• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

ПДВ-історія благодійних фондів у період боротьби з COVID-19

Карантин

21.05.2020 127 0 0

Про що стаття: тут ви знайдете відповіді на запитання благодійних фондів (далі – БФ), пов'язані зі сплатою ПДВ і ввізного мита в період протидії коронавірусній інфекції.


Сьогодні все більша кількість закладів охорони здоров'я і громадян потребують благодійної допомоги. Число тих, хто може їм цю допомогу надати, не таке велике. Тому питання про те, як краще це зробити, не є даремним. Крім того, треба подумати і про податкові наслідки. Звичайно, благодійник може безпосередньо вийти на тих, хто потребує його допомоги. Але чи не краще покластися на солідний БФ, який займається цією діяльністю не один рік, а значить, досконально вивчив Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійність і благодійні організації» (далі – Закон № 5073), а також норми законодавства, що регулюють оподаткування і бухоблік благодійності?

Безумовно, БФ, що називається, «в темі». Проте зараз у країні надзвичайна ситуація. Обсяг благодійної допомоги зріс, благодійні організації (до них належать і БФ) почали займатися новими, не властивими їм раніше операціями. Тому у бухгалтерів таких БФ виникають нові запитання. Відповімо на деякі з них.

Запитання – відповідь

1. З квітня 2020 року наш БФ кинув усі сили на боротьбу з коронавірусною інфекцією. Зокрема, на гроші благодійників ми купували за кордоном потрібні товари, ввозили їх до України і безплатно передавали лікарням. Обсяги проведених операцій великі. Коли нашому БФ потрібно реєструватися як платнику ПДВ?

У п. 181.1 Податкового кодексу (далі – ПК) сказано, що платниками ПДВ зобов'язані реєструватися особи, у яких загальна сума операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

А якщо особи, не зареєстровані платниками ПДВ, увозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, ці особи сплачують податок при митному оформленні без реєстрації платниками ПДВ (п. 181.2 ПК).

Отже, «реєстраційна» сума становить 1 млн грн. Але для її визначення потрібно розглядати тільки операції з постачання товарів/послуг. Інші операції (зокрема, з увезення товарів) у розрахунку цієї суми не беруть участі.

У свою чергу, постачанням товарів уважається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власника, зокрема дарування такого товару (пп. 14.1.191 ПК).

Тобто в п. 181.1 ПК ідеться про оподатковувані операції. До них податківці відносять не тільки операції, що обкладаються ПДВ за ставками 0 %, 7 %, 20 %, але й операції, звільнені від оподаткування. Про це вони повідомили, наприклад, в Індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) ДФС у Дніпропетровській області від 04.05.18 р. № 1994/ІПК/04-36-12-01-16 (далі – ІПК № 1994), ІПК ДФС від 14.05.19 р. № 2168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Скоріше за все, ваш БФ здійснює операції, звільнені від обкладення ПДВ, а саме:

  • операції, описані в пп. 197.1.15 ПК. Це надання благодійної допомоги, зокрема безплатне постачання товарів благодійним організаціям, створеним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями її набувачам відповідно до Закону № 5073. Щоб операції «вписалися» в цей підпункт, повинні дотримуватися встановлені ним вимоги;
  • операції, передбачені п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. Це ввезення до України та/або постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження, локалізацію і ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів затверджено постановою КМУ від 20.03.20 р. № 224 (далі – Перелік № 224).

Чинна редакція п. 71 підрозд. 2 розд. XX з'явилася в ПК завдяки Закону від 30.03.20 р. № 540-IX (далі – Закон № 540). Цим же Законом підрозд. 2 розд. XX ПК був доповнений новим п. 72. Там сказано, що операції, передбачені п. 71 підрозд. 2 розд. XX та/або пп. 197.1.15 ПК, здійснені громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не враховуються ними при розрахунку загальної суми, визначеної ст. 181 ПК. Завважимо, що ця норма діє тимчасово, на період із 17.03.20 р. по останній день місяця, у якому завершується дія карантину, запроважденого Кабміном на всій території України для запобігання розповсюдженню COVID-19.

Отже, безплатно передати лікарням товари, постачання яких звільнене від ПДВ згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. XX і пп. 197.1.15 ПК, краще в період з 17.03.20 р. по останній день місяця, у якому завершується карантин. Тоді ці операції не братимуть участі в розрахунку «реєстраційної» суми. Якщо у вашого БФ були тільки такі операції, цей період просто «випаде» зі звичайного періоду в 12 календарних місяців.

До речі, з п. 72 підрозд. 2 розд. XX ПК можна зробити ще один висновок. Цим формулюванням законодавець побічно підтвердив позицію податківців, що вимагають включати до загального обсягу операцій для обов'язкової ПДВ-реєстрації операції, звільнені від ПДВ. Інакше навіщо тоді взагалі вводили до ПК цю норму? Але на практиці суди не завжди підтримують цю позицію.

На замітку! Суди іноді погоджуються з благодійними організаціями, які здійснюють лише пільговувані операції, коли вони відмовляються реєструватися платниками ПДВ. Наприклад, позов такої організації про визнання протиправною і скасування ІПК № 1994 повністю задовольнив Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.11.18 р. у справі № 0440/5908/18 (ЄДРСР, реєстр. № 78953695). ГУ ДФС у Дніпропетровській області (автор ІПК) звернулося до суду з апеляційною скаргою, проте у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.

2. Виходить, що БФ, які займаються заходами, спрямованими на боротьбу з коронавірусною інфекцією, для звільнення від обкладення ПДВ можуть користуватися відразу двома нормами – «старим» пп. 197.1.15 ПК і новим п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК. Так яку норму їм потрібно застосовувати?

І за «благодійним» пп. 197.1.15 ПК, і за «антивірусним» п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК при безплатних передачах ПДВ не нараховується. Але все-таки між цими нормами є ціла низка відмінностей. Ось деякі з них.

1. Період дії норм:

  • пп. 197.1.15 ПК діє без обмеження строку;
  • п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК – тимчасово, на період з 17.03.20 р. по останній день місяця, у якому завершується дія карантину.

2. Жорсткість умов застосування норм:

  • пп. 197.1.15 ПК передбачає, що товари повинні використовуватися в цілях, установлених ст. 3 Закону № 5073. І ці цілі – дуже «розмиті» (просто потрібно надавати благодійну допомогу її набувачам у сфері охорони здоров'я). У цьому підпункті немає переліку товарів, що надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників, крім заборони, накладеної на підакцизні товари (на автомобілі швидкої медичної допомоги заборона не поширюється), цінні папери, нематеріальні активи і товари, призначені для використання в госпдіяльності. Проте він вимагає, щоб такі товари були промарковані;
  • п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК – конкретніший. У ньому зазначено, що безкоштовно передані товари повинні бути необхідні для здійснення заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження, локалізацію і ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), і входити до Переліку № 224.

3. Контроль за використанням благодійної допомоги:

  • згідно з пп. 197.1.15 ПК контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади і контролюючі органи;
  • згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК достатньо, щоб товари були необхідні для боротьби з COVID-19 і входили до Переліку № 224. А про те, як вони повинні бути використані на практиці та як це має бути проконтрольоване, прямо не сказано нічого.

4. Податкові наслідки операцій із придбання товарів із «вхідним» ПДВ і безплатною їх передачею набувачам (ситуацію з коригуваннями податку через набуття чинності п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК тут не розглядаємо) теж різні. Так, якщо при безплатній передачі раніше придбаних товарів ПДВ не нараховується:

  • на підставі пп. 197.1.15 ПК – то слід нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПК;
  • на підставі п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК – тоді компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ нараховувати не потрібно. У зазначеному пункті це прямо встановлено.

Як бачите, для БФ важливо, якою саме пільгуючою нормою їм користуватися. І це при тому, що податкові пільги, визначені ст. 197 ПК і деякими пунктами підрозд. 2 розд. ХХ ПК, надаються не окремим платникам податків, а діють для всіх у разі постачання тих або інших товарів або надання тих або інших послуг. Платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один або декілька звітних періодів, якщо дія пільги прямо не зупинена або не обмежена відповідними нормами ПК.

Яку ж норму вибрати: пп. 197.1.15 ПК чи п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК? І чи є такий вибір узагалі?

Щоб відповісти на це запитання, проведемо аналогію з іншою нормою ПК. Задовго до подій, пов'язаних із розповсюдженням коронавірусної інфекції, разом із пп. 197.1.15 ПК почала діяти така пільгуюча норма, як п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПК. Нею тимчасово, на період проведення АТО та/або операції ООС та/або запровадження військового стану, звільняються від обкладення ПДВ операції з увезення на митну територію України і постачання на митній території України лікарських засобів і медвиробів, призначених для використання закладами охорони здоров'я й учасниками АТО.

У своїх роз'ясненнях, присвячених допомозі, пов'язаній з АТО (ООС), податківці в першу чергу звертаються до п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПК, а вже потім, якщо не виконуються вимоги цього пункту, – до пп. 197.1.15 ПК (див., наприклад, лист ДФС від 20.07.16 р. № 7612/Б/99-99-15-03-02-14). Цей алгоритм вони застосовують як до звичайних платників податків, так і до благодійних організацій. Якщо застосовувати цю логіку, то спочатку БФ слід з'ясувати, чи виконуються умови п. 71 підрозд. 2 розд. XX ПК, а якщо ні – тоді вже звернутися до пп. 197.1.15 ПК.

Ну і, звичайно, ніколи не зашкодить отримати від податківців письмову податкову консультацію.

3. Підприємство (резидент України) як добровільне пожертвування перерахувало БФ суму в гривнях для закупівлі лікарських засобів (далі – ЛЗ), що застосовуються при лікуванні хвороб, викликаних COVID-19. Ці ЛЗ повинні купуватися у нерезидента – виробника ЛЗ і передаватися до лікарень. Як оформити цю закупівлю так, щоб мінімізувати податкові платежі? Може, ЛЗ, що ввозяться в Україну, потрібно вважати гуманітарною допомогою?

Давайте звернемося до термінології Закону від 22.10.99 р. № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192). У ст. 1 наведені такі визначення:

  • гуманітарною допомогою визнається, зокрема, цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, що надається іноземними і вітчизняними донорами з гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її у зв'язку з виникненням надзвичайних ситуацій унаслідок епідемій, що загрожують життю і здоров'ю населення;
  • безоплатною вважається гуманітарна допомога, що надається без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам;
  • донори (іноземні, вітчизняні) – юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, що добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;
  • отримувачами гуманітарної допомоги можуть бути благодійні організації (у т. ч. БФ), зареєстровані в установленому Кабміном порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги;
  • набувачами гуманітарної допомоги називаються фізичні та юридичні особи, які в ній мають потребу і яким вона безпосередньо надається.

Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги затверджено постановою КМУ від 30.01.13 р. № 39. Реєстрацію здійснює Мінсоцполітики. Гуманітарною допомогою має бути визнаний конкретний вантаж. Для цього до робочої групи з питань гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики подається цілий пакет документів: заява про визнання вантажу гуманітарною допомогою, копія письмової пропозиції донора про надання гуманітарної допомоги, план розподілу вантажу між набувачами, листи центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій про доцільність визнання вантажів гуманітарною допомогою (за наявності) тощо.

Потрібно розуміти, що допомога, надана юридичною або фізичною особою, називатиметься гуманітарною в тому випадку, якщо вона проходить транзитом через отримувача такої допомоги – благодійну організацію. Тобто якщо резидент як донор гуманітарної допомоги перерахував гроші її отримувачеві – БФ, то ці гроші повинні розподілятися БФ між набувачами гуманітарної допомоги – лікарнями. А якщо резидент – донор гуманітарної допомоги передав БФ ліки, то саме вони повинні розподілятися між лікарнями.

У вашій ситуації такого не відбувається. Резидент надає не ЛЗ, а гроші. Потім БФ купує ліки у нерезидента – їх виробника (перераховує йому грошову компенсацію вартості ЛЗ). Тобто вимога про безплатність гуманітарної допомоги формально не виконується.

Та все ж мінімізувати податкові платежі можна з використанням одного із двох варіантів.

Перший варіант – перетворити ЛЗ на гуманітарну допомогу. Для цього (крім виконання всіх формальностей щодо включення БФ до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги і визнання вантажу гуманітарною допомогою) слід укласти тристоронній договір постачання між донором, виробником ЛЗ та БФ. Оплату гуманітарної допомоги у вигляді ЛЗ за цим договором має проводити донор безпосередньо або БФ за рахунок донора. Додатково в договорі можна також заявити про те, що мета договору – надання гуманітарної допомоги БФ як її отримувачеві для розподілу серед лікарень як її набувачів. Тоді картина буде такою:

  • увезення на митну територію України гуманітарної допомоги звільняється від ввізного мита (ч. 1 ст. 287 Митного кодексу, далі – МК) і від ПДВ (п. 197.11 ПК);
  • передача гуманітарної допомоги (як різновиду благодійної допомоги) благодійною організацією лікарням теж звільняється від ПДВ (пп. 197.1.15 ПК).

Ці норми діють безстроково.

Другий варіант – скористатися «антивірусними» податковими нормами, згідно з якими:

  • увезення ЛЗ на митну територію України звільняється від ввізного мита (п. 96 розд. XXI МК) і ПДВ (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Такі ЛЗ повинні входити до Переліку № 224;
  • передача благодійною організацією лікарням ЛЗ звільняється від ПДВ (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Такі ЛЗ теж повинні входити до Переліку № 224.

Ці норми діють тимчасово: п. 96 розд. XXI МК – із 17.03.20 р. по 30.06.20 р., а п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК – з 17.03.20 р. по останній день місяця, у якому закінчується дія карантину, установленого Кабміном на всій території України.


Антикризова допомога: що потрібно знати благодійникам та одержувачам

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали