Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)

Звіт про рух грошових коштів (далі – Звіт) по праву вважається однією з найскладніших форм фінансової звітності. Для правильного складання Звіту необхідно протягом року вести докладну аналітику, і будь-які помилки можуть призвести до того, що його показники не зійдуться. Підприємства можуть вибрати спосіб складання Звіту за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми. У цій консультації ми розповімо, як скласти Звіт за допомогою прямого методу. Для цієї мети використовується форма № 3.

У п. 9 розд. ІІ НП(С)БО 1 установлено, що у Звіті відображається інформація про надходження та витрачання грошових коштів (далі – ГК) та їх еквівалентів за поточний рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Тому метою складання Звіту є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в ГК підприємства та їх еквівалентах за звітний період (п. 4.1 Методрекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.13 р. № 433, далі - Методрекомендації № 433).

Як було зазначено, Звіт можна скласти за прямим або непрямим методом (п. 9 розд . II НП(С)БО 1). Підприємство може вибрати будь-який із цих методів. Прийняте рішення фіксують у розпорядчому документі про облікову політику підприємства (п. 2.1, 2.29 Методрекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635, далі - Методрекомендації № 635). Форму № 3, призначену для складання Звіту за прямим методом, наведено в додатку 1 до Н(С)ПБО 1.

Звіт заповнюється в тис. грн без десяткових знаків. Він подається раз на рік у складі річної фінзвітності всіма підприємствами, крім суб’єктів, які застосовують НП(С)БО 25, а саме:

• малих і мікропідприємств;
• представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• підприємств, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства;
• непідприємницьких товариств.

У Звіті показують згруповані в особливому порядку дебетові та кредитові обороти за рахунками ГК та їх еквівалентів. При цьому до ГК відносять (п. 3 розд. І НП(С)БО 1):