Як підприємцю-єдиннику уникнути перевищення допустимого обсягу доходу?

Завершуємо бухгалтерський рік

Приватний підприємець – платник єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи в грудні виявив, що за підсумками звітного року його дохід може перевищити 5 000 000 грн. (граничний обсяг, установлений пп. 3 п. 291.4 ПК). Що можна зробити, щоб уникнути небажаного перевищення?

Нагадаємо, якщо річний обсяг доходу єдинника третьої групи перевищить 5 000 000 грн., то йому доведеться відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Для цього не пізніше 20-го числа місяця, що настає за кварталом, у якому відбулося таке перевищення (у нашому випадку – 18.01.19 р.), потрібно подати заяву про відмову від ЄП (п. 293.8 ПК). При цьому суму перевищення слід задекларувати та обкласти ЄП за ставкою 15 % (п. 293.4 ПК).

Тому якщо в єдинника з'явилися побоювання щодо можливого перевищення доходу, насамперед слід перевірити, чи правильно розрахована його сума. Перейдемо до самоперевірки.

По-перше, потрібно виходити з того, що не всі доходи, отримані єдинником-фізособою, обкладаються ЄП. Частина таких доходів може підпасти під обкладення ПДФО.

Як відомо, порядок визначення доходів, що обкладаються ЄП, та їх склад визначено ст. 292 ПК. Основною статтею доходів єдинників є грошові надходження, а саме:

• виручка за реалізовані товари (роботи, послуги). При цьому доходи від продажу рухомого та нерухомого майна (визначення цих понять наведено в ст. 181 ЦК), навіть якщо майно використовується в госпдіяльності підприємця, ЄП не обкладається. На ці операції поширюються норми ст. 172 і 173 ПК із відповідним обкладенням ПДФО;
• сума винагороди, отриманої за посередницькими договорами;
• інші грошові надходження, пов'язані з підприємницькою діяльністю фізособи.

Крім грошових можуть бути й негрошові доходи. До таких відносяться (п. 292.3 ПК):

• вартість безплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Такі товари (роботи, послуги) обкладаються ЄП при наявності письмового договору дарування або іншого договору, за яким не передбачена компенсація. Якщо ж подібний договір відсутній (існує лише усна домовленість), то, на думку ДФС, безплатно отримане є об'єктом для нарахування не ЄП, а ПДФО. Його вартість включається до загального річного оподатковуваного доходу фізособи. При цьому така фізособа повинна подати річну декларацію про майновий стан і сплатити зазначену в ній суму податкового зобов'язання (ЗІР, категорія 107.04);
• кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що закінчився. Зазначимо, що сума такої заборгованості повинна вважатися доходом тільки для платників ЄП за ставкою 3 % зі сплатою ПДВ.

По-друге, слід мати на увазі, що не всі грошові надходження включаються до оподатковуваного доходу (такі надходження зазначені в п. 292.11 ПК). Зокрема, не входять до складу доходу:

• суми ПДВ;
• поворотна фінансова допомога (далі – ПФД), якщо з моменту її отримання не минуло 12 календарних місяців;
• кредити;
• кошти, які єдинник як продавець отримує як повернення, або кошти, які єдиннику як покупцю повертає продавець.

По-третє, є надходження, які обкладаються ЄП, але у визначенні доходу, що дає право перебувати у відповідній групі єдинників, не беруть участі. Ідеться про отриману за рішенням суду компенсацію (відшкодування) (п. 292.15 ПК).

Припустимо, що самоперевірка не виявила зайво відображених доходів, але єдинник усе одно не вписується у встановлений річний дохідний критерій.

Тоді при можливості до 1 січня наступного року допустимі такі дії:

• повернути покупцю (замовнику) отриману передоплату (аванс). Для цього потрібні підстави. Тому доведеться розірвати договір або отримати від контрагента лист-заяву про повернення грошей (пп. 5 п. 292.11 ПК). У цьому випадку підприємець-єдинник зможе виключити повернуту передоплату (аванс) зі складу доходу. Причому в тому періоді, у якому гроші були повернуті покупцю (замовнику) (ЗІР, категорія 107.04);
• якщо є ПФД із 12-місячним строком, що минув, то постаратися перекредитуватися. Тобто повернути суму простроченої допомоги та одночасно оформити нову ПФД. Додамо, що закривати зобов'язання за ПФД зарахуванням дуже ризиковано. Навіть незважаючи на те, що в п. 291.6 ПК говориться про неможливість проведення негрошових розрахунків тільки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги);
• замінити договір купівлі-продажу (постачання) із контрагентом-покупцем на посередницький. Тобто якщо єдинник виступав продавцем у якомусь договорі й отримав за ним, наприклад, 50 000 грн. передоплати, то вся сума повинна бути обкладена ЄП. Однак якщо змінити умови договору й уважати, що ці гроші були отримані за договором комісії на купівлю товару, то під ЄП підпадуть не всі отримані гроші, а тільки їх частина – сума винагороди. Учасниками операції в цьому випадку будуть: покупець (комітент), єдинник (посередник-комісіонер) і продавець товару. Звичайно, це досить складна схема, але до неї можна вдатися, якщо повернення грошей покупцю небажане або неможливе.