• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Форс-мажор і госпдіяльність: правові аспекти

Із цієї стаття ви дізнаєтеся: які обставини відносяться до форс-мажору і як підтвердити настання таких обставин для цілей оподаткування.

Що можна зробити на практиці: користуючись нашими рекомендаціями, правильно діяти при настанні форс-мажорних обставин, прийняти економічно вигідне рішення, уникнути сплати неустойки та інших санкцій, а також податкових ризиків.

Що таке форс-мажор

Термін «форс-мажор» походить від французького force majeure, тобто вища сила (force – сила, majeure – вища). У перекладі прижилося поняття «непереборна сила».

Під форс-мажором розуміють події, які неможливо передбачати і відвернути. Наприклад, стихійні лиха, страйки, військові дії. Тобто це надзвичайні події. Настання таких подій може перешкодити суб'єктам господарювання (далі – СГ) виконати свої договірні зобов'язання. Про те, які наслідки це матиме для сторін договору, розповімо нижче.

Форс-мажор чи ні?

Почнемо з того, що ні в Цивільному кодексі (далі – ЦК), ні в Господарському кодексі (далі – ГК) немає терміна «форс-мажор», який широко використовується в юридичній практиці. Замість цього кодекси оперують поняттями «випадок» і «непереборна сила», під якими розуміються надзвичайні і непереборні обставини для цих умов ведення господарської діяльності (ст. 617 ЦК, ст. 218 ГК). Але в консультації ми для зручності користуватимемося коротким і зрозумілим терміном «форс-мажор».

Форс-мажорні обставини характеризуються непередбаченістю, надзвичайністю і безповоротністю (п. 46 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.08 р. № 01-8/211). Наведемо приклади.

Наприклад, на момент укладення договору СГ не могли передбачати, що:

  • відбудеться аварія на електростанції, наслідком якої стане знеструмлення населеного пункту і неможливість використовувати електрообладнання. У результаті сторона договору не змогла виконати свої зобов'язання – виготовити і поставити продукцію у встановлений договором строк;
  • у країні, резидентом якої є одна із сторін договору, буде введено надзвичайний стан. Ця подія не є звичайною і знаходиться за межами впливу СГ.

Або ж на момент укладення договору СГ могли припустити, що відбудеться стихійне лихо (якщо їх діяльність здійснюється в районі, де можливий розлив річки, повінь або землетрус), але уникнути настання такої події або її наслідків вони все одно не могли.

Із сказаного випливає, що при укладенні договору сторони повинні зазначити, які обставини вважатимуться форс-мажором. На що їм орієнтуватися? Законодавчо затвердженого переліку форс-мажорних обставин немає. До них можуть відноситися як стихійні природні явища, так і дії людини. Тому конкретний перелік форс-мажорних обставин СГ визначають у договорі на свій розсуд. Таке право їм надане ч. 4 ст. 219 ГК, де сказано, що сторони можуть передбачити в договорі обставини, які є підставою для звільнення від відповідальності у разі порушення зобов'язання, а також порядок доведення факту настання таких обставин.

Зазвичай у договорі до переліку форс-мажорних подій сторони включають:

  • обставини природного походження (стихійні лиха: повінь, землетрус, урагани тощо);
  • обставини техногенного походження (аварії);
  • соціальні явища (страйки, військові дії);
  • обмежувальні або заборонні заходи органів державної влади (введення надзвичайного стану або застосування міжнародних санкцій).

Не є форс-мажором:

  • відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, або відсутність необхідних засобів (ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК);
  • зміна цін на ринку тих чи інших товарів і послуг;
  • зміна курсу валют.

За згодою сторін ці чинники можуть бути зазначені в договорі як підстави для перегляду ціни договору, але не як форс-мажорні обставини. Це звичайні (не надзвичайні) умови господарської діяльності. Адже хоча, наприклад, на курс валют СГ вплинути не може, але коливання курсу – цілком очікувана подія.

Форс-мажор і звільнення від відповідальності

Законодавство передбачає «поблажки» для СГ, які потрапили в зону дії непереборної сили. Розглянемо, які саме.

1. СГ звільняється від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, якщо доведе, що це трапилося саме через настання форс-мажорних обставин (ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК).

Зверніть увагу: сам факт настання форс-мажорних обставин ще не є причиною не виконувати зобов'язання, якщо є можливість виконати договір належним чином. Між настанням форс-мажору і порушенням зобов'язань СГ повинен бути причинно-наслідковий зв'язок. Наприклад, через зсув було перекрито шосе, по якому вантаж зазвичай доставлявся покупцеві (це форс-мажор). Але доставити вантаж можна було й іншим автомобільним маршрутом або поїздом. Значить, постачальник не звільняється від відповідальності за зрив постачання на підставі довідки про те, що шосе було перекрите на тиждень для ведення ремонтних робіт.

2. Форс-мажор не звільняє боржника від виконання основного грошового зобов'язання перед кредитором. Проте кредитор не може вимагати від такого боржника сплати неустойки і сум інших санкцій згідно зі ст. 624, 625 ЦК, ст. 229 ГК (абзац другий п. 1.10 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14).

3. Перебіг строку позовної давності припиняється на весь період існування форс-мажору, а після припинення його дії – продовжується з урахуванням часу, що сплинув до припинення (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК).

4. Боржникові, який постраждав від форс-мажору, можуть відстрочити виконання грошових зобов'язань перед бюджетом або сплату податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу, далі – ПК), списати безнадійний податковий борг (п. 101.1, пп. 101.2.4 ПК);

5. Перебіг строків зарахування валютної виручки або надходження продукції, що імпортується, за зовнішньоекономічними договорами може бути припинений (ч. 6 ст. 6 Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, далі – Закон № 185). Строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами припиняються на період існування форс-мажору і поновлюються після його припинення.

Як документально підтвердити форс-мажор

Як ми вже згадували, сторони можуть самостійно в договорі визначити порядок підтвердження форс-мажорних обставин (ч. 4 ст. 219 ГК). Рекомендуємо цією можливістю скористатися. Якщо у договорі узгоджено перелік документів, якими повинен підтверджуватися форс-мажор, то СГ можуть уникнути зайвих спорів з приводу того, мав місце форс-мажор чи ні.

Найчастіше наявність форс-мажорних обставин підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України (далі – ТПП).

ТПП України підтверджує обставини форс-мажору (абзаци третій і четвертий ч. 3 ст. 14 Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР, далі – Закон № 671) згідно з умовами:

  • зовнішньоекономічних угод і міжнародних договорів України;
  • договорів за зверненнями СГ, які здійснюють будівництво житла (замовники і забудовники);
  • інших видів договорів, якщо звернення за підтвердженням саме до ТПП України передбачено в них як умова.

Зверніть увагу: регіональні ТПП не мають права видавати довідки про наявність форс-мажорних обставин (ст. 11 Закону № 671). Такої ж позиції дотримується ВГСУ, який не прийняв як доказ наявності форс-мажорних обставин документ, виданий регіональною ТПП, вказавши на відсутність у регіональної ТПП права видавати подібні документи (постанова ВГСУ від 27.09.11 р. (ЄДРСР, рег. № 18463708)).

Як отримати довідку про форс-мажор із ТПП України?

Заявникові слід звернутися до ТПП України з письмовою заявою. Законодавчо форма такої заяви не встановлена. До заяви необхідно додати:

  • копію договору;
  • докази настання обставин, які заявник вважає форс-мажорними.

Наприклад, якщо були великі сніжні замети на трасі, через що СГ не виконав зобов'язання з перевезення вантажів, то треба подати довідку гідрометцентру про відповідні погодні умови і документи, що підтверджують знаходження СГ (його працівників, товару або транспорту) у цей період у тому населеному пункті або місці, де були сніжні замети. Зазначимо, що в цей час регіональні ТПП надають допомогу в підготовці документів для отримання в ТПП України довідки про наявність форс-мажорних обставин. Послуги ТПП України і регіональних ТПП – платні.

Якими ще документами можна підтвердити форс-мажор?

Якщо сторони в договорі не зазначили, що потрібна саме довідка з ТПП України, вони можуть домовитися, які ще документи підійдуть як підтвердження форс-мажору. Наприклад, обставини форс-мажору можуть підтверджуватися:

  • довідкою місцевих органів влади (наприклад, у разі масових безладів, техногенних аварій);
  • довідкою гідрометцентру про погодні умови/(у разі стихійного лиха: повінь, землетрус, ураган тощо);

довідкою або висновком уповноваженої організації країни, де знаходиться одна із сторін договору, або третьої країни – для зовнішньоекономічного договору (ч. 7 ст. 6 Закону № 185). Під уповноваженою організацією іншої країни слід розуміти організацію з повноваженнями, аналогічними повноваженням ТПП України, органів державної влади, інших офіційних органів. Під третьою країною розуміється інша держава, на території якої відбувся форс-мажор, і офіційні органи якого можуть це підтвердити.

Якщо довести наявність форс-мажору необхідно для цілей оподаткування і підтвердження витрат (наприклад, стали непридатними товари або зруйновано склад унаслідок стихійного лиха), то найоптимальнішим доказом буде довідка ТПП України.

Що може служити доказом настання форс-мажору в цілях відстрочення сплати податкового боргу?

У цьому випадку доказом повинне бути рішення Президента України про оголошення окремих регіонів зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою (розд. 2 Переліку обставин, які свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1235). Таке рішення повинне бути офіційно оприлюднено, а значить, отримати текст такого рішення для СГ не становитиме проблем.

Якщо форс-мажор затягнувся

Чинним законодавством не встановлено максимальний строк дії обставин непереборної сили. Водночас у договорі СГ можуть цей строк зазначити, застерігши наслідки його закінчення. Наприклад, можна зазначити, що якщо форс-мажорні обставини діють більше чотирьох місяців, то СГ має право за угодою з контрагентом
або в односторонньому порядку розірвати договір повністю або частково. Адже тривале існування форс-мажорних обставин може призвести до того, що укладений договір втратить економічну ефективність або актуальність для сторін договору.

Як треба діяти при виникненні форс-мажору

Сторона договору, у якої виник форс-мажор, повинна:

  • письмово проінформувати другу сторону договору про настання таких обставин і отримати підтвердження, що другою стороною отримана ця інформація;
  • підготувати пакет документів і отримати висновок ТПП або отримати підтвердження про настання форс-мажору в інших органах (залежно від умов договору);

· якщо форс-мажорні обставини мають тривалий характер, – обговорити можливість продовження строків виконання зобов'язань за договором. Якщо друга сторона не заперечує, то нові домовленості необхідно зафіксувати у формі, передбаченій основним договором (як правило, у вигляді додаткової угоди, яку підпишуть уповноважені представники сторін).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У господарському договорі в розділі про форс-мажор сторонам слід зафіксувати: які обставини вважатимуться форс-мажором; яким способом треба повідомити другу сторону про настання форс-мажору; які заходи сторони повинні вживати для пом'якшення наслідків форс-мажору; які зміни можливі в умовах через наслідки форс-мажору для кожної із сторін (звільнення від відповідальності, відстрочення, можливість відмовитися від договору тощо).

2. У разі виникнення форс-мажору сторона договору повинна отримати належні документи, що підтверджують виникнення таких обставин, і подати копії таких документів іншій стороні.

3. При настанні форс-мажору сторона договору повинна вжити всіх можливих у таких умовах заходи, направлені на виконання зобов'язань за договором.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Форс-мажор і госпдіяльність: правові аспекти