Зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування: нововведення-2017

У Податковому кодексі (далі – ПК) з'явився новий п. 201.16, яким передбачено порядок зупинення і відновлення реєстрації податкової накладної (далі – ПН) або розрахунок коригування (далі – РК) в ЄРПН. Розглянемо деякі питання, пов'язані із цими процедурами.

У яких випадках реєстрація ПН або РК в ЄРПН може бути зупинена?

Це можливо, якщо до ПН або РК можна застосувати критерії оцінки ступеня ризику. А ті ПН та РК, які не підпадають під ці критерії, реєструватимуться в загальному порядку.

Критерії оцінки ступеня ризику повинні затверджуватися Мінфіном (п. 74.2 ПК). Наразі вони ще не затверджені.

Яким чином платника податків повідомлятимуть про те, що реєстрація ПН або РК зупинена?

Якщо ДФС буде прийняте рішення заблокувати реєстрацію ПН або РК, платникові податків протягом операційного дня направлять квитанцію в електронній формі, яка буде підтвердженням зупинення реєстрації. Така сама квитанція буде відправлена і покупцеві (п. 201.10 ПК). У квитанції зазначається:

• порядковий номер і дата складання ПН (РК);
• перелік критеріїв оцінки ступеня ризику, які послужили підставою для зупинення реєстрації ПН (РК);
• пропозиція платникові податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН (або РК) в ЄРПН. Завважимо, що копії документів повинні будуть надаватися згідно з вичерпним переліком у розрізі кожного критерію ризику. Такий перелік також повинен бути затверджений Мінфіном.

Яким чином і в який строк платник податків може надавати пояснення або документи?

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації ПН (або РК), платник податків має право подати до органу ДФС за основним місцем обліку протягом 365 к. д., що настають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у такій ПН (або РК). У свою чергу, орган ДФС повинен передати ці документи комісії центрального органу ДФС – не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

На підставі чого і в який строк комісія центрального органу ДФС ухвалюватиме рішення щодо реєстрації (або нереєстрації) ПН (або РК) в ЄРПН?

Комісія центрального органу ДФС розглядає отримані документи і приймає рішення:

• або про реєстрацію ПН (або РК) у ЄРПН;
• або про відмову в реєстрації ПН (або РК) у ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією того або іншого рішення встановлюватимуться КМУ. А форма рішення і сам порядок роботи комісії повинні бути встановлені Мінфіном.

Прийняте комісією рішення має бути надіслане платникові податків протягом 5 р. д., що настають за днем отримання від нього пояснення та/або документів.

Якщо платник податків не згоден з рішенням про відмову в реєстрації ПН (або РК), він може оскаржити це рішення в адміністративному або судовому порядку.

ПН (або РК), реєстрація яких була зупинена, реєструватимуться того дня, коли:

• або комісією центрального органу ДФС буде прийняте рішення про реєстрацію ПН (РК);
• або рішення суду про реєстрацію ПН (або РК) набуде законної чинності.

Зверніть увагу: норми п. 201.16 ПК щодо зупинення реєстрації ПН або РК набувають чинності з 1 квітня 2017 року. Причому період з 01.04.17 р. по 01.07.17 р. буде перехідним, протягом цього періоду процедура зупинення реєстрації ПН і РК, згідно з п. 201.16 ПК, проходитиме без фактичного зупинення реєстрації (п. 57 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Оформлення ПН

У порядку оформлення ПН відбулися такі зміни:

1. Код товару згідно з УКТЗЕД і код послуги згідно з Державним класифікатором послуг – обов'язкові реквізити ПН, оформленої при постачаннях товарів (послуг).

При постачанні товарів (послуг), які не є імпортними або підакцизними, у ПН зазначаються код УКТЗЕД або код послуг згідно з Державним класифікатором послуг, причому ці коди можна зазначати як повністю, так і на рівні перших чотирьох цифр. При постачанні імпортних і підакцизних товарів код УКТЗЕД, як і раніше, зазначається повністю (пп. «і» п. 201.1 ПК).

Де платник ПДВ може знайти коди УКТЗЕД?

Коди для товарів можна знайти в Законі від 19.09.13 р. № 584-VII «Про митний тариф України», а коди послуг – у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016:2010 (затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457).

Зверніть увагу: до 31.12.17 р. штрафні санкції за помилки в обов'язкових реквізитах ПН, установлених п. 120¹.3 ПК, не застосовуються у випадку, якщо помилка допущена платником ПДВ у коді товару згідно з УКТЗЕД або коді послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (п. 35¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

2. Зведена ПН виписується на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною.

Пункт 201.4 ПК доповнено новим абзацом. Ідеться про оформлення ПН при постачанні товарів (послуг), коли база оподаткування, визначена згідно зі ст. 188, 189 ПК, перевищує фактичну (договірну) ціну. У цьому випадку платник може виписати на суму перевищення за всіма такими постачаннями за місяць зведену ПН (не пізніше останнього дня місяця, у якому були такі постачання).

Наприклад, протягом місяця платник ПДВ продавав товар декількома партіями, причому договірна ціна товару була нижча за ціну його придбання. У цьому випадку платник ПДВ може виписати зведену ПН з типом причини «15», де донарахувати податкові зобов'язання за кожною ПН, оформленою при постачанні товару.

3. Зареєстрована в ЄРПН ПН дає покупцеві безумовне право на податковий кредит.

ПН або РК, які будуть складені та зареєстровані в ЄРПН постачальником товарів (послуг) після 1 липня 2017 року, є достатньою підставою для включення покупцем сум ПДВ до складу податкового кредиту без будь-якого додаткового підтвердження (новий абзац третій п. 201.10 ПК). Тобто ПН, що оформлені після 01.07.17 р. і пройшли реєстрацію в ЄРПН після цієї дати, автоматично є підставою для відображення податкового кредиту покупцем.

Проте є й певні обмеження, які також наведені в п. 201.10 ПК:

• ПН та РК, які оформлені з порушенням вимог п. 192.1 та 201.1 ПК, не будуть прийняті до реєстрації в ЄРПН, про що платникові ПДВ протягом операційного дня буде відправлена квитанція. Наприклад, це може бути в разі, якщо в ПН зазначено неіснуючий ІПН, або коли РК, яким зменшується сума податкових зобов'язань, реєструється постачальником (за умови, що покупець – платник ПДВ);
• як і раніше, не можна допускати помилки в коді УКТЗЕД (п. 201.10 ПК). Правда, незрозуміло, як це узгоджуватиметься з вищезгаданою нормою про безумовне відображення податкового кредиту в разі реєстрації ПН, якщо, наприклад, у ній зазначено існуючий код УКТЗЕД, проте цей код не відповідає поставленому товару (ПН при цьому пройшла реєстрацію в ЄРПН).

4. Продовжено строк для проведення перевірки контрагента в разі подання платником ПДВ скарги.

Як і раніше, у разі несвоєчасної реєстрації ПН (або РК) або наявності помилок в обов'язкових реквізитах ПН платник ПДВ може подати заяву зі скаргою (додаток 8 до декларації за звітний період). Але зроблено уточнення, що скарга подається не тільки покупцем на постачальника, але й постачальником на покупця (у випадку, якщо він реєструє РК).

Причому контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку платника ПДВ, на якого подана скарга, протягом 90 к. д. із дня отримання такої скарги. До 01.01.17 р. нормою п. 201.10 був передбачений строк для проведення перевірки в 15 к. д.

Реєстрація ПН та РК

У порядку реєстрації ПН та РК відбулися такі зміни:

1. Змінено строк реєстрації ПН та РК в ЄРПН. Так, ПН та РК, складені:

• з 1-го по 15-й день (включно) календарного місяця – реєструються в ЄРПН до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони були складені;
• з 16-го по останній день (включно) календарного місяця – реєструються до 15-го к. д. (включно) наступного календарного місяця.

При порушенні зазначених строків реєстрації до платника ПДВ застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120¹.1 ПК.

2. Продовжено строк, протягом якого ПН або РК можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

ПН або РК можна буде реєструвати в ЄРПН протягом 365 к. д., що настають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у такій ПН (або РК). Нагадаємо, що до 01.01.17 р. ПН (або РК) неможливо було зареєструвати в ЄРПН після закінчення 180 к. д., що настають за датою виникнення податкових зобов'язань.

Перебіг цього строку уривається на період зупинення реєстрації ПН (або РК) згідно з п. 201.16 ПК і починається з дня відновлення реєстрації.

Зверніть увагу: зміни щодо оформлення та реєстрації ПН набувають чинності з 1 січня 2017 року. За винятком норми про безумовне право на податковий кредит у разі реєстрації ПН в ЄРПН – ця норма почне діяти з 1 липня 2017 року.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН або РК

Випадки, коли не застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН або РК, тепер наведені в п. 120¹.1 ПК. Правда, ця норма тепер читається неоднозначно. З одного боку, можна зробити висновок, що штрафувати платника податків не будуть, якщо несвоєчасно зареєстровані ПН або РК:

• не підлягають видачі покупцеві (наприклад, якщо покупець – неплатник ПДВ або ПН складена для нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПК. Загалом у всіх випадках складання ПН або РК із зазначенням типів причин, перелічених у п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р.);
• складені за операціями постачання товарів (послуг), що звільнені від обкладення ПДВ або ж обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.

З іншого боку, можна припустити, що штрафувати не будуть тільки за ПН та РК, які оформлені за певними операціями і не видаються покупцеві. Сподіваємося на появу найближчим часом роз'яснень від ДФС.

Не застосовуватиметься штраф також за несвоєчасну реєстрацію тих ПН або РК, реєстрація яких у ЄРПН зупинена (на період до прийняття рішення про відновлення їх реєстрації).

На кого поширюються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію?

Як і раніше, цей штраф поширюється на платників, які зобов'язані реєструвати в ЄРПН ПН або РК відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПК. Тобто це:

• постачальники, що оформляють ПН та РК, які приводять до збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг);
• покупці, які повинні реєструвати РК на зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг).

Який установлено розмір штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК?

Як і до 01.01.17 р., штраф розраховуватиметься у відсотках від суми податкових зобов'язань, зазначених у ПН (або РК), залежно від кількості днів прострочення. Розмір штрафу залишився тим самим.

Чи з'явилися додаткові штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН або РК?

Припустимо, платник ПДВ не зареєструє ПН або РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання норм ПК щодо своєчасної реєстрації ПН або РК. У цьому випадку на підставі повідомлення-рішення органу ДФС буде накладений штраф у розмірі 50 % від суми податкових зобов'язань, зазначених у ПН або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією постачання товарів (послуг), якщо ПН на таке постачання не оформлялася.

Якщо платник ПДВ не зареєструє ПН або РК після закінчення 10 к. д., що настають за днем отримання повідомлення-рішення, йому загрожує ще один штраф у тому самому розмірі (50 % від суми податкових зобов'язань).

Зверніть увагу: зміни щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН та РК набувають чинності з 1 січня 2017 року.

Штрафи за помилки в обов'язкових реквізитах ПН або РК

Порядок накладення штрафів та їх розмір за помилки, допущені в ПН або РК, залишився тим самим (п. 120¹.3 ПК).

Також читайте:

«ПДВ-2017»