Подаємо проміжну фінансову звітність згідно з МСФЗ

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• які підприємства, кому і коли подають проміжну фінзвітність за МСФЗ;
• які форми звітності входять до її складу (порівняння зі звітністю згідно з П(С)БО).

Що можна зробити на практиці: проміжну фінзвітність готувати в тому самому складі, що й річну, при цьому обов'язково розкривати істотні статті такої звітності.

Хто подає проміжну фінзвітність за МСФЗ

У міжнародній практиці проміжну фінансову звітність подають суб'єкти господарювання, від яких цього вимагають користувачі такої звітності, – органи державної влади, органи, що регулюють обіг цінних паперів, фондові біржі, органи, які займаються питаннями бухобліку. Зокрема, така вимога висувається до підприємств, чиї цінні папери продаються і купуються на відкритому ринку цінних паперів. Або ж підприємства самі хочуть подавати проміжну звітність.

Підприємства, які складають проміжну фінзвітність на вимогу користувачів або за власним вибором, керуються нормами МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність».

Зауважимо, що цим стандартом не передбачене обов'язкове подання проміжної фінзвітності всіма підприємствами.

Українські реалії

Нагадаємо, що подання звітності згідно з МСФО може бути добровільним або обов'язковим.

Зобов'язані подавати звітність за МСФЗ (п. 2, 3 ст. 121 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV, далі – Закон № 996):

• публічні акціонерні товариства, банки, страховики;
• підприємства, які здійснюють господарську діяльність, включену до переліку КМУ (див. постанову КМУ від 28.02.2000 р. № 419), а саме:

– кредитні спілки;

– підприємства, які надають фінансові послуги (окрім послуг страхування і пенсійного забезпечення – розд. 64 КВЕД ДК 009:2010);

– підприємства, які здійснюють діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010);

– підприємства, які надають послуги недержавного пенсійного забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

– підприємства, які здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансових послуг і страхування (розд. 66 КВЕД ДК 009:2010).

Підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, можуть застосовувати міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать Закону № 996 і офіційно оприлюднені на веб-сайті Мінфіну (п. 1 ст. 121 Закону № 996). Наприклад, МСБО 34 не суперечить українським стандартам бухобліку і на сайті Мінфіну оприлюднений.

Які підприємства можуть не подавати проміжну фінансову звітність?

Складати і подавати проміжну фінзвітність треба всім підприємствам, незалежно від того, за якими стандартами (національними чи міжнародними) така звітність складена (п. 5 ст. 121, п. 1 ст. 13 Закону № 996; лист Мінфіну від 24.05.13 р. № 31-08410-07-29/15861).

Виняток було зроблено, наприклад, для «нульовиків» (ст. 154 Податкового кодексу в старій редакції, далі – ПК; п. 7 ст. 11 Закону № 996). А з 1 січня 2015 року в ПК були внесені зміни, і тепер підприємства з нульовою ставкою податку на прибуток згадуються в п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ (нульова ставка застосовується до 1 січня 2016 року). Але ми вважаємо, що, незважаючи на деяку невідповідність Закону № 996 нормам ПК, виняток для таких підприємств продовжує діяти: вони, як і раніше, повинні звільнятися від подання проміжної фінансової звітності.

Правда, така інформація може бути затребувана користувачами звітності, наприклад:

• трудовими колективами;
• засновниками;
• іншими користувачами (наприклад, банками для надання кредитів).

Тому «нульовики» повинні бути готові подати проміжну фінзвітність на запит користувачів.

Склад звітності за МСФЗ

Проміжна фінзвітність за МСФЗ може бути подана в повному або в скороченому обсязі (§ 7 МСБО 34).

Повна складається з таких форм:

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до фінзвітності;
• Порівняльна інформація і Баланс на початок попереднього періоду (у разі ретроспективної зміни облікової політики або перекласифікації статей).

Скорочена звітність складається з тих самих форм, за винятком останньої (Баланс на початок попереднього періоду), але інформація в цих формах подається в скороченому (стислому) вигляді.

Пояснимо, що це означає.

Форма і зміст повного комплекту фінзвітності повинні відповідати вимогам МСБО 1 «Подання фінансової звітності» (§ 9 МСБО 34). Але для економії робочого часу співробітників, для своєчасного подання, а також для уникнення повтору даних у проміжні звіти можна включити менше інформації, ніж буде в річному звіті. Як мінімум у таких звітах повинні бути заголовки і проміжні результати, наведені в останній річній фінзвітності.

Наприклад, рядок 1100 Балансу призначений для відображення інформації про запаси. У річній фінзвітності підприємством заповнені вписувані рядки:

• 1101 – виробничі запаси;
• 1102 – незавершене виробництво;
• 1103 – готова продукція;
• 1104 – товари.

У скороченій проміжній звітності може бути заповнено тільки рядок 1100.

Додаткові статті і примітки розкриваються в тому випадку, якщо без них можна ввести в оману користувачів.

Баланс підприємства складається на останній день звітного кварталу, дані в інших формах наводяться наростаючим підсумком із початку року.

Порівняльну інформацію за попередні періоди (наприклад: за півріччя 2014 року) наведемо таким чином:

• покажемо Баланс на кінець попереднього звітного року (Баланс на 31.12.14 р.) (п. «а» § 20 МСБО 34);
• в інших формах відобразимо показники за аналогічний період попереднього року (за перше півріччя 2014 року).

За законодавством України квартальна (проміжна) звітність складається з балансу і звіту про фінрезультати (п. 1 ст. 13 Закону № 996).

Зверніть увагу! Припустимо, підприємство здало річну звітність, складену за МСФЗ, а квартальну надало користувачам тільки у складі двох форм, передбачених Законом № 996. Тоді відмітку про відповідність МСФЗ у квартальній звітності ставити некоректно. Адже така звітність не відповідає всім вимогам МСБО 34. Проте цей факт не є перешкодою для складання і подання річної фінзвітності за МСФЗ (§ 2 МСБО 34).

Строки подання проміжної звітності

У МСБО 34 заохочується подання проміжного звіту не менше ніж за півріччя. Звіт подається протягом 60 днів після закінчення звітного періоду (§ 1 МСБО 34).

В Україні проміжна звітність складається щокварталу і здається протягом 25 днів після закінчення звітного кварталу. Якщо граничний строк подання звіту припадає на неробочий день, тоді строк продовжується (переноситься на найближчий робочий день).

Строки здачі проміжної консолідованої фінзвітності можуть бути встановлені засновниками в установчих документах, але ці строки не повинні перевищувати 45 днів після закінчення звітного кварталу.

Вимоги до розкриття інформації

Основне призначення проміжної звітності – оновити інформацію в порівнянні з річною. Тому в першу чергу увагу треба приділити розкриттю інформації про нові види діяльності, нові події та обставини, які для підприємства є істотними.

У § 15 МСБО 34 наведено примірний (але не виключний) перелік істотних операцій. Такими операціями можуть бути, наприклад:

• уцінка запасів до чистої вартості реалізації;
• отримання збитків від зменшення корисності активів;
• виправлення помилок попередніх періодів;
• операції з пов'язаними сторонами.

Слід зазначити, що ні МСБО 34, ні інші міжнародні стандарти не встановлюють кількісного критерію оцінки істотності. У розумінні МСФЗ будь-яка операція або стаття фінзвітності може бути істотною, якщо її замовчування або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів.

База для оцінки (наприклад, окрема стаття звітності або окрема подія) і кількісний діапазон істотності мають бути розроблені підприємством самостійно і закріплені в наказі про облікову політику. При виборі критерію можуть допомогти Методичні рекомендації про облікову політику підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635.

Приклад

У наказі про облікову політику підприємства передбачено:

1. Для відображення інформації про операції і події встановити істотність у таких роз­мірах:

3 % від валюти балансу при оцінці операцій, пов'язаних зі змінами у складі активів, зобов'язань або власного капіталу;

10 % від справедливої вартості необоротних активів для відображення операцій, пов'язаних з їх переоцінкою;

2 % від чистого прибутку (збитку) при оцінці операцій, пов'язаних з отриманням доходу або здійсненням витрат.

2. Для відображення статей фінзвітності встановити такі критерії:

для статей балансу – 5 % від валюти балансу;

для статей звіту про фінрезультати – 25 % фінансового результату від операційної діяльності;

для статей звіту про рух грошових коштів – 5 % сум чистого руху потоку в операційній діяльності;

для статей звіту про власний капітал – 5 % розміру власного капіталу.

Якщо показники відповідних статей звітності за квартал перевищують установлені критерії, така інформація є істотною для користувачів звітності. І тоді підприємству слід розкрити зміни цих статей в проміжній фінансовій звітності.

Окрім розкриття інформації про істотні події та операції МСБО 34 потребує обов'язкового розкриття в примітках іншої інформації (якщо тільки вона не розкрита в інших частинах проміжної фінзвітності). Перелік такої інформації наведено в § 16А МСБО 34. Наприклад, обов'язкового розкриття потребує інформація:

• про випуск, викуп і погашення боргових і пайових цінних паперів;
• про загальну суму виплачених дивідендів (можна навести не загальну суму, а з розрахунку на акцію), причому окремо за звичайними та іншими акціями (наприклад, привілейованими);
• інформація про сегменти (у форматі українських стандартів це форма № 6).

Принципи складання проміжної фінзвітності (визнання та оцінка)

Основний принцип складання квартальних звітів – застосовувати ту саму облікову політику, що і в річній звітності, за винятком змін, які сталися після дати річного звіту і мають бути відображені в подальших річних звітах.

Незмінна облікова політика означає незмінність принципів визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат. Це означає, що, наприклад:

• амортизація нараховується на необоротні активи, які підприємство контролює впродовж цього проміжного періоду, і не нараховується на плановані для продажу активи;
• незмінною, від періоду до періоду, протягом усього звітного року, буде оцінка запасів;
• чиста вартість реалізації для проміжного періоду визначається так само, як і для річного: ціна продажу за вирахуванням витрат на передпродажну підготовку і збут;
• доходи, які підприємство отримує періодично, мають бути визнані в тому періоді, коли отримані (наприклад: отримані дивіденди, сезонний дохід у роздрібній торгівлі);
• ті самі критерії, що і в річному звіті, застосовуються до визнання нерівномірно понесених протягом року витрат (наприклад: витрати майбутніх періодів – на передплату періодики).

МСБО 34 допускає, що при незмінній обліковій політиці може змінитися оцінка будь-якої статті в наступному проміжному звітному періоді в порівнянні з попереднім. Якщо оцінка статті протягом останнього проміжного звітного періоду змінюється істотно, тоді характер і суму такої зміни необхідно розкрити в примітках до річної звітності (§ 26 МСБО 34).

Наприклад, підприємство може вказати: «У зв'язку з погіршенням економічної ситуації і відсутністю ринків збуту в ІІ кварталі звітного року підприємство зробило уцінку готової продукції до чистої вартості реалізації на 2,5 млн грн.».

Ця інформація в обов'язковому порядку повинна бути розкрита в річній фінзвітності.

ВИСНОВКИ

1. Міжнародні стандарти рекомендують підприємствам подавати проміжну фінзвітність. В Україні складати квартальну звітність зобов'язані всі підприємства, за деякими винятками.

2. Проміжна звітність, складена за МСФЗ, може бути скороченою або повною. В Україні квартальна звітність включає тільки дві форми: Баланс і Звіт про сукупний дохід. Такий склад звітності вимогам МСФЗ не відповідає.

3. При складанні проміжної фінзвітності підприємство повинне застосовувати ту саму облікову політику, що й при складанні річного звіту.