Якою мовою має бути складено ЗЕД-контракт?

Підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю й укладає велику кількість контрактів із нерезидентами. Виникли запитання.

Чи обов'язково ЗЕД-контракти повинні бути складені державною мовою (українською)?

Зовнішньоекономічний контракт, укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Розглянемо, на яких нормах законодавства засновано такий висновок.

Правила про мови закріплено в Законі від 03.07.12 р. № 5029-VI «Про принципи державної мовної політики» (далі – Закон № 5029). Згідно з основними принципами цього закону разом із державною мовою (українською) у більшості сфер діяльності можуть застосовуватися регіональні мови і мови національних меншин (ст. 5 Закону № 5029). Водночас законом передбачено спеціальні правила для використання мов у тій чи іншій сфері діяльності (розд. II Закону № 5029).

Так, при укладенні зовнішньоекономічних контрактів слід керуватися правилами ст. 19 Закону № 5029, які передбачають, що мовами угод, які укладаються підприємствами, установами та організаціями України з підприємствами, установами та організаціями інших держав, є державна мова і мова другої сторони (сторін), якщо інше не передбачено міжнародним договором. Таким чином, ЗЕД-контракт повинен бути складений, як мінімум, двома мовами – українською і мовою контрагента-нерезидента. Це пряма вимога Закону № 5029. Важливий нюанс: виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого ЗЕД-контракту.

Найзручніше оформляти ЗЕД-контракт у вигляді двох колонок: в одній колонці – текст українською мовою, у другій – іноземною. Текст контракту на двох мовах повинен бути автентичним.

Якщо розглядати ЗЕД-контракт як первинний документ, що підтверджує здійснення господарської операції, то слід звернутися до норм Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. Пункт 1.3 цього Положення передбачає, що всі первинні документи повинні складатися українською мовою. Разом з українською може застосовуватися інша мова – у порядку, визначеному Законом № 5029. І знову ми доходимо вищенаведених правил.

Крім цього необхідність складання ЗЕД-контракту українською мовою продиктована вимогами митного законодавства. Так, ст. 254 Митного кодексу передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, необхідно подавати українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Чим загрожує невиконання вимог Закону № 5029 і складання ЗЕД-контракту не українською, а, наприклад, російською та англійською мовами (англійська – мова контрагента)?

Будь-яких штрафних санкцій за порушення вимоги про мови в розглянутому випадку законодавством не передбачено. Водночас це порушення може стати джерелом інших неприємностей. Адже якщо при оформленні контракту не були дотримані вимоги закону (у нас – вимоги Закону № 5029), цей контракт може бути визнаний недійсним на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу.

Оспорити дійсність договору унаслідок його складання «не тією мовою» можна в судовому порядку. І якщо подання такого позову контрагентом маловірогідне, то контролюючими органами – цілком реальне. Тому рекомендуємо вам при складанні ЗЕД-контрактів не ігнорувати мовні вимоги законодавства України.