Декларація з податку на прибуток: правила подання

У консультації розглянемо основні правила подання декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація).

Хто подає декларацію за 2016 рік

Декларацію подають усі платники податку на прибуток, у тому числі й ті, хто:

• перейшов на спрощену систему оподаткування в середині 2016 року, а також ті, хто переходить із 1 січня 2017 року;
• втратив протягом 2016 року статус неприбуткової організації.

Форма та способи подання

Форму декларації затверджено Наказом № 897. При цьому Наказом № 585 (набув чинності з 19.08.16 р.) до неї були внесені зміни, якими форма самої декларації та додатків АВ, ЗП, ПН, ВП і РI до неї приведена у відповідність із діючими нормами ПК.

Згідно з п. 49.3 ПК платник може подати декларацію:

• особисто або через уповноважену особу;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Останній спосіб подання обов'язковий для великих і середніх платників податків (п. 49.4 ПК). Нагадаємо, до таких відносяться платники, у яких середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) становить більше 50 чоловік, а річний дохід від реалізації перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГК).

Строки подання

Платники, які в 2016 році подавали декларацію щокварталу, дотримуються строків квартальної звітності та для річної декларації, тобто подають її протягом 40 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення звітного року (пп. 49.18.2 ПК). Ті ж, хто звітує раз на рік, дотримуються строків, установлених для річної звітності, тобто подають декларацію протягом 60 к. д. після закінчення звітного року (пп. 49.18.3 ПК). Зазначимо, що до таких платників відносяться також підприємства, які у звітному році перейшли зі спрощеної системи оподаткування на сплату податку на прибуток (лист ДФС України від 28.10.16 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15 (лалі – Лист № 23354)).

При цьому треба враховувати, що якщо декларація відправляється поштою, то зробити це треба не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (п. 49.5 ПК).

Таким чином, останній день подання декларації за 2016 рік органам ДФС:

• для квартальних платників – 9 лютого 2017 року (четвер), а при відправленні поштою – 3 лютого 2017 року (п'ятниця) (4 лютого – вихідний);
• річних платників – 1 березня 2017 року (середа), а при відправленні поштою – 24 лютого 2017 року (п'ятниця).

Зверніть увагу: контролюючий орган при отриманні від платника декларації має право відмовити в її прийнятті при відсутності або недостовірності будь-якого обов'язкового реквізиту, передбаченого п. 48.3 і 48.4 ПК (п. 49.11 ПК). У такому випадку платнику податків висилається письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації:

• протягом 5 робочих днів із дня її отримання – якщо звітність доставлено поштою або засобами електронного зв'язку;
• 3 робочих дні із дня її отримання – якщо звітність передано особисто платником або його представником.

Рекомендуємо не тягти зі здачею декларації до останнього дня. Тоді, якщо знадобиться, ви встигнете подати її повторно і при цьому не спізнитися.

Що подавати разом із декларацією

У загальному випадку разом із декларацією подаються додатки, фінансова звітність і доповнення до декларації.

Додатки до декларації

Формою декларації передбачено 9 додатків: АВ, ЗП, ПН, ТЦ, ВП, РІ, ПЗ, АМ і ЦП. При цьому якщо показників для відображення в додатках немає, тоді подавати їх не потрібно (ЗІР, категорія 102.23.02). Наприклад, не подаються:

• додаток ВП – якщо у звітній декларації не виправляються помилки минулих періодів;
• додаток ТЦ – якщо у звітному році не здійснювалися контрольовані операції, умови яких не відповідають принципу витягнутої руки;
• додаток ПН – якщо у звітному році не виплачувалися доходи нерезидентам;
• додаток АМ – якщо платник не зобов'язаний застосовувати коригування на різниці, передбачені ПК.

Зазначимо, що додаток РІ призначений для платників податку на прибуток, які зобов'язані застосовувати коригування на різниці. Водночас його потрібно буде подати і платнику, який не застосовує коригування, якщо він захоче, наприклад, зменшити фінрезультат звітного періоду на суму податкових збитків минулих періодів або йому потрібно буде відкоригувати фінрезультат згідно з Перехідними положеннями ПК (див. консультацію «Різниці в перехідних положеннях Податкового кодексу»).

Фінансова звітність

Як випливає з п. 46.2 ПК, разом із річною декларацією платники податку на прибуток подають свою фінансову звітність за цей період. Така фінзвітність подається в складі:

• форм № 1-м і № 2-м – суб'єктами малого підприємництва, крім тих, які подають форми № 1-мс і № 2-мс;
• форм № 1-мс і № 2-мс – суб'єктами мікропідприємництва;
• форм № 1–5 – великими та середніми підприємствами. Зазначимо, що підприємства, які складають фінзвітність за міжнародними стандартами, не застосовують типову форму № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджену Наказом № 302, а подають примітки до фінзвітності в довільній формі, у вигляді доповнення до фінзвітності. При цьому в спеціальній таблиці декларації, у якій указується наявність форм фінзвітності, що подаються разом із декларацією, відмітка в графі «Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» не ставиться (ЗІР, категорія 102.23.02).

Якщо підприємство до подання звітної декларації вже встигло подати фінзвітність до органу статистики через «єдине вікно», то повторно разом із декларацією фінзвітність подавати не потрібно – контролюючий орган її вже отримав.

Однак якщо до подання декларації платник виявить у поданій фінзвітності помилки, то, як рекомендують фахівці ДФС, він може подати її виправлений варіант разом із декларацією повторно (ЗІР, категорія 102.23.02). Хоча нацстандарти такий порядок виправлення помилок у фінзвітності не передбачають.

Окремо слід сказати про платників податку на прибуток, які перейшли у звітному році зі спрощеної системи на загальну. Таким колишнім єдинникам за настійною рекомендацією ДФС доведеться разом із декларацією подати фінзвітність за 2016 рік, а також проміжну фінзвітність за звітний період, у якому сплачувався єдиний податок (Лист № 23354). При цьому єдинникам, які звітують один раз за підсумками року за формами № 1-мс, № 2-мс, таку проміжну звітність треба буде складати заднім числом (на нашу думку, за такими самими формами) спеціально для податкового органу та подавати в паперовому вигляді як доповнення до декларації. Зауважимо, що законодавчо такий порядок складання та подання фінзвітності не передбачено.

Доповнення до декларації

Якщо в платника виникла необхідність подати доповнення до декларації, але його текст не поміщається в призначену для нього таблицю в тілі декларації, то подати таке доповнення в електронному вигляді не вийде. Воно подається в паперовому вигляді в строки, установлені для подання звітної декларації або поштою, або особисто чи через уповноважену особу.

Декларація та єдинники

На думку органу ДФС, єдинники, які у звітному році виплачували дивіденди своїм власникам або доходи нерезиденту, повинні подавати декларацію з відповідними додатками. Так, єдинники, які у звітному періоді:

• виплатили дивіденди та сплатили авансовий внесок із податку на прибуток у зв'язку з такою виплатою, повинні подати за цей період декларацію із заповненим рядком 20 і додаток АВ (ЗІР, категорія 108.05);
• перерахували до бюджету податок із доходів нерезидента, повинні подати за результатами звітного року декларацію із заповненим рядком 23 і додаток ПН (ЗІР, категорія 108.02).

На нашу думку, єдинники цього робити не зобов'язані. Адже в ПК є пряма норма пп. 1 п. 297.1, у якій сказано, що платники єдиного податку звільняються від подання податкової звітності з податку на прибуток.

Як у такому випадку бути єдиннику? Якщо немає бажання й можливостей спорити з контролюючим органом, доведеться робити так, як роз'ясняє ДФС. Тим же, хто вирішить вступити в податковий спір, допоможуть норми пп. 1 п. 297.1 ПК, а також пп. 4.1.4 і п. 56.21 ПК про презумпцію правомірності рішень платника податків. Тобто у випадку, якщо норми ПК допускають множинне трактування прав та обов'язків платника податків і контролюючого органу, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як одного, так і іншого, рішення приймається на користь платника.

Строки сплати податку

Граничний строк сплати податку на прибуток за 2016 рік:

• у квартальних платників – 17 лютого 2017 року (п'ятниця);
• річних – 10 березня 2017 року (п'ятниця).

Нагадаємо також, що квартальні платники повинні до 30 грудня 2016 року (включно) сплатити авансовий внесок із податку на прибуток, який вони розраховували в декларації за три квартали в рядку 26 (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Сума внеску становить 2/9 суми податку на прибуток і податків на доходи страховика тощо, визначених у такій декларації.

При цьому якщо в інтегрованій картці платника числиться переплата з податку на прибуток, то її сума зараховується на сплату авансового внеску в автоматичному режимі (ЗІР, категорія 102.24).

Висновки

Декларацію за 2016 рік подають усі підприємства, які станом на 31 грудня 2016 року є платниками податку на прибуток. Декларація подається в строки, установлені ПК:

• для квартальних платників – не пізніше 9 лютого 2017 року;
• річних – не пізніше 1 березня 2017 року.

Разом із декларацією всі платники обов'язково подають фінансову звітність.

ДФС вимагає, щоб єдинники, які у звітному році виплачували дивіденди своїм власникам або доходи нерезиденту, подавали декларацію з відповідними додатками.

Читайте також:

Податкові збитки минулих років (додаток РI);

Витрати на амортизацію (додаток АМ);

Звіт про доходи нерезидента (додаток ПН);

Зменшення суми податку на прибуток (додаток ЗП);

Авансові внески при виплаті дивідендів (додаток АВ).