Підкориговано П(С)БО 22 та Інструкцію з бухобліку ПДВ

За останні три роки інфляція в Україні досягла такого рівня, що в деяких підприємств з’явилися підстави застосовувати П(С)БО 22 «Вплив інфляції» з метою коригування показників фінзвітності за минулий рік на індекс інфляції. Ми вже писали про це (див. «Гіперінфляція: враховуємо при складанні фінзвітності») і тоді також зазначали, що застосування цього стандарту на практиці повинне бути роз’яснене Мінфіном.

І ось нарешті дочекалися. Першою ластівкою з питань застосування П(С)БО 22 і коригування показників фінзвітності став коментований Наказ № 241, яким унесено зміни до стандарту і переглянуто умови його застосування. Правда, наказ цей набув чинності з 14.03.17 р., коли фінзвітність уже була здана. Нагадаємо, граничний строк здачі річної фінзвітності (наприклад, до органів Держстату) – 28 лютого наступного року (п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419).

Що ж змінилося в П(С)БО 22? Мінфін наблизив умови застосування норм цього стандарту до умов, передбачених у міжнародній практиці, – у МСФЗ 3 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції». Зокрема, тепер визначати необхідність коригування показників фінзвітності на індекс інфляції слід не тільки при його високому значенні, але й з огляду на загальну тенденцію наближення до гіперінфляційної економіки (тобто виходячи зі зростання або зниження доходів населення, цін, процентних ставок тощо). Крім того, підвищено значення кумулятивного приросту інфляції в цілях застосування стандарту з 90 % до 100 %.

Ці зміни набули чинності тільки в березні. А чи слід було коригувати фінзвітність за 2016 рік? На це запитання дає відповідь лист Мінфіну від 28.02.17 р. № 11410-06-5/5390. У ньому наголошується, що причин для коригування фінзвітності немає, оскільки інфляція йде на спад і зміни до П(С)БО 22 на момент виходу цього листа вже були схвалені методологічною радою Мінфіну.

Таким чином, підприємства, що оприлюднюють звітність, відтепер зобов'язані коригувати свою фінзвітність тільки в разі приросту рівня інфляції, розрахованого кумулятивно за три попередніх роки (тобто якщо його значення становить 100 % або вище), і за виконання умов, визначених у П(С)БО 22.

Зміни внесені також до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141, зокрема:

• у п. 1.3 – у разі використання раніше придбаних матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг у негосподарських операціях, операціях, що не є об’єктом оподаткування і звільнені від оподаткування, податкові зобов’язання нараховуються в кореспонденції з рахунками обліку витрат діяльності, тобто проведенням: Дт 949 – Кт 641/ПДВ. Таким чином, суму податкових зобов’язань, нарахованих за основними засобами, які перестали використовуватися в господарській діяльності або оподатковуваних операціях, слід спрямовувати на збільшення первісної вартості таких об’єктів;
• п. 9 – при придбанні товарів (послуг) за рахунок коштів цільового фінансування нарахування податкових зобов’язань відображається проведенням Дт 48 – Кт 641/ПДВ, тільки якщо вони не призначені для використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності.

Співавтор
Зінаїда Омельницька,
редактори напряму
«Бухгалтерський облік та оподаткування»