Олена Макєєва: «Директива ЄС спрощує складання фінансової звітності»

За ініціативи Мінфіну уряд узяв курс на євроінтеграцію у сфері аудиту та бухобліку. Що це дасть вітчизняним бухгалтерам? На це та інші запитання відповідає заступник міністра фінансів Олена Макєєва.

– Ще навесні Кабмін ухвалив рішення, що стосується імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері бухобліку та аудиту. Зокрема, ідеться про Директиву № 34/2013/ЄС. Поясніть, що вкладається в поняття «імплементація» і що вона принесе бізнесу?

– Якщо говорити по суті, а не формальними формулюваннями, то імплементація – це впровадження кращих практик, які пройшли апробацію й закріплені в нормативних актах Європейського Союзу. Ми повинні розуміти, що в умовах глобалізації світової економіки Україні не вдасться залишатися осторонь. Бухгалтерський світ також не стоїть на місці: із кожним роком розробляються нові правила та стандарти. Вимоги до нашої професії змінюються залежно від потреб бізнесу, який також трансформується.

У рамках цього напряму 8 квітня поточного року Кабмін видав розпорядження № 345-р щодо приведення норм національного законодавства у відповідність до норм згаданої Директиви (№ 34/2013/ЄС). На виконання цього розпорядження Мінфіном розроблено законопроект щодо внесення змін до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Зазначений законопроект передбачає нову градацію підприємств (мікро, малі, середні та великі), розширює сферу застосування МСФЗ, скорочує перелік обов’язкових реквізитів для первинних документів і передбачає їх електронний формат, удосконалює порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (зокрема, підприємствами, що застосовують МСФЗ). Крім того, в окрему категорію запропоновано вивести суб’єктів суспільного інтересу. До них належать публічні акціонерні товариства, емітенти цінних паперів, допущених до біржових торгів, банки, страхові, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові організації (які здійснюють діяльність на підставі ліцензії), а також великі підприємства. Ця категорія, а також суб’єкти природних монополій, підприємства, що здійснюють видобуток корисних копалин, зобов’язані будуть вести облік і складати звітність за МСФЗ, публікувати річну фінансову звітність разом із аудиторським звітом (висновком) на своїй веб-сторінці.

Мета зазначених нововведень – підвищити якість фінансової інформації, її прозорість і, як наслідок, рівень довіри до фінансової звітності національних компаній.

– Розкажіть докладніше про нову градацію підприємств? Для чого вона потрібна і як відобразиться на бізнесі?

– Ідеологія Директиви № 34/2013/ЄС – максимально спростити фінансову звітність для мікро- і малих підприємств і забезпечити її максимальну прозорість для великих та середніх компаній. За розрахунками, у результаті застосування нової градації кількість великих підприємств збільшиться в шість разів, а малих – на 20 %. Відповідно зменшиться кількість середніх і мікропідприємств.

Довідка від редакції

Для малого бізнесу передбачено скорочення вимог до фінансової звітності, що перш за все необхідно для зменшення адміністративного навантаження на них. До того ж, положення Директиви про порівняння показників фінзвітності наших підприємств із вимогами ЄС підвищить інвестиційну привабливість без їх виходу на фондовий ринок та застосування МСФЗ.

– Чи передбачені якісь кардинальні зміни правил бухгалтерського обліку?

– Жодних кардинальних змін ми не пропонуємо. Основні правила бухобліку залишаться незмінними, як і самі стандарти. Зазначу, що національні стандарти загалом узгоджуються з нормами Директиви ЄС, оскільки МСФЗ уже стали частиною національного законодавства.

Необхідно розуміти: імплементація європейського законодавства, як і впровадження МСФЗ, – це складові комплексу заходів щодо підвищення конкурентних переваг національної економіки в гострій боротьбі за інвестиції, а також із виходу вітчизняних підприємств на платоспроможні ринки товарів і послуг. Результатом цього буде прискорення темпів економічного розвитку та відповідно створення нових робочих місць, зростання добробуту населення, у тому числі і представників нашої професії.

– Яка роль бухгалтера в зазначеному процесі?

– Уявлення про бухгалтера як про рахівника в нарукавниках уже забуто, що відбулося еволюційно. Сучасний бухгалтер – це стратегічний менеджер, який впливає на фінансову політику свого підприємства, формує культуру публічної фінансової звітності, допомагає розвивати бізнес і застерігає від фінансових ризиків. У цьому полягає значимість і роль бухгалтера в управлінні бізнесом, що, безумовно, підвищує престиж цієї професії, насамперед, в очах власників і топ-менеджменту компаній.

– Це висока планка. Закономірно виникає запитання: чи буде передбачено сертифікацію бухгалтерів?

– Така сертифікація вже проводиться. Вибір досить широкий: CAP, CIPA, ACCA, CPA. Наприклад, тим, хто веде бухоблік і готує звітність за МСФЗ, важливо отримати диплом інституту Великобританії АССА «Фінансова звітність» (екзамен доступний російською мовою). Цей сертифікат підтверджує наявність знань і досвіду для складання фінансової звітності за МСФЗ.

Що стосується ідеї обов’язкової національної бухгалтерської сертифікації, то особисто я її не підтримую, оскільки не розумію переваг такої сертифікації у порівнянні з відомими у світі програмами. А якщо немає переваг, то не буде й попиту.

Наявність же міжнародного сертифіката дає бухгалтерові конкурентну перевагу при пошуку нової, більш цікавої роботи. А можливості професійного росту для представників нашої професії – колосальні. Можна стати й аудитором, і фінансистом, і економістом, і керівником.

Наприклад, я свого часу зрозуміла, що мені не цікаво залишатися на рівні головного бухгалтера середньої компанії. Це був мій особистий вибір. І сьогодні я хочу зробити все, щоб створити сприятливі умови для виходу національних компаній на ринки капіталу, підвищити рівень довіри до фінансової звітності з боку зовнішніх інвесторів, поліпшити інвестиційний клімат і, зрештою, викоренити корупцію.

– А якщо бухгалтер не бачить для себе необхідності отримувати міжнародний сертифікат, то що можна запропонувати йому для професійного росту?

– На жаль, бухгалтер стає незатребуваним, якщо не має належних знань та навичок. Постійне навчання – це нормальний стан для бухгалтера. І в цьому йому можуть допомогти освітні програми, що пропонуються громадськими організаціями.

Я хочу, щоб професійні спільноти мене почули: будь-яка організація процвітає лише завдяки розвитку її членів. Чим більше у нас буде освітніх програм, тим вищим буде і рівень бухгалтерів, і престиж професії, і затребуваність самих громадських організацій.

У зв’язку з цим хочу відзначити Всеукраїнський бухгалтерський клуб. Це одна з небагатьох організацій, яка разом із компанією «Баланс-Клуб» зміцнює престиж нашої професії. Більше того, «Баланс-Клуб» забезпечує баланс і в навчанні, і у відпочинку. Я переконалася в цьому під час торішнього конкурсу «Кращий бухгалтер України – 14». Будучи модератором, я отримала масу задоволення від спілкування з колегами.

– Спасибі за високу оцінку. Всеукраїнський бухгалтерський клуб ось уже 9 років проводить Всеукраїнські бухгалтерські конгреси і форуми для бухгалтерів сільгоспгалузі.

– Ось такою і має бути громадська організація: виступати в ролі майданчика для обговорення актуальних професійних питань і водночас створювати умови для особистісного зростання членів організації.

– Олено, розкажіть про реформу у сфері аудиту. Чим вона викликана?

– Перш за все вона викликана необхідністю посилення контролю за роботою аудиторів, що підтверджують фінансову звітність суб’єктів публічного інтересу. Наприклад, за останні два роки кількість неплатоспроможних банків зросла удвічі, що свідчить про недостатній і необ’єктивний контроль з боку діючої Аудиторської палати. Тому запропоновано створити окрему Інспекцію з контролю якості, яка перевірятиме роботу аудиторів. В Інспекції працюватимуть справжні професіонали, праця яких оплачуватиметься нарівні із працею в компаніях великої четвірки. Крім того, створюється орган суспільного нагляду, завданням якого є забезпечення додаткового рівня контролю за діяльністю аудиторів. Дворівнева система контролю за роботою аудиторів дозволить забезпечити надійність і високу якість роботи аудиторів, покликаних служити суспільству.

Передбачено ведення єдиного реєстру аудиторів. Усі регулятори погодилися відмовитися від своїх додаткових вимог щодо допуску аудиторів до того чи іншого сектора економіки. Сама ж Аудиторська палата стане саморегулівною організацією. Отже, ми знову говоримо про імплементацію кращих практик. Якщо запропоновані нами правила регулювання професії аудитора будуть загальновизнаними, національні аудитори отримають вихід на європейський ринок. Загалом переваги від реформ аудиторської діяльності отримають усі: і держава, і бізнес, і самі аудитори.

Бесіду вів Валентин Ковальський