Наталія Рубан: «Єдинників» звільнять від «касових перевірок» до 2017 року»

Зважаючи на законодавчі зміни у сфері готівкового обігу, у наших читачів доволі часто виникають питання щодо правильності застосування «касових» норм. Як уникнути проблем із податківцями? Про це розповідає кандидат економічних наук Наталія Рубан – директор Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби.

Рубан Наталія Іванівна – народилась 24 червня 1959 року в селі Чумаки (Дніпропетровщина). У 1986 році закінчила Дніпропетровський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності в сільському господарстві» (економіст з бухобліку). Пройшла шлях від бухгалтера колгоспу «Ленінець» до керівника Головного контрольно-ревізійного управління України.
У липні 2014 року Наталія Рубан була призначена на посаду директора Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби. Кандидат економічних наук. Має почесне звання «Заслужений економіст України». Державний службовць I рангу. Нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

– Наталіє Іванівно, скільки платників єдиного податку третьої групи підпадає під обов’язкове застосування РРО? Є побоювання, що касових апаратів на всіх не вистачить…

– Насамперед хочу зазначити, що спекуляції щодо недостатньої кількості РРО для задоволення потреб єдинників третьої групи надумані. Так, із 284 тисяч платників єдиного податку третьої групи застосовувати РРО зобов’язані лише 55 тисяч. І ще раз хочу акцентувати увагу єдинників другої та третьої груп. Якщо ви використовуєте виключно безготівкову форму розрахунків, тобто кошти перераховуються з розрахункового рахунка клієнта на ваш рахунок, то РРО не потрібний.

Звітність платника єдиного податку після запровадження РРО:

• декларація платника єдиного податку (для третьої групи – щоквартально, для другої групи – річна);
• звіт з ЄСВ за себе (раз на рік);
• звіт з ЄСВ за наявності найманих працівників (щомісячно);
• форма № 1ДФ у разі наявності найманих працівників (щоквартально);
• передача інформації з РРО (здійснюється щоденно самим РРО в автоматичному режимі).

– Ми вже неодноразово писали про те, що єдинники третьої групи повинні користуватися касовими апаратами з липня 2015 року. Утім все-таки хотілося б отримати інформацію з перших вуст: хто і коли застосовує РРО?

– Застосування РРО обов’язкове при проведенні розрахунків у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при наданні послуг, реалізації товарів (послуг) через Інтернет, купівлі-продажу іноземної валюти, а також при здійсненні операцій комерційних агентів банків із приймання готівки для подальшого її переказу, у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування. РРО повинен бути встановлений на кожному торговельному місці (торговельній точці), де проводиться продаж товарів (надання послуг) та здійснюються розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі. Так, якщо власник-підприємець чи юридична особа має декілька місць реалізації товарів (надання послуг), то РРО повинен бути встановлений у кожному такому місці.

– Скільки моделей касової техніки включено до державного реєстру РРО?

– Наразі до держреєстру входить 128 моделей РРО 18 виробників касової техніки. Перелік виробників РРО та іншої касової техніки з адресами та контактними особами розміщено на офіційному сайті ДФС на банері «Податкові зміни-2015» у розділі «Застосування РРО платниками єдиного податку».

Облік платника єдиного податку після запровадження РРО:

• облік придбаних товарів відсутній;
• облік отриманих доходів здійснюється у книзі обліку доходів і витрат (раз на добу);
• програмування товарів здійснюється сервісним центром;
• ведення книги обліку розрахункових операцій (КОРО) для РРО в разі виходу реєстратора з ладу або відсутності електроенергії.

– Але ж таке «задоволення» коштує не дуже дешево…

– І не настільки дорого, як про це часто полюбляють говорити. Так, вартість найпростішої моделі РРО – близько 3,5 тис. грн. Ще 150 грн. – це послуги центрів сервісного обслуговування (ЦСО), які займаються ремонтом, налаштуванням, програмуванням, опломбуванням, навчанням роботі тощо. Сюди ж входить і вартість послуг інформаційного еквайєра в сумі 29 грн. (для забезпечення передачі інформації від РРО до ДФС). А за встановлення пломби вам доведеться заплатити всього-навсього 10 грн. Відразу зазначу: пломба встановлюється лише один раз при опломбуванні РРО, а у подальшому може бути встановлена лише у разі ремонту, який потребує зняття корпусу касового апарата.

– Як би там не було, але не кожен підприємець погодиться витратити декілька тисяч гривень одним махом. Що робити тим фізособам, у яких, як то кажуть, фінанси співають романси?

– Ми теж цей момент урахували. За ініціативи ДФС із виробниками касової техніки та ЦСО досягнуто домовленості щодо придбання РРО у розстрочку – на строк до чотирьох місяців. Такий підхід надасть змогу підприємцям розраховуватися поетапно. Крім того, за інформацією Асоціації «УкрЕККА», яка об’єднує переважну більшість виробників касової техніки та ЦСО, установлено домовленість із ПАТ «КБ «Приватбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо надання безвідсоткових кредитів покупцям РРО та їх комплектуючих. Також варто зазначити, що гарантійний строк роботи РРО усіх виробників – 18 місяців.

– Який порядок реєстрації РРО?

– Суб’єкту господарювання, який придбав РРО, необхідно подати до органу Державної фіскальної служби за місцем реєстрації заяву, копію документа, що підтверджує право власності на РРО, і копію договору із сервісним центром. Процедура реєстрації РРО у податковій інспекції не повинна перевищувати трьох робочих днів.

– Правила ведення бухобліку теж зазнають змін?

– У платників єдиного податку залишається спрощений бухгалтерський облік. Зокрема, фізичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, ведуть книгу обліку доходів і витрат. Вона досить проста у користуванні: заповнюється лише раз на день після підбиття підсумків про виторги, які проведені через РРО. Тобто щодня робиться лише один запис.

– Усі суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, зобов’язані вести КОРО. Що в ній потрібно відображати?

– У цій книзі підклеюються добові (позмінні) Z-звіти, щоденно відображаються дані про виторги, проведені через РРО. Також до книги заносяться дані про операції з готівкою (службові внесення та видача готівкових коштів із каси) і реєструються всі розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. Принагідно зазначу, що в органах ДФС уже ведеться робота, спрямована на спрощення ведення обліку фізичними особами – платниками єдиного податку. Так, передбачається скасувати обов’язкове ведення КОРО для тих єдинників, які застосовують РРО. Натомість вони будуть відображати необхідну інформацію у книзі обліку доходів та витрат спрощеної форми. Після впровадження РРО облік доходів та звітність платників єдиного податку залишаються незмінними.

– Як здійснюватиметься «касовий» контроль суб’єктів господарювання, які вже почали використовувати РРО?

– Передусім зазначу, що єдинників звільнять від «касових» перевірок до 2017 року. Йдеться про платників єдиного податку другої та третьої груп (крім визначених у п. 296.10 Податкового кодексу), які включно по 30 червня 2015 року вже почали застосовувати РРО.

– Також хотілося б почути Ваше роз’яснення щодо штрафних санкцій у разі незастосування РРО під час продажу товарів (надання послуг).

– За порушення, вчинене вперше протягом року, розмір штрафу становить 1 грн., за повторне – 100 % вартості реалізованого товару (наданої послуги), а за наступні – 5-кратний розмір вартості реалізованого товару (наданої послуги). При цьому слід звернути увагу на суттєвий момент: якщо порушення встановлено вперше під час проведення першої перевірки, то незалежно від кількості та обсягу виявлених фактів (у частині незастосування РРО) штрафна санкція для суб’єкта господарювання все одно становитиме 1 грн. Тобто, навіть якщо таких порушень буде виявлено багато, вони вважатимуться першим порушенням.

Є ще одна приємна звістка для платників податку. Найближчим часом Верховна Рада має ухвалити законопроект від 28.11.14 р. № 1088. У ньому передбачено скасування штрафів за порушення правил зберігання фіскальних звітних чеків, за незастосування РРО (у разі наявності договору на його придбання), а також скасування 5-кратного штрафу за порушення порядку використання РРО.

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв’ю»