвідношення розміру середньої заробітної плати працівника (Кзп) до розміру мінімальної заробітної плати (МЗ) окремо за кожним із останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів), щодо яких минув граничний термін подання податкової звітності:

Кзп = СЗ ÷ МЗ.

Зазначений коефіцієнт за кожним із останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів) повинен бути не меншим ніж 2,5.

Як бачимо, розрахунок нескладний. Інші критерії теж визначаються доволі легко. Алгоритм їх перевірки наведений у Порядку № 781. Доцільно також звернути увагу на вимогу щодо реєстрації, особливо за неосновним місцем обліку.

Отже, радимо заявникам вчасно оцінити свої шанси скористатися «автоматом». Інша справа, що підприємствам у регіонах доволі складно забезпечити працівникам середню зарплату на рівні 3 045 грн (у 2,5 разу більшу за мінімальну). Тобто потрібно робити свідомий вибір у кожному конкретному випадку.

Новації–2014

Для сумлінних платників ПДВ у 2014 році з’явилися нові преференції. Зокрема, з 1 січня 2014 року строк камеральної перевірки платників з позитивною податковою історією скорочено з 20 до 5 календарних днів від дня подання податкової декларації з ПДВ (п. 200.22 ПК).

Статус платника податків з позитивною історією щомісяця підтверджується в автоматичному режимі відповідно до постанови № 73. За результатами автоматизованої звірки відповідності даних платника критеріям територіальним органам доходів і зборів щомісяця направляється перелік підприємств, які їм відповідають.

Позитивна історія — це відповідність таким критеріям:

• відсутність рішення органу державної податкової служби про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до ст. 184 ПК (використовуються дані з реєстру платників ПДВ);
• своєчасність подання платником ПДВ звітності з цього податку відповідно до ст. 49 ПК (використовуються дані інформаційно-аналітичної бази Міндоходів);
• відповідність платника ПДВ критеріям, установленим п. 200.19 ПК (у разі подання податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеної у такій декларації), відповідно до Порядку № 781 (використовуються дані інформаційно-аналітичної бази Міндоходів).

Крім того, для отримання статусу платника з позитивною податковою історією потрібно, щоб протягом попередніх 36 послідовних місяців платник відповідав усім визначеним вище критеріям.

Вважається, що платник має позитивну податкову історію, якщо він не лише декларує суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника в банк