Дебіторська заборгованість: порівняння обліку за МСБО (МСФЗ) та П(С)БО
10.11.2014 11592 0 0
П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» чітко визначає методологічні принципи формування в бухобліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінзвітності.
На відміну від національних стандартів бухобліку міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (фінансової звітності) (далі – МСБО та МСФЗ відповідно) не передбачено окремого стандарту для обліку дебіторської заборгованості. Принципи обліку такої заборгованості можна знайти в різних стандартах, а саме:
- МСБО 1 «Подання фінансової звітності» – відображення дебіторської заборгованості у фінзвітності;
- МСБО 18 «Дохід», МСБО 16 «Основні засоби» – визнання короткострокової дебіторської заборгованості без оголошеної ставки відсотка, дисконтування майбутніх грошових надходжень і застосування ефективної ставки відсотка при оцінці довгострокової торговельної дебіторської заборгованості;
- МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання й оцінка», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» – визнання та облік дебіторської заборгованості як фінансового інструменту і припинення її визнання активом;
- МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» – вимоги до розкриття у звітності інформації про дебіторську заборгованість.
Порівняння обліку дебіторської заборгованості за П(С)БО та МСБО (МСФЗ)
Порівняльний аналіз ведення обліку згідно з П(С)БО та МСБО (МСФЗ) подамо в таблиці.
|
Операція |
За П(С)БО |
За МСБО (МСФЗ) |
|
Класифікація дебіторської заборгованості |
1. Довгострокова (п. 4 П(С)БО 10). 2. Поточна (п. 4 П(С)БО 10), у т. ч.: – за товари, роботи, послуги; – за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, нарахованими доходами, внутрішніми розрахунками; – інша дебіторська заборгованість |
1. Непоточна (довгострокова) (§ 57 МСБО 1). 2. Поточна. Дебіторська заборгованість також ділиться на два види (п. «є» § 54 МСБО 1): – торговельна; – інша |
|
Визнання та оцінка |
Поточна заборгованість визнається одночасно з визнанням доходу від реалізації та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10). При наданні відстрочення платежу з утворенням різниці між справедливою вартістю і номінальною сумою майбутнього платежу різниця визнається доходом за нарахованими процентами (п. 6 П(С)БО 10) |
Здійснюється аналогічно П(С)БО 10. Після первісного визнання дебіторська заборгованість, що є фінансовим інструментом згідно з МСБО 39, оцінюється за амортизованою собівартістю за допомогою методу ефективного процента (§ 46 МСБО 39) |
|
Відображення в балансі |
Поточна дебіторська заборгованість, що є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості), включається до підсумку балансу за чистою вартістю реалізації, яка дорівнює первісній вартості за вирахуванням суми резерву сумнівних боргів (далі – РСБ) (п. 4, 7 П(С)БО 10). При цьому первісна вартість і сума РСБ показуються в балансі окремими рядками. Довгострокова дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню протягом 12 місяців із дати балансу, відображається на ту ж дату у складі поточної. А та, на яку нараховуються проценти, відображається за теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення (п. 12 П(С)БО 10) |
Торговельна дебіторська заборгованість відображається у фінзвітності за чистою вартістю реалізації без зазначення первісної вартості та суми РСБ. Така оцінка не є згортанням (§ 33 МСБО 1) |
|
Нарахування РСБ |
П(С)БО 10 (п. 4) класифікує дебіторську заборгованість як звичайну, сумнівну і безнадійну. Це П(С)БО містить порядок створення та обліку РСБ (п. 8–11), а також приклади розрахунку РСБ |
У МСБО та МСФЗ немає такої класифікації дебіторської заборгованості. Але класифікація, подібна до тієї, що наведена в П(С)БО 10, використовується на практиці. Критерії переведення заборгованості з одного класу до іншого підприємство визначає самостійно, виходячи з професійної думки фахівця. У МСБО та МСФЗ немає алгоритму розрахунку РСБ, проте методи розрахунку, описані в П(С)БО 10, застосовуються на практиці |
Коментарі до матеріалу