Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Щодо формування РК до ПН, що зареєстрована на помилкового покупця

Кожний бухгалтер може помилитися при реєстрації в ЄРПН ПН, особливо, якщо таких документів щодня - безліч. Пункт 192.1 ПК запевняє нас, що будь-яку помилку у ПН можна виправити:  «Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг».

Разом із тим, у бухгалтерів виникають запитання щодо того: як правильно сформувати РК до ПН, якщо замість реального покупця ТОВ «КВІТКА», помилково було зареєстровано ПН на ТОВ «КВІТЕНЬ».  

Здавалося б, відповідь на це запитання наведене у п.11 наказу Мінфіну від 17.09.18 р. № 763, яким передбачена нова редакція п.22 Наказу № 1307, а саме: «у разі  допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється». Тобто, достатньо лише виправити у заголовній частині ПН назву та ІПН покупця і – проблема вирішена.

Однак, у деяких обережних бухгалтерів виникають певні сумніви щодо можливості зміни лише «заголовку» в програмі (СЕА ПДВ).

Тому, існують три можливості зареєструвати в ЄРПН РК до ПН, в якій вказаний помилковий покупець.

Звичний варіант

Це варіант, коли платник ПДВ РК виправляє помилки у табличних частинах розділів А та Б ПН. Як правило, використовують причину «повернення товару або авансових платежів». 

Разом із тим, як бачимо, Довідник умовних кодів причин коригування, що складений ДФС (а він стосується саме причин, що зазначаються в табличних частинах розділів А та Б) не містить причини коригування – «помилка у назві». 

Тобто, або ДФС погоджується із тим, що помилку у назві можна змінити іншим шляхом (змінивши лише «заголовок» ПН), або виконавча влада звужує права платників ПДВ, що передбачені п.192.1 ПК.

Між тим, особисто я би назвала цей варіант складання РК – «бомба уповільненої дії». Він може, як допомоги швидко виправити нестачу ліміту, так і призвести до ще гірших наслідків.

Першим негативним наслідком може бути те, що у випадку, коли граничний строк для реєстрації ПН у ЄРПН пройшов, платник ПДВ обов’язково отримає штраф за нібито несвоєчасну реєстрацію ПН, яка фактично була зареєстрована вчасно, але з помилкою. Звичайно тим, хто помітив помилку вчасно такий варіант все ще видається привабливим, але він все одно містить недоліки. 

Другим негативним наслідком може стати особа покупця. 

Так, як ви пам’ятаєте, п.192.1 та п.201.10 ПК встановлюють правило, згідно з яким, РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (наш випадок), реєструється у ЄРПН отримувачем/покупцем.

Якщо це клієнт (ще краще, якщо – постійний) продавця, то проблем теоретично не повинно виникнути. Платники зв’яжуться один із одним і вирішать, як уникнути проблем.

А от якщо ПН із помилкою зареєстрована на незнайомого покупця – можуть бути проблеми. Починаючи від того, що доведеться розшукувати такого помилкового отримувача, і закінчуючи тим, що у нього може не бути грошей в СЕА ПДВ на реєстрацію навіть своїх власних ПН. Звичайно це песимістичний сценарій, але він є цілком вірогідним.

Третій негативний наслідок це власне те, що ПН, РК та податковий облік повинні ґрунтуватися на даних реальних господарських операцій, що підтверджені первинними документами. У випадку проведення перевірки, ревізори швидко встановлять, що РК складений на підставі неіснуючої господарської операції. Найгірше, коли ПН та РК складені у різних податкових періодах. Тоді платника-продавця можуть визнати таким, що формує неправомірну податкову вигоду покупцям у вигляді податкового кредиту з ПДВ. Та можуть занести до неправомірної, але реально існуючої бази ДФС, що має назву «Реєстр облікових карток суб’єктів фіктивного підприємництва». І, дуже скоро постійні покупці почнуть припиняти справи з таким продавцем, адже органи ДФС завалюватимуть їх запитами щодо підтвердження реальності господарських операцій із «суб’єктом фіктивного підприємництва». 

Крім того, ревізори запишуть в акті перевірки, що горе-продавець отримав від реальних покупців гроші у якості безповоротної фінансової допомоги, а ТМЦ насправді продав помилковому покупцю. І не треба сміятися – це не моя вигадка, а інформація з реальних актів перевірок (щоправда там висновки засновувалися не на РК, але що заважає органам ДФС удосконалити свої умовиводи?).      

Новаторський варіант

Він ґрунтується на вже цитованих вище п.192.1 ПК та п.22 Наказу № 1307, які дозволяють виправляти помилки у реквізитах заголовної частини ПН. Що частково кореспондує із Довідником умовних кодів причин коригування, що складений ДФС, який не містить коду неправильної назви покупця для відображення у табличних частинах розділів А і Б, що приводить до висновку, що така помилка виправляється лише у заголовній частині.

Одним з негативних моментів цього способу виправлення помилки є те, що програма СЕА ПДВ може його не прийняти. Але платники ПДВ повинні керуватися не вимогами програми, а нормами права, які таке виправлення дозволяють.

Ще одним моментом, щодо якого виникають дискусії є те, що помилка в назві контрагента заважає ідентифікувати здійснену операцію. Я не можу погодитися із цією точкою зору з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія,  яка викликає зміни  в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Якщо ПН, хоч і з помилковою назвою покупця, зареєстрована у ЄРПН, то це означає, що господарську операцію можна ідентифікувати. Тобто, ми можемо чітко бачити, яким чином змінилися актив (прийшли гроші/виникла дебіторська заборгованість за відвантажені ТМЦ/послуги) та пасив (виникла кредиторська заборгованість за отриманим авансом).

Зверніть увагу, що відповідно до приписів п.192.1 ПК та п.25 Наказу № 1307, РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН у випадку, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації, такий РК реєструється в ЄРПН постачальником. Тобто, у даному випадку постачальник вже не залежатиме від того, чи зможе/захоче контрагент, що вказаний помилково, зареєструвати РК в ЄРПН.

Тож, якщо ПН виглядала так:

То РК виглядатиме  так:

Разом із тим, у випадку відмови у реєстрації такого РК програмою, платник ПДВ може піти до суду  із вимогою зобов’язати орган ДФС зареєструвати правильний РК на підставі п.192.1 ПК та п.22 Наказу № 1307. Відповідачем доведеться поставити ДФС України, як центральний орган виконавчої влади, що веде ЄРПН (пп.14.1.60 ПК). Але, на всяк випадок можна залучити і другого відповідача – власне Ваш територіальний орган ДФС.

Однак, не всі платники можуть дозволити собі судитися (особливо якщо сума в РК геть незначна), тому можна запропонувати третій спосіб.

Гібридний варіант

В цьому варіанті можна запропонувати виправити помилку шляхом реєстрації РК із зміною лише заголовної частини ПН (новаторський спосіб). 

Якщо ж такий РК не зареєструється в зв’язку із відмовою програми, а звернення до суду виглядає економічно недоцільним (необхідність якнайшвидше виправити ліміт, немає «зайвих» грошей на судовий збір та правничу допомогу), то можна спробувати зареєструвати РК із причиною «повернення товару або авансових платежів». При цьому, обов’язково зафіксуйте та збережіть відомість з СЕА ПДВ, де вказано чому Ваш перший РК не зареєстровано.
 
У такому випадку, якщо буде перевірка органу ДФС, то у ревізорів не буде підстав визнавати такий неправильний РК свідченням того, що Ви здійснюєте протиправну діяльність.

Отже, зараз ми з Вами розглянули три можливі варіанти дій у випадку, коли в ПН був вказаний помилковий отримувач (покупець). І хоча я вважаю, що спосіб, коли змінюється лише заголовна частина ПН є правильним, рішення приймати бухгалтерам, зваживши всі «за» та «проти». Позаяк, програма в СЕА ПДВ працює за лише їй відомим алгоритмом. Тому – будьте уважні, і не доведеться вирішувати проблему щодо того, як правильно виправити помилку.  

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
20.06.2025
Податкова не приймає декларацію: як зрозуміти, у чому причина?
Подали звіт, але податкова його не прийняла? Важливо знати, де шукати причину та як виправити ситуацію. Ми розповімо про типові помилки при поданні декларації з ПДВ і про те, що потрібно зробити, щоб декларацію було прийнято. Суб’єкт господарювання подає декларацію і отримує квитанцію про відм...
03.06.2025
Продаж товарів на ринках та ярмарках: як оформлювати податкову накладну
Продаж товарів у разі виїзної торгівлі здійснюється за готівку або із застосуванням електронних платіжних засобів (через такі звані платіжні термінали). При такому способі розрахунків платникам ПДВ дозволяється виписувати одну підсумкову податкову накладну (далі – ПН) на весь обсяг продажу за ...
12.05.2025
Помилки у додатку ПП до декларації або його неподання: що загрожує платнику податку на прибуток?
У статті розглянемо, як діяти платнику податку на прибуток, якщо у додатку ПП до декларації було виявлено помилку або додаток взагалі не подали. Бухгалтер підприємства при самоперевірці виявила помилки, пов'язані з відображенням у декларації з податку на прибуток (далі – декларація) суми подат...
Популярне
05.04.2025
Продовження строку корисного використання повністю замортизованих основних засобів
Ситуація із практики: строк, визначений під час первинного визнання об’єкта основних засобів (далі – ОЗ), уже закінчився, а актив продовжує використовуватися. НП(С)БУ 7 передбачено, що строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ переглядається в разі зміни очікуван...
23.06.2025
Які документи повинен мати водій для прийняття на роботу
У цій статті розглянуто, які документи слід вимагати від водія під час прийняття його на роботу. Під час виконання трудових обов’язків водій відповідає за транспортний засіб (далі – ТЗ), пасажирів, вантаж. Тому роботодавець, приймаючи особу на таку посаду, повинен перевірити, чи є в неї ...
23.04.2025
Безплатне отримання ОЗ від резидента
Підприємство може отримати об’єкт основних засобів (далі – ОЗ) як за плату, так і безплатно. В останньому випадку бухгалтерів зазвичай цікавить, як визначити вартість об’єкта, за якою його потрібно оприбуткувати, та яким документом підтвердити таку вартість. У статті розповімо, як ...
Нове
23.06.2025
У звітному місяці не було оподатковуваних операцій: чи потрібно розподіляти вхідний ПДВ?
У звітному місяці були лише операції, що не обкладаються ПДВ? І ви не знаєте, чи потрібно в такому разі робити розподіл вхідного ПДВ і нараховувати компенсуючі зобов’язання? У статті ми відповімо на це запитання, а також пояснимо, як нараховувати податкові зобов’язання у разі здійснення ...
23.06.2025
Працевлаштування іноземців: нюанси оформлення
У статті розглянуто, яких вимог законодавства потрібно дотримуватися роботодавцям у разі прийняття на роботу іноземців, а також які документи слід оформити як роботодавцю, так й працівнику-іноземцю. Українська компанія хоче запросити на роботу спеціаліста, який є іноземним громадянином. Як оформити ...
23.06.2025
Чи можна подати уточнюючу декларацію, якщо є податкове повідомлення-рішення?
Розглянуто ситуацію із практики читача щодо можливості самостійного виправлення помилки після того, як отримано податкове повідомлення-рішення. Ситуація. У підприємства (ТОВ) уже давно немає операцій. У декларації з податку на прибуток є збиток минулих років, який переноситься через додаток РІ. За 2...
Кращі матеріали