Податкова знижка: як її отримати та задекларувати

Щоб отримати податкову знижку (далі – ПЗ), платники податків повинні подати декларацію про майновий стан і доходи. Хто має право на ПЗ, при виконанні яких умов та в якому розмірі її можна отримати, а також як задекларувати ПЗ, розповімо в консультації. Оскільки у 2016 році платники податків мають право на ПЗ за результатами 2015-го, для числових прикладів вызьмемо відповідні показники.

Загальні положення

ПЗ для фізосіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат, понесених платником податків у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді зарплати (пп. 14.1.170 ПК).

На практиці ПЗ надає право на перерахунок ПДФО, утриманого із заробітної плати фізособи протягом звітного року. У результаті такого перерахунку їй може бути повернута частина утриманого податку. При цьому військовий збір, утриманий із зарплати, у розрахунку ПЗ не бере участі.

Не можуть скористатися ПЗ особи, які одержують виключно доходи, відмінні від зарплати (наприклад, доходи від здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності; грошове забезпечення військовослужбовців; винагорода за цивільно-правовим договором та ін.). Але якщо крім перелічених доходів платники податків одержували ще й зарплату, то в межах її суми вони можуть претендувати на ПЗ.

Зверніть увагу: загальна сума нарахованої ПЗ не може перевищувати нараховану за звітний рік заробітну плату, що є базою обкладення ПДФО (пп. 166.4.2 ПК). Нагадаємо, базою оподаткування є (п. 164.6 ПК):

• у 2015 році – сума зарплати, зменшена на ПСП (при її наявності) та утриманий ЄСВ;
• у 2016-му – сума зарплати, зменшена на ПСП (із 01.01.16 р. ЄСВ із доходу фізосіб не утримується).

Виникнення права на ПЗ

Право платника податків на ПЗ виникає при виконанні умов, визначених ПК, зокрема:

• платник податків повинен бути резидентом України, який має реєстраційний (ідентифікаційний) номер облікової картки або відмітку в паспорті про відмову від прийняття податкового номера (пп. 166.4.1);
• витрати, за якими платник податків претендує на ПЗ, повинні бути здійснені на придбання товарів, робіт, послуг у резидентів України – юридичних і фізичних осіб (пп. 14.1.170);
• витрати повинні оплачуватися за рахунок власних коштів платника податків (п. 166.3). Наприклад, якщо витрати платника податків оплачені його роботодавцем, родичем, благодійником, то права на ПЗ за сплаченими сумами не виникне;
• витрати повинні бути підтверджені документально. Такими документами є: платіжні доручення з відміткою про перерахування коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, квитанції, фіскальні або товарні чеки, копії договорів, у яких зазначені продавець, покупець, ціна та строк продажу (виконання, надання) товарів (робіт, послуг) (пп. 166.2.1);
• платник податків протягом звітного року повинен одержувати дохід у вигляді зарплати, з якого податковим агентом утримувався та перераховувався до бюджету ПДФО (пп. 14.1.170).

Витрати, що включаються до ПЗ

Розглянемо умови та обмеження, передбачені для кожного з видів витрат, які включаються до ПЗ, і на числових прикладах покажемо, яка сума ПДФО може бути повернута платнику у зв'язку з реалізацією права на ПЗ.

Частина суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом (пп. 166.3.1 ПК)

Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, надаваний фізособі на строк не менше 5 повних календарних років на будівництво або придбання житла (будинку або квартири, кімнати) під заставу такого житла (пп. 14.1.87 ПК).

Сума процентів, сплачених за іпотечним кредитом, яку можна включити до ПЗ, визначається згідно зі ст. 175 ПК. Даною нормою передбачені такі умови та обмеження:

• житловий будинок (квартира, кімната), який будується або купується за рахунок іпотечного кредиту, згідно з паспортними даними платника податків повинен бути основним місцем його проживання (реєстрації) (п. 175.1);
• частину суми сплачених процентів можна включати до ПЗ протягом 10 років поспіль починаючи з року, у якому об'єкт іпотеки придбавається або вже побудований об'єкт переходить у власність платника податків і починає використовуватися ним як основне місце проживання (п. 175.4);
• для визначення суми, яка може бути включена до складу ПЗ, спочатку треба розрахувати коефіцієнт (К) за формулою (п. 175.3):

 К = МП : ФП,

де МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 м²;

ФП – фактична загальна площа житла, яке будується або буде придбаватися платником податків за рахунок іпотечного кредиту.

Якщо в результаті розрахунку одержуємо:

• К ≥ 1 – до складу ПЗ можна включити всю суму фактично сплачених у звітному році процентів без застосування коефіцієнта;
• К < 1 – до складу ПЗ можна включити тільки частину сплачених процентів, яка визначається шляхом множення суми процентів, фактично сплачених позичальником, на коефіцієнт (п. 175.2 ПК).

Документи, що підтверджують право на знижку (ЗІР, категорія 103.06.01):

• кредитний договір, де має бути зазначено, що кредит виданий на придбання або будівництво житла, яке приймається кредитором у заставу;
• нотаріально завірений договір про іпотечний кредит, укладений на строк не менше 5 років, – як доповнення до кредитного договору;
• документи, що підтверджують сплату процентів за іпотечним житловим кредитом (наприклад, квитанції та інші платіжні документи, у яких чітко зазначена сума сплачених процентів, прізвище, ім'я, по батькові платника, який претендує на ПЗ);
• паспорт платника податків із пропискою за адресою житла, що придбавається (збудоване).

Приклад 1

Загальна сума сплачених платником податків у 2015 році процентів за іпотечним кредитом становить 68 000 грн. Його зарплата за 2015 рік (умовно) – 78 000 грн. (6 500 грн. на місяць). При цьому із зарплати було утримано та сплачено до бюджету: ПДФО – 11 278,80 грн., ЄСВ – 2 808 грн., військовий збір – 1 170 грн. Загальна площа квартири – 110 м². Усі необхідні для ПЗ документи в платника податків є.

1. Розрахуємо коефіцієнт К, користуючись вищенаведеною формулою:

 К= 100 м² : 110 м² = 0,91.

У даному випадку К < 1, тому до ПЗ можна включити тільки частину сплачених процентів.

2. Визначимо суму процентів, що включаються до ПЗ:

68 000 грн. х 0,91 = 61 880 грн.

3. Розрахуємо суму ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 2 808 грн. – 61 880 грн.) х  15 % = 1 996,80 грн.;

до повернення:

11 278,80 грн. – 1 996,80 грн. = 9 282 грн.

Таким чином, скориставшись ПЗ, платник податків поверне собі 9 282 грн.

Виходячи з даних прикладу, визначимо, яку суму ПДФО одержить із бюджету платник податків, який має право на ПЗ у 2016 році. Припустимо, за рік із зарплати буде утримано ПДФО в сумі 14 040 грн. (6 500 грн. х 18 % х 12 міс.). Тоді ПДФО становитиме:

у урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 61 880 грн.) х 18 % =  2 901,60 грн.;

до повернення:

14 040,00 грн. – 2 901,60 грн. = 11 138,40 грн.

Пожертвування або благодійні внески (пп. 166.3.2 ПК)

Сума коштів або вартість майна, передана платником податків у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, включається до складу ПЗ за умови, що такі кошти передані неприбутковим організаціям, які відповідають критеріям, установленим п. 133.4 ПК на дату передачі цих коштів, і тільки в розмірі не більше 4 % зарплати, нарахованої платнику податків за звітний рік.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• договір про пожертвування (ЗІР, категорія 103.06.02);
• рішення про внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ (для підтвердження статусу неприбуткової організації одержувача пожертвування);
• при грошовому внеску – платіжне доручення, квитанція банку або відділення зв'язку, прибутковий касовий ордер, довідка роботодавця про відрахування внесків із зарплати та ін.;
• при передачі майна – договір дарування, засвідчений нотаріально, накладна, акт приймання-передачі.

Зверніть увагу: якщо платник податків перераховував допомогу волонтерам, унесеним до Реєстру волонтерів АТО, волонтерам – фізичним особам або надавав допомогу переселенцям з АР Крим чи зони проведення АТО або безпосередньо учасникам АТО, то такі витрати не включаються до ПЗ, оскільки це не передбачено пп. 166.3.2 ПК.

Приклад 1

Візьмемо дані із прикладу 1 (умовимося, що далі не враховуємо утриманий військовий збір, тому що при розрахунку ПЗ він ролі не відіграє). Зарплату за 2015 рік нараховано в сумі 78 000 грн., із неї утримано: ПДФО – 11 278,80 грн., ЄСВ – 2 808 грн. У 2015 році платник податків перерахував неприбутковій організації у вигляді благодійних внесків 6 000 грн.

1. Розрахуємо суму благодійних внесків, яка включається до складу ПЗ:

78 000 грн. х 4 % = 3 120 грн.

Як бачимо, сума перерахованих внесків більше (6 000 грн. > 3 120 грн.), тому до ПЗ потрапить тільки 3 120 грн.

2. Визначимо суму ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 2 808 грн. – 3 120 грн.) х
х 15 % = 10 810,80 грн.;

до повернення з бюджету:

11 278,80 грн. – 10 810,80 грн. = 468 грн.

Використовуючи дані прикладу, визначимо, яка сума ПДФО буде повернута з бюджету при наявності права на ПЗ у 2016 році. Умовимося, що із зарплати за рік буде утримано ПДФО в сумі 14 040 грн. (6 500 грн. х 18 % х 12 міс.). Розрахуємо ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 3 120 грн.) х 18 % =  13 478,40 грн.;

до повернення:

14 040,00 грн. – 13 478,40 грн. = 561,60 грн.

Плата за навчання (пп. 166.3.3 ПК)

До складу ПЗ включаються кошти, сплачені платником податків закладу освіти як компенсація вартості одержання середньої професійної або вищої освіти самим платником та/або членом його родини першого ступеня споріднення, який не одержує зарплату або дохід від провадження підприємницької діяльності. Нагадаємо, з метою оподаткування до членів родини першого ступеня споріднення платника податків відносяться тільки його батьки, чоловік або дружина, діти (у т. ч. усиновлені) (пп. 14.1.263 ПК).

Для даного виду витрат також передбачено обмеження:

• послуги навчання повинні надаватися тільки вітчизняними закладами освіти (незалежно від форми власності);
• сума коштів не повинна перевищувати граничної величини в розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання (1,4 місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного року, з округленням до найближчих 10 грн.) (пп. 166.3.3 ПК). У 2015 році така величина становила 1 710 грн. (1 218 грн. х 1,4), а в 2016-му – це 1 930 грн. (1 378 грн. х 1,4). Витрати на навчання, що перевищують установлену межу (1 710 грн. або 1 930 грн. х кількість місяців навчання), не включаються до складу ПЗ;
• до ПЗ входить тільки плата за професійно-технічну та вищу освіту. Тобто оплата додаткових послуг навчального закладу (наприклад, підготовчих курсів, додаткових освітніх курсів, додаткового навчання на військовій кафедрі) не враховується;
• до ПЗ слід включати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання звітного року (пп. 14.1.170 ПК; Узагальнююча консультація № 247). Тобто якщо оплата за I семестр, що складається з 6 місяців (4 місяці поточного (звітного) року та 2 місяці наступного за звітним року), здійснюється одним платіжним документом, до ПЗ слід включати тільки витрати за 4 місяці навчання у звітному році. Решта частина суми, сплаченої згідно із платіжним документом (за 2 місяці семестру), може бути включена платником податків до ПЗ при реалізації його права на знижку в наступному році разом із платою за II семестр і за частину наступного І семестру.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• договір на навчання, укладений із навчальним закладом;
• платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів або квитанція банку чи відділення зв'язку про перерахування готівки;
• довідка роботодавця про перерахування коштів, який за довіреністю працівника перераховував з його заробітної плати суму оплати навчання;
• документ, що підтверджує перший ступінь споріднення з особою, навчання якої оплачував платник податків, який претендує на ПЗ (наприклад, свідоцтво про народження дитини).

Приклад 3 

Договір на навчання дочки укладено від імені її матері. Зарплата матері за 2015 рік становить 78 000 грн., із неї утримано: ПДФО – 11 278,80 грн.; ЄСВ – 2 808 грн. Оплата здійснювалася посеместрово: у липні 2015 року – за I семестр навчального 2015/16 року в сумі 4 800 грн. (800 грн. за місяць навчання), у грудні 2015 року – за II семестр навчального 2015/16 року також у сумі 4 800 грн. Яка сума витрат буде включена до ПЗ?

До складу ПЗ за підсумками 2015 року можна включити тільки витрати на навчання в цьому році, тобто за вересень – грудень – 3 200 грн. (800 грн. х 4 міс.). Решта суми, сплачена за частину I і за II семестр, увійде до ПЗ за підсумками 2016 року.

Розрахуємо суму ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 2 808 грн. – 3 200 грн.) х  15 % = 10 798,80 грн.;

до повернення з бюджету:

11 278,80 грн. – 10 798,80 грн. = 480 грн.

Виходячи з даних прикладу, визначимо, яка сума ПДФО буде повернута з бюджету при використанні права на ПЗ у 2016 році. Припустимо, що сума ПДФО, утриманого із зарплати за рік, становитиме 14 040 грн. (6 500 грн. х 18 % х 12 міс.) і плата за навчання не зміниться. Тоді до ПЗ увійдуть такі суми:

1 600 грн. – частина оплати за січень і лютий 2016 року, здійсненої в липні 2015 року;

4 800 грн. – оплата за ІІ семестр навчального 2015/16 року;

3 200 грн. – оплата за 4 місяця I семестру навчального 2016/17 року.

Загальна сума становитиме 9 600 грн. Розрахуємо ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 9 600 грн.) х 18 % = 12 312 грн.;

до повернення:

14 040 грн. – 12 312 грн. = 1 728 грн.

Страхові платежі та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення (пп. 166.3.5 ПК)

До складу ПЗ включаються витрати платника податків (при власному страхуванні або при страхуванні членів родини першого ступеня споріднення) на сплату:

• страхових внесків, страхових премій за договорами довгострокового страхування життя;
• пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного страхування згідно з пенсійним контрактом із недержавним пенсійним фондом;
• внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок;
• внесків на пенсійні вклади.

Із розрахунку на кожний повний або неповний місяць року, протягом якого діяв договір, сума ПЗ не повинна перевищувати:

• 1,4 прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року з округленням до найближчих 10 грн. (у 2015 році – 1 710 грн., у 2016-му – 1 930 грн.) – якщо зазначені платежі здійснювалися платником податків безпосередньо за себе;
• 50 % зазначеної вище суми (у 2015 році – не більше 855 грн., у 2016-му – не більше 965 грн.) – при страхуванні члена родини першого ступеня споріднення.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• договір довгострокового страхування життя;
• договір недержавного пенсійного забезпечення;
• договір пенсійного вкладу;
• пенсійний контракт із недержавним пенсійним фондом;
• платіжні та розрахункові документи, що підтверджують сплату внесків і платежів (пп. 166.2.1 ПК), тобто платіжні доручення на безготівкове перерахування коштів; квитанції банку або відділення зв'язку; квитанція до прибуткового касового ордера, довідка від роботодавця, який за дорученням працівника з його зарплати перераховував зазначені внески (премії) та ін.

Приклад 4

Сума страхових внесків, сплачена платником податків за себе за договором довгострокового страхування життя протягом 2015 року, становить 6 000 грн. (500 грн. х 12 міс.). За 2015 рік йому нараховано зарплату в сумі 78 000 грн., з якої утримано: ПДФО – 11 278,80 грн.; ЄСВ – 2 808 грн.

Розрахуємо суму ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 2 808 грн. – 6 000 грн.) х  15 % = 10 378,80 грн.;

до повернення з бюджету:

11 278,80 грн. – 10 378,80 грн. = 900 грн.

Виходячи з даних прикладу, визначимо суму ПДФО, яка може бути повернута з бюджету при виникненні права на ПЗ у 2016 році. Умовимося, що сума ПДФО, утриманого із зарплати за рік, становитиме 14 040 грн. (6 500 грн. х 18 % х х 12 міс.). Звідси розрахуємо ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 6 000 грн.) х 18 % = 12 960 грн.;

до повернення з бюджету:

14 040 грн. – 12 960 грн. = 1 080 грн.

Оплата вартості допоміжних репродуктивних технологій (пп. 166.3.6 ПК)

Правом на ПЗ у зв'язку з оплатою вартості репродуктивних технологій може скористатися жінка, якій проводили штучне запліднення, причому незалежно від того, перебуває вона в шлюбі з донором чи ні.

При цьому до складу ПЗ можна включити:

• тільки вартість процедур, передбачених МОЗ, а саме: ЗIB – запліднення інвітро (IVF); IKCI – ін'єкція одного сперматозоїда в цитоплазму ооліту (IKSI); ICЧ – інсемінація спермою чоловіка; ІСД – інсемінація спермою донора; ЕТ – ембріотрансфер; сурогатне материнство (Лист № 9704);
• суму, що не перевищує 1/3 зарплати, нарахованій такій жінці протягом звітного року.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• договір на надання допоміжних репродуктивних технологій;
• документи, що підтверджують оплату послуг, у яких зазначені медичний заклад, отримана процедура штучного запліднення, вартість і дата оплати послуг.

Приклад 5

За послуги із штучного запліднення було сплачено 40 000 грн. Зарплата працівниці за 2015 рік становить 78 000 грн., із неї утримано: ПДФО – 11 278,80 грн.; ЄСВ – 2 808 грн.

1. Розрахуємо суму, яку можна включити до ПЗ:

78 000 грн. : 3 = 26 000 грн.

2. Визначимо суму ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 2 808 грн. – 26 000 грн.) х
х 15 % = 7 378,80 грн.;

до повернення:

11 278,80 грн. – 7 378,80 грн. = 3 900 грн.

Використовуючи дані прикладу, визначимо, яка сума ПДФО буде повернута з бюджету при виникненні права на ПЗ у 2016 році. Припустимо, що сума ПДФО, утриманого із зарплати за рік, – 14 040 грн. (6 500 грн. х 18 % х 12 міс.). Звідси розрахуємо ПДФО:

з урахуванням ПЗ:

(78 000 грн. – 26 000 грн.) х 18 % = = 9 360 грн.;

до повернення:

14 040 грн. – 9 360 грн. = 4 680 грн.

Оплата вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням (пп. 166.3.6 ПК)

Платники, які всиновили дитину, до складу ПЗ включають усю суму оплати вартості державних послуг з усиновлення дитини в межах отриманої у звітному році зарплати.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• документи, що свідчать про всиновлення дитини;
• документи, що підтверджують оплату вищезгаданих послуг.

Витрати на переобладнання транспортного засобу (пп. 166.3.7 ПК)

Право на ПЗ виникає в автовласника, який переобладнав транспортний засіб (далі – ТЗ) для роботи на альтернативних видах палива (наприклад, на паливі моторному сумішевому, біоетанолі, біодизелі, стисненому або зрідженому газі та інших видах біопалива). При цьому розмір ПЗ не перевищує нарахованої платнику податків у звітному році зарплати за винятком утримано-го ЄСВ.

Процедура переобладнання ТЗ, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого та газового палива, регулюється Порядком № 607. Згідно із цією процедурою після переобладнання ТЗ в індивідуальному порядку власник або його представник самостійно вибирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінки відповідності переобладнаного ТЗ правилам, нормативам і стандартам України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про узгодження (заяві про оцінку).

За результатами такої оцінки видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших ТЗ, які були переобладнані.

Документи, що підтверджують право на знижку:

• платіжні та розрахункові документи, що підтверджують витрати платника податків на переобладнання ТЗ: копії товарних і фіскальних чеків, квитанції прибуткових касових ордерів, договори, у яких зазначені продавець товарів (робіт, послуг) і покупець, вартість товарів (робіт, послуг) та дати їх продажу (виконання, надання);
• копія сертифіката відповідності для переобладнаного ТЗ;
• копія свідоцтва про реєстрацію транспорту (техпаспорт), до якого внесено дані про встановлене обладнання для використання спеціального палива.

Витрати на будівництво (придбання) доступного житла (пп. 166.3.8 ПК)

До складу ПЗ включаються особисті витрати платника податків:

• на будівництво або придбання доступного житла (згідно з визначенням із п. 1 ст. 4 Закону № 800);
• погашення пільгового іпотечного житлового кредиту та процентів за ним (згідно з визначенням із п. 4 ст. 4 Закону № 800).

Доступне житло – це житлові будинки (комплекси) і квартири, які побудовані та будуються при держпідтримці (п. 1 ст. 4 Закону № 800). Держпідтримка полягає в сплаті державою 30 % вартості будівництва (придбання) такого житла та/або наданні пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку (п. 2 ст. 4 Закону № 800). Держпідтримка надається з розрахунку не більше 21 м² на одну особа та додатково 10,5 м² загальної площі житла на родину. Іншу вартість житла оплачує самостійно громадянин, що уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла (п. 3 ст. 4 Закону № 800).

Згідно із Законом № 800 пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, який надається громадянину для будівництва або придбання доступного житла вповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або НБУ (п. 4 ст. 4).

Подання декларації

Фізособа – платник податків, яка бажає скористатися правом на ПЗ, повинна подати річну Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за формою, затвердженою Наказом № № 859. Тепер для відображення такого права досить заповнити спеціальний розд. III декларації. У рядку 13 цього розділу потрібно зробити відмітку «Х» у відповідній категорії витрат, які включаються до ПЗ, а також відобразити:

• загальну суму фактичних витрат, понесених платником податків протягом звітного року (ряд. 14);
• зарплату за рік, яка є базою обкладення ПДФО, тобто суму, зменшену на утриманий ЄСВ і ПСП (ряд. 15);
• суму (вартість) витрат, дозволену для включення до ПЗ. При цьому загальна сума ПЗ не може перевищувати зарплату, зазначену в рядку 15 (ряд. 16);
• суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання із цього податку у зв'язку з реалізацією права платника податків на ПЗ (ряд. 17).

Порядок заповнення розд. III декларації покажемо у фрагменті (див. у кінці консультації), використовуючи дані із прикладу 3.

У зв'язку із застосуванням права на ПЗ річна декларація подається по 31 грудня наступного за звітним року (пп. 166.1.2 ПК). Таким чином, останній день подання декларації за результатами 2015 року – 31 грудня 2016 року (субота).

Якщо до кінця податкового року, що настає за звітним, платник податків не реалізував право на ПЗ, на наступні податкові роки таке право не переноситься (пп. 166.4.3 ПК). Тобто у 2016 році платник податків не зможе одержати ПЗ за 2014 рік.

Після подання декларації орган ДФС протягом 60 календарних днів із дня її одержання перевіряє наведені в ній дані (п. 179.8 ПК). Для повного та своєчасного проведення розрахунків сум, що підлягають поверненню з бюджету, до декларації доцільно додавати копії документів, що підтверджують витрати платника податків. Зауважимо, що оригінали зазначених документів повинні зберігатися протягом строку давності, установленого ПК (пп. 166.2.2 ПК).

Після проведення розрахунків сума ПДФО, що підлягає поверненню платнику податків, або зараховується на його банківський рахунок, або направляється йому поштовим переказом за адресою, зазначеною в декларації. Якщо платник податків у звітному році одержував доходи, що підлягають декларуванню, за якими він самостійно повинен сплатити податкові зобов'язання з ПДФО, то суму податку, яка відшкодовується за ПЗ, йому можуть зарахувати в рахунок сплати його податкового зобов'язання.

Податкова декларація про майновий стан і доходи

<...>

<...>

______________________

* Категорії виплат:

<...> 3. Сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати (підпункт 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 розділу ІV ПКУ).

Громадяни, які протягом звітного року здійснили витрати, передбачені ст. 166 ПК, і мають їх документальне підтвердження, можуть скористатися правом на ПЗ. Однак таке право обмежене певними умовами та розмірами, установленими ПК.

ПЗ надається на підставі річної декларації, яка може бути подана по 31 грудня наступного за звітним року.

Також читайте:

«Податкова знижка за 2015 рік»