Новий строк реєстрації зведених ПН/РК: як не «заробити» ∑Перевищ

Податкова реформа – 2020: вивчаємо разом!

У червні 2020 року платники ПДВ уперше зможуть скористатися новим (подовженим) строком реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та розрахунків коригування до них (далі – ПН/РК), складених за травень 2020 року. Про те, чому ризиково відправляти до реєстру зведені ПН/РК в останні дні зазначеного строку, поговоримо в цій публікації.

Новий строк реєстрації зведених ПН/РК

З 23.05.20 р. діє новий (подовжений) строк реєстрації зведених ПН/РК із компенсуючими податковими зобов’язаннями. Відповідні зміни було внесено Законом від 16.01.20 р. 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до п. 201.10 Податкового кодексу (далі – ПК). Тож тепер зведені ПН на компенсуючі податкові зобов’язання (з кодом ознаки «1» або «2») та РК до них реєструють протягом 20 календарних днів (далі - к. д.), що настають за останнім календарним днем місяця, в якому їх складено.

Наголосимо: новий строк стосується лише зведених ПН/РК, складених на вимогу п. 198.5 та ст. 199 ПК, тобто для нівелювання податкового кредиту за товарами (послугами), які призначено (використовуються) для пільгової діяльності та негосподарських операцій. Їх складають не пізніше останнього дня звітного місяця за даними ПН/РК, отриманих від постачальників та зареєстрованих в ЄРПН. Адже номенклатура таких зведених ПН/РК – це перелік зареєстрованих постачальниками ПН/РК, за якими потрібно компенсувати податковий кредит.

Раніше (до 23.05.20 р.) для таких ПН/РК діяв загальний строк. Тобто їх потрібно було реєструвати в ЄРПН до 15-го числа (включно) місяця, що настає за місяцем їх складання. І якщо постачальники реєстрували свої ПН/РК в останні дні граничного строку, у покупців – платників ПДВ виникали проблеми із своєчасною реєстрацією зведених ПН/РК із компенсуючими ПДВ-зобов’язаннями. Адже лише з 16-го числа місяця, що настає за звітним (тобто після граничної дати реєстрації постачальниками ПН/РК), платники ПДВ повною мірою володіють усією необхідною інформацією для складання таких зведених ПН/РК.

Тож збільшений на 5 днів строк реєстрації зведених ПН/РК із компенсуючими податковими зобов’язаннями покликаний розв’язати цю проблему.

Тепер гранична дата реєстрації зведених ПН/РК збігається із граничною датою подання декларації з ПДВ. Адже декларацію з ПДВ також подають протягом 20 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного місяця (п. 203.1 ПК).

І якщо поспішити й подати звітну декларацію з ПДВ із компенсуючими податковими зобов’язаннями, не дочекавшись підтвердження реєстрації в ЄРПН зведеної ПН/РК, можна «заробити» показник ∑Перевищ.

Причина появи показника ∑Перевищ

Пригадаймо: ∑Перевищ – це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих деклараціях із ПДВ (рядок 9) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься у складених таким платником ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН. Поява (збільшення) цього показника загалом свідчить про задекларовані платником, але не зареєстровані в ЄРПН ПДВ-зобов’язання. Він зменшує реєстраційний ліміт (суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН ПН/РК і яка розраховується за формулою з п. 200¹.3 ПК).

∑Перевищ розраховують наростаючим підсумком та автоматично перераховують щоразу, коли платник ПДВ:

• реєструє в ЄРПН ПН/РК із запізненням;
• подає декларацію з ПДВ або уточнюючий розрахунок.

Тож у разі декларування ПДВ-зобов’язання із зведеної ПН/РК, яка ще не потрапила до ЄРПН, виникає ∑Перевищ. Як результат, зменшується реєстраційний ліміт.

Реєстрація зведеної ПН/РК після появи ∑Перевищ

У разі виникнення (збільшення) показника ∑Перевищ система списує частину реєстраційного ліміту, яка фактично не була використана для реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тому п. 200¹.9 ПК дозволяє платникам ПДВ на таку «невикористану» ∑Перевищ зареєструвати ПН/РК без наявного реєстраційного ліміту. Цю суму називають «другим лімітом». Її розраховують за формулою:

∑НаклПеревищ = ∑Перевищ – ПДВ до сплати + ∑ПопРах,

де:

• ПДВ до сплати – сума задекларованих до сплати податкових зобов’язань з ПДВ за періоди починаючи з 01.07.15 р. (включаючи як сплачені платником податкові зобов’язання, так і не сплачені);
• ∑ПопРах – загальна сума поповнення електронного ПДВ-рахунку з поточного рахунку платника податку.

Скористатися «другим лімітом» можна лише для реєстрації ПН/РК за звітні періоди виникнення такого перевищення (абзац другий п. 200¹.9 ПК).

Якщо зведена ПН/РК, не зареєстрована до подання декларації з ПДВ, стала причиною появи показника ∑Перевищ, то її реєстрація має відбуватися за рахунок «другого ліміту» навіть без наявності достатньої суми реєстраційного ліміту. Але це в ідеалі.

Річ у тім, що податківці висувають ще одну умову реєстрації ПН/РК за рахунок ∑НаклПеревищ. А саме: включення таких незареєстрованих ПН/РК до таблиць 1.1 додатка Д5/додатка Д1 до декларації з ПДВ за звітний період (див., наприклад, ІПК від 24.05.19 р. № 2365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та ІПК від 20.09.19 р. № 335/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).

Власне, такої умови застосування «другого ліміту» ПК не висуває. Її податківці додали до програмного алгоритму від себе.

У таблицях 1.1 додатків Д5 та Д1 зазначаються, відповідно, ПН та збільшуючі РК, складені у звітному періоді та не зареєстровані в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ.

Уявімо ситуацію: платник ПДВ надіслав на реєстрацію зведену ПН і декларацію з ПДВ в один день – 20.06.20 р. Однак декларація пройшла через систему швидше, і «вискочив» показник ∑Перевищ, який «з’їв» реєстраційний ліміт. Зведену ПН не зареєстровано через відсутність реєстраційного ліміту. А «другий ліміт» не спрацьовує, бо в таблиці 1.1 додатка Д5 зведена ПН не фігурує.

У такому разі можна спробувати включити незареєстровану зведену ПН у таблицю 1.1 додатка Д5 шляхом подання:

• або звітної нової декларації з ПДВ (якщо ще не минув граничний строк її подання);
• або уточнюючого розрахунку, укомплектованого цим додатком із позначкою «уточнюючий».

Якщо ж такі дії не дадуть бажаного результату і зареєструвати зведену ПН без реєстраційного ліміту не вдасться, тоді платнику ПДВ доведеться:

• або оскаржувати відмову в реєстрації зведеної ПН;
• або подбати про збільшення реєстраційного ліміту (поповнити електронний ПДВ-рахунок або отримати податковий кредит від постачальників).

До відома: з 23.05. 20 р. штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН зведених ПН/РК, що містять компенсуючі ПДВ-зобов’язання, становить 2 % від обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн (п. 120¹.1 ПК). Однак на разі – до кінця червня 2020 року діє мораторій на застосування таких штрафів (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Висновки

1. Зважаючи на подовжений строк реєстрації зведених ПН/РК із компенсуючими податковими зобов’язаннями, усе ж радимо не відкладати їх реєстрацію в ЄРПН на останній день. Адже, формуючи показники звітної декларації з ПДВ, важливо мати на руках дані про реєстрацію або відмову в реєстрації таких ПН/РК.
2. Якщо зведена ПН/РК не встигла потрапити до ЄРПН до моменту подання декларації з ПДВ за звітний період (виник показник ∑Перевищ), її дані слід включити в таблицю 1.1 додатка Д5 до декларації з ПДВ. Це потрібно, зокрема, для того щоб зареєструвати таку ПН/РК за рахунок «другого ліміту», не маючи достатньої суми реєстраційного ліміту.