Нематерільний актив як об'єкт бухобліку

Якщо на балансі підприємства вже є нематеріальні активи (далі – НА) або тільки передбачається їх поява, то обліковою політикою підприємства мають бути передбачені певні особливості обліку таких активів. Згідно з п. 4 П(С)БО 8 та § 8 МСБО 38 НА вважається немонетарний актив (тобто не гроші і не їх еквіваленти), який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований.

Що розуміти під ідентифікацією НА?

НА може бути ідентифікований, тобто бути окремим інвентарним об'єктом обліку, якщо він (§ 12 МСБО 38):

• або може бути відокремлений від суб'єкта господарювання (існує можливість відокремити його для продажу, передачі, ліцензування, здачі в оренду або обміну окремо чи разом із відповідним контрактом, активом або зобов'язанням),
• або виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть такі права бути передані або відокремлені від суб'єкта господарювання чи від інших прав і зобов'язань (наприклад, право користування надрами).

Таким чином, бухоблік НА ведеться по кожному об'єкту. При цьому такі об'єкти, у свою чергу, для цілей обліку зібрані в групи, перелічені в п. 5 П(С)БО 8.

Ідентифікувати НА можна на підставі первинних і супровідних документів, які надійшли разом із ними. Зі змісту таких документів можна взнати найменування, характеристики, вартість і строк користування.

При ідентифікації не слід забувати, що для обліку як актив такий НА повинен (п. 3 НП(С)БО 1):

• контролюватися підприємством;
• принести підприємству економічні вигоди в результаті його використання.

Крім того, вартість НА має бути достовірно визначена (п. 6 П(С)БО 8 ).

Аналогічні вимогу до визнання активу в п.4.44 Концептуальних засадах фінансової звітності нематеріальний актив визнається в звіті про фінансовий стан тільки при одночасному виконанні трьох умов (критеріїв визнання):

Як визначити, контролюється НА підприємством чи ні? Тобто чи є він дійсно активом?

Відповідь на це запитання можна знайти в § 13 МСБО 38. Уважається, що підприємство контролює актив, якщо воно має право одночасно:

• отримувати майбутні економічні вигоди від його використання;
• обмежувати доступ до цих вигід іншим суб'єктам господарювання.

Зазвичай контроль забезпечується юридичними правами на НА.

Наприклад, підприємство придбало виключні майнові права на користування художнім твором (романом) на два роки. Протягом цього строку воно може отримувати дохід від його видання, продажу екземплярів і т. д. При цьому інші суб'єкти господарювання не мають права це робити. Таким чином, придбані майнові права є НА, який контролюється підприємством.

Якщо ж підприємство отримає, наприклад, згідно з ліцензійним договором право користування екземпляром комп'ютерної програми у своїй господарській діяльності, то такий екземпляр, залежно від його вартості, уважатиметься або основним засобом, або необоротним малоцінним матеріальним активом, або витратами періоду.