Знайомство з фінансовими інструментами: види та визначення

З цієї статті ви дізнаєтеся, що таке фінансові інструменти, які їх види передбачені національними та міжнародними стандартами.

Управління фінансовими потоками підприємства ускладнюється з кожним роком. Найбільш актуальними в кризові періоди залишаються питання залучення грошових коштів та інших фінансових ресурсів, а також захист фінансових інтересів компаній. У зв'язку з постійно мінливим рівнем цін і валютних курсів компанії повинні забезпечити страхування ризиків (хеджування) фінансових втрат від інфляційних потрясінь. Світова практика пропонує ряд фінансових інструментів, у тому числі і так звані квазігроші (у перекладі з англ. near money - майже гроші), які є комплексом інструментів для отримання реальних грошових коштів.

В Україні діє кілька визначень і класифікацій фінансових інструментів. Розглянемо їх детальніше.

Закон про цінні папери

Відповідно до Закону від 23.02.06 р № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» до фінансових інструментів відносяться (ст. 1):

• цінні папери;
• термінові контракти (ф'ючерси);
• інструменти грошового обігу;
• процентні термінові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи);
• опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, які передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Основною метою звернення даних фінансових інструментів є отримання вигод від їх використання як способу погашення різних видів заборгованості.

П(С)БО

Бухгалтерський облік операцій з фінансовими інструментами в Україні регулюється однойменним П(С)БО 13. Дія цього стандарту поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами).

П(С)БО 13 визначає фінансовий інструмент як контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. Зазначені поняття даний стандарт трактує таким чином:

• фінансовий актив - це грошові кошти та їх еквіваленти або контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства, або контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах, або інструмент власного капіталу іншого підприємства (абзац вісімнадцятий п. 4);
• фінансове зобов'язання - контрактне зобов'язання передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах (абзац двадцять шостий п. 4);
• інструмент власного капіталу - контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, яка залишається після вирахування сум за всіма його зобов'язаннями (абзац четвертий п. 4).

Зауважимо, що правила обліку фінансових інструментів, встановлені цим стандартом, не поширюються (п. 3 П (С) БО 13):

• на фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні підприємства (П (С) БО 12);
• активи та зобов'язання роботодавців за програмами пенсійного забезпечення;
• права і зобов'язання за договорами страхування (крім похідних інструментів у страхових контрактах) (П (С) БО 26);
• права і зобов'язання щодо оренди (крім похідних інструментів, передбачених орендною угодою (П (С) БО 14);
• угоди, що передбачають платежі виходячи з кліматичних, геологічних та інших фізичних змін навколишнього середовища;
• угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачають виплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або інших базисних змінних;
• угоди про непередбачене відшкодування при об'єднанні підприємств (П (С) БО 19).

Податковий кодекс

Сьогодення в Податковому кодексі (далі - ПК) фінансові інструменти розглядаються не як окремі об'єкти в тому розумінні, яке наведене вище, а в частині загальних операцій погашення існуючої заборгованості, а також торгівлі цінними паперами як товарами (згідно з пп. 14.1.244 ПК) .

У ПК виділено поняття дериватив (похідний фінансовий інструмент) (пп. 14.1.45 ПК) - стандартний документ, що засвідчує право та (або) зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Згідно ст. 14 ПК до деривативів належать: свопи, опціони, форвардні і ф'ючерсні контракти.

Зауважимо, що з січня по липень 2013 року в ПК виділялося поняття фінансового векселя (пп. 14.1.176), який на відміну від звичайного векселя міг видаватися тільки під товарну заборгованість і засвідчував зобов'язання банківської установи або органу влади. Випускати фінансові векселі могли лише фінансові установи і держава.

В даний час правила роботи з цінними паперами та деривативами регулюються ст. 153 ПК.

МСФЗ

У системі міжнародних стандартів існує кілька МСФЗ/МСБО, що регулюють порядок обліку та відображення у фінзвітності фінансових інструментів (докладніше див. статтю «Фінансові інструменти в міжнародних стандартах»). Всі стандарти деталізовані, розділені і обмежені часовими рамками.

Визначення фінансових інструментів в МСФЗ відповідає підходам до їх трактування, використовуваним в П(С)БО. Проте в міжнародних стандартах розглядається більш широкий спектр операцій з фінансовими інструментами (наприклад, хеджування), який обумовлює диференціацію у підходах до оцінки фінансових інструментів.

В цілому класифікації фінансових інструментів в МСФЗ та П (С) БО подібні, але в міжнародній, крім фінансових активів і зобов'язань, а також інструментів власного капіталу, виділяють ще і похідні фінансові інструменти.

Типовими прикладами похідних фінансових інструментів є ф'ючерсні і форвардні контракти, контракти на свопи та опціони (§ БА.1 МСФЗ 9). На відміну від інших фінансових інструментів похідний може змінювати свою вартість внаслідок будь-якої майбутньої події.

Крім того, в МСФЗ по-іншому трактуються операції з фінансовими інструментами пайової участі в іншому підприємстві. Ця частина фінансових інструментів - кредиторська або дебіторська заборгованість, яка буде погашена цінними паперами, що підтверджують володіння частиною статутного капіталу іншого підприємства.

Висновки

Відповідно до Закону про цінні папери фінансові інструменти - це сукупність цінних паперів і термінових контрактів. П(С)БО визначає фінансові інструменти як контракти, що призводять до появи облікових об'єктів - фінансових активів або фінансових зобов'язань. У ПК фінансові інструменти розглядаються як цінні папери - товар та деривативи. Класифікації фінансових інструментів в МСФЗ та П(С)БО подібні, але міжнародні стандарти доповнені ще одним видом фінансових інструментів - похідними.