Основний засіб не введено в експлуатацію понад три роки: чи нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання

Основні засоби

Об’єкт основних засобів (обладнання) уже понад три роки зберігається на складі і не введений в експлуатацію. Під час його придбання показали податковий кредит з ПДВ. Чи треба нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ?

Той факт, що минуло три роки з моменту придбання обладнання, а платник ПДВ так і не почав його використовувати, не є підставою для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ. Пояснимо чому.

Під час придбання обладнання платник ПДВ показав податковий кредит, адже виконувалися для цього всі три умови:

• обладнання призначалося для використання в оподатковуваних ПДВ операціях;
• його планували використовувати в межах господарської діяльності платника ПДВ;
• є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, складена на вартість цього обладнання постачальником – платником ПДВ.

Щоб задекларувати податковий кредит, покупцю – платнику ПДВ не потрібно чекати моменту, коли об’єкт основних засобів почне використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Достатньо лише такого наміру платника ПДВ. Про це прямо говорить п. 198.3 Податкового кодексу (далі – ПК):

«Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».

Наміри (плани) щодо використання об’єкта основних засобів вважаються актуальними до тих пір, поки платник ПДВ не передумає, тобто почне використовувати обладнання в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або не в господарській діяльності. До того ж, ПК не зобов’язує платників ПДВ змінювати (переглядати) призначення об’єкта основних засобів для цілей ПДВ у разі його невикористання понад три роки.

За приписами п. 198.5 ПК компенсуючі ПДВ-зобов’язання нараховуються, якщо змінюється напрям використання товарів/послуг та необоротних активів, які були придбані для використання в оподатковуваних операціях в межах госпдіяльності. Тобто вони:

• починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від ПДВ (пп. «а» та «б» п. 198.5 ПК);
• передаються для невиробничого використання (пп. «в» п. 198.5 ПК);
• починають використовуватися в негоспдіяльності платника ПДВ (пп. «г» п. 198.5 ПК).

Якщо змінюється напрям використання з оподатковуваних операцій на неоподатковувані, компенсуючі ПДВ-зобов’язання нараховуються на дату початку фактичного використання товарів/послуг та необоротних активів в неоподатковуваних операціях, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону про бухгалтерський облік (абзац дев’ятий п. 198.5 ПК). Аналогічні дії відбуваються і в разі початку використання товарів, послуг та необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Отже, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ на вартість об’єкта основних засобів, який ще не введено в експлуатацію, не потрібно (навіть якщо його придбали більш як три роки тому). Зробити це доведеться лише в разі, якщо платник ПДВ ПОЧНЕ (!) використовувати обладнання в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, які не є його господарською діяльністю.

Дійсно, є ризик, що під час перевірки податківці можуть поставити під сумнів твердження, що обладнання було придбане не для використання в госпдіяльності платника. Але довести відсутність наміру господарського використання основного засобу, який ще не введено в експлуатацію, майже не реально. Про це свідчить судова практика. Наприклад, у постанові Сьомого апеляційного адмінсуду від 25.11.20 р. у справі № 240/3567/20 служителі Феміди зазначають:

«Оскільки відсутній факт використання зарядних комплексів в операціях, що не є господарською діяльністю, і відсутній факт придбання зарядних комплексів з метою використання в операціях, що не є господарською діяльністю позивача, відсутні і підстави для застосування норм п. 189.1. ст. 189 на п. 200.1. ст. 200 ПКУ».

Колегія суддів ВС у постанові від 21.05.20 р. № 824/257/18-а зазначає, що:

«…для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов’язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів».

Отже, якщо не встановлено факт використання обладнання в неоподатковуваних ПДВ та/або негосподарських операціях (а в нашому випадку платник його ще не використовував), то говорити про необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПК немає підстав.