Безнадійна кредиторка у єдинників: які особливості відображення доходів?

Безнадійна кредиторська заборгованість була й залишається каменем спотикання при відображенні доходів у платників податків. Особливо це стосується фізичних осіб – платників єдиного податку, у яких через відсутність чітких правил формування таких доходів виникає чимало запитань. Відповімо на деякі з них.

Фізична особа – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % станом на 01.09.13 р. виявила прострочену кредиторську заборгованість у сумі 20 000 грн. Чи підлягає така сума оподаткуванню? Якщо так, то за якою ставкою?

Ні, не підлягає. Пояснимо детальніше.

Річ у тому, що сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до складу доходу платників єдиного податку – фізичних осіб тільки за умови, що такі єдинники є платниками ПДВ (п. 292.3 Податкового кодексу, далі – ПК). У нашій ситуації єдинник не є платником ПДВ, тому ця норма на нього не поширюється.

Недоцільно для таких платників застосовувати й норми пп. 164.2.7 ПК, згідно з якими базою обкладення ПДФО є сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, адже зазначені норми стосуються договорів, укладених від імені фізичної особи, а не від імені підприємця.

Виходячи з вищенаведеного, кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, у фізичної особи – єдинника, неплатника ПДВ не підлягає обкладенню ні єдиним податком, ні ПДФО.

Як визначається сума доходу від простроченої кредиторської заборгованості у єдинників – платників ПДВ: із ПДВ чи без ПДВ?

Згідно з п. 292.11 ПК сума ПДВ не включається до складу доходу платника єдиного податку. Тому сума списаної кредиторської заборгованості до складу доходів єдинника включається без урахування ПДВ.

Що стосується суми ПДВ, то в підкатегорії 101.23 Бази знань міститься від­повідь:

«...Товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника відсутнє.

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то в податковому періоді, у якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту шляхом унесення коригуючих записів до розд. ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до рядка 10.1 та у відповідних випадках – до рядка 15 податкової декларації з ПДВ».

Чи включається до складу доходів єдинника прострочена кредиторська заборгованість за отриманими авансами?

Зауважимо, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ПК). Отже, для єдинника діє касовий метод, тобто отримані суми авансу він включає до складу доходів у періоді отримання, незалежно від того, відвантажено товар чи ні.

Аналогічну норму містив і Указ Президента від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Тобто якщо у 2013 році єдинник списує безнадійну кредиторську заборгованість за отриманим авансом, то цей аванс було включено до складу доходу ще у 2010 році (звісно, за умови що фізична особа тоді була платником єдиного податку).

Крім того, у разі продажу «невідвантаженого» товару кошти, отримані за цей товар, єдинник знову включатиме до складу доходу.

Таким чином, з метою запобігання подвійному оподаткуванню прострочена кредиторська заборгованість за отриманими авансами не включається до складу доходів фізичної особи – платника єдиного податку.