• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Антивірусна благодійність фізособи: відповідаємо на запитання

Карантин

21.05.2020 69 0 0

У період коронавірусної пандемії будь-який громадянин України за бажання може надати посильну допомогу лікарням, благодійним фондам, іншим громадянам. Працівники підприємств, керівники і власники, підприємці по всій країні активно включилися в цей процес. Зрозуміло, виникли запитання, як документально оформити таку допомогу і що з податками. І з цими запитаннями люди йдуть, як правило, до бухгалтера. На допомогу нашим колегам сьогодні ми відповімо на найчастіші запитання, що стосуються благодійності фізособи.


Запитання – відповідь

Як регулюється благодійна діяльність на законодавчому рівні?

В Україні діє Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність і благодійні організації» (далі – Закон № 5073).

Наведемо декілька визначень із цього закону.

Благодійна допомога – це добровільна особиста та/або майнова допомога на цілі, визначені Законом № 5073, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, винагороди або будь-якої компенсації від імені бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1).

Благодійником може бути дієздатна фізособа або юрособа приватного права, у тому числі благодійна організація (п. 5 ч. 1 ст. 1).

Бенефіціар – набувач благодійної допомоги. У цій ролі може виступати:

  • фізособа;
  • неприбуткова організація;
  • територіальна громада (ч. 1 ст. 1).

Види благодійної діяльності можуть бути найрізноманітнішими, наприклад (ст. 5):

  • безплатна передача майна, відступлення майнових прав, безплатна передача права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
  • безоплатна передача доходів від майна і майнових прав;
  • безплатне надання послуг і виконання робіт;
  • публічний збір благодійних пожертвувань;
  • проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Людина хоче допомогти лікарні грошима. Як це оформити?

Почнемо з правового аспекта. Для цього звіримося з термінологією із Закону № 5073. Грошова допомога лікарні з боку фізособи (пожертвування) вписується в поняття «Благодійна діяльність». Лікарня у статусі КНП (комунального некомерційного підприємства) належить до неприбуткових організацій (включена до Реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості «0048»), тобто має право бути бенефіціаром. Охорона здоров'я – одна зі сфер благодійності (ч. 2 ст. 3 Закону № 5073). Дієздатна фізособа може виступати благодійником (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073). Як бачимо, необхідні умови дотримано.

Тепер про документальне оформлення. Благодійне пожертвування зазвичай оформляється договором пожертвування, у якому зазначається, на які цілі надається пожертвування. Цим такий вид договору відрізняється від договору дарування – операції, не прив'язаної до конкретної мети (ст. 729 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Домовитися про мету, на яку буде використана сума пожертвування, сторони можуть заздалегідь – усно або обмінявшись листами (останнє переважно).

Фізособа має право переконатися, що пожертвувані нею кошти використані лікарнею суворо за призначенням на підставі ст. 730 ЦК, а якщо це не так, має право вимагати розірвання договору. Тому рекомендуємо передбачити в договорі порядок перевірки цільового використання пожертвування.

Підтвердженням передачі грошей служить квитанція, корінець прибуткового касового ордера, банківська виписка (залежно від того, як передавалися гроші – готівкою чи безготівковим перерахуванням).

На замітку! Якщо фізособа передає майно, у неї на руках залишається примірник видаткової накладної.

Якими будуть податкові наслідки для фізособи-благодійника?

Наявність правильно складеного договору і підтвердних документів дає громадянину-благо­дійникові деякі податкові преференції. Такий громадянин має право включити до податкової знижки суму, яку він пожертвував лікарні. Це можливо за виконання таких умов:

  • благодійник-фізособа є резидентом, що має реєстраційний номер облікової картки платника податків або позначку в паспорті про те, що він має право здійснювати будь-які платежі за паспортом (пп. 166.4.1 Податкового кодексу, далі – ПК);
  • за звітний податковий рік він отримував дохід у вигляді зарплати (пп. 166.4.2 ПК);
  • отримувач пожертвування – неприбуткова організація, зареєстрована в Україні і внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів (майна) (пп. 14.1.21 ПК, ч. 1 ст. 1 Закону № 5073);
  • сума пожертвування не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу фізособи за звітний рік (пп. 166.3.2 ПК). Причому загальна сума податкової знижки за звітний рік (з урахуванням інших витрат, які дозволено включати до складу податкової знижки) не може перевищувати загальну суму зарплати, нараховану фізособі за такий рік, зменшену на суму ПСП за її наявності (пп. 166.4.2 ПК);
  • фізособа може підтвердити здійснені нею витрати наявністю договору про пожертвування, копією Рішення про внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також розрахунковими або платіжними документами (пп. 166.2.1 ПК; ЗІР, категорія 103.06.02).

Нагадаємо, що право на податкову знижку виникає у платника податків за результатами звітного податкового року. Щоб скористатися свої правом, він зобов'язаний подати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859.

А якщо декілька фізосіб вирішать зібрати гроші в складчину, щоб допомогти лікарні, чи будуть податкові преференції для кожної з них?

Часто люди збирають пожертвування «всім світом». Наприклад, перераховують гроші на чиюсь платіжну картку, а вже потім отримувач направляє їх лікарні. У цьому випадку податковими преференціями скористається тільки той, хто укладе договір пожертвування з лікарнею від свого імені.

Крім того, треба розуміти, що людина, на чиїй картці накопичуватиметься сума пожертвування, ризикує потрапити під фінансовий нагляд.

Будьте обережні! Отримання фізособою численних надходжень від різних фізосіб може викликати підозри у банку з позиції фінансового моніторингу (схеми конвертації грошей за допомогою фіктивної благодійності описано в Типологічних дослідженнях Держфінмоніторингу, розміщених на його офіційному сайті). У результаті операції на рахунку можуть бути припинені, а гроші на картці отримувача – заблоковані.

Підприємець-єдинник хоче передати придбані ним товари (маски, захисні костюми) медичному закладу. Як оформити і відобразити в обліку таку операцію?

Згідно із Законом № 5073 у ролі благодійника може виступати або фізособа, або юрособа приватної форми власності (див. вище).

Слід розрізняти благодійність і підприємницьку діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу).

Іншими словами, благодійна діяльність не може здійснюватися в рамках підприємницької діяльності фізичних осіб (ЗІР, категорія 107.01.02).

Отже, безплатну передачу товарів медзакладу підприємцем коректніше оформити договором дарування, а не договором пожертвування.

Договір дарування не передбачає грошових розрахунків за товар, отримання винагороди або будь-якої іншої компенсації. Отже, за формою проведення розрахунків (для єдинників дозволено розрахунки тільки у грошовій формі) порушень немає (п. 291.6 ПК).

Тепер щодо доходів від цієї операції. Згідно з п. 292.1 ПК єдиним податком обкладається дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК. При безплатній передачі товарів об'єкт обкладення єдиним податком відсутній. Отже, ця операція не відображається в обліку єдинника і не несе для нього ніяких податкових наслідків.

Чи може підприємець-загальносистемник включити до витрат суму благодійної допомоги, наданої ним неприбутковій організації?

Ні, не може.

Згідно з п. 177.2 ПК об'єктом оподаткування у підприємця на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

Проте витрати на надання благодійної допомоги не включені до переліку витрат, пов'язаних з отриманням підприємницького доходу (п. 177.4 ПК). Адже в ролі благодійника має право виступити тільки фізособа. Тому на суму благодійної допомоги не можна зменшити загальний оподатковуваний дохід підприємця.

Але як громадянин цей підприємець може надати благодійну допомогу і включити її суму до податкової знижки (див. вище).


Антикризова допомога: що потрібно знати благодійникам та одержувачам

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали