Документальне оформлення комісійних операцій

Акценти цієї статті:

які документи слід мати комітентові – звичайній фізособі та комітентові – суб'єкту господарської діяльності при передачі товару на комісію;

які документи оформляються комісіонером при отриманні товару на комісію;

які документи оформляються комісіонером при уцінці та поверненні товару комітентові; які документи повинен оформити комісіонер при продажу товару комітента.

Передача комітентом товару на комісію

Якщо комітент – фізособа

Громадянин України при здачі речей на комісію повинен пред'явити український паспорт, а іноземець – посвідку на проживання в Україні або національний паспорт із позначкою про перебування в Україні (п. 2.4 Правил, затверджених наказом Мінекономзв’язку від 13.03.95 р. № 37, далі – Правила № 37).

Якщо комітент – суб'єкт господарювання

Згідно з п. 2.5 Правил № 37 товари на комісію від комітента – суб'єкта господарювання приймаються за наявності:

• товаросупровідних документів;
• інформації про товар, яка повинна містити да-ні, наведені у ст. 15 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII;
• документів, що підтверджують якість і безпеку товарів.

При цьому в документах на товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, повинні бути зазначені реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом згідно із Законом від 01.12.05 р. № 3164-IV.

Також слід зважити на те, що:

• товари, які не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортну продукцію;
• приймання на комісію, реалізація і використання в Україні імпортних товарів, що були у використанні, у випадку, коли відсутні дані про їх безпеку для здоров'я населення, дозволені тільки після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи;
• гарантійний строк на нові товари встановлюється виробником. Якщо гарантійний строк на товар не встановлено, то споживач має право пред'явити продавцеві (виробникові) відповідні вимоги у разі, коли недоліки були виявлені протягом двох років із дня передачі товару споживачеві.

Отримання комісіонером товарів на комісію

Комісіонер оформляє прийняті на комісію товари за допомогою спеціальних облікових форм, наведених у додатках до Інструкції, затвердженої наказом Мінекономзв’язку від 08.07.97 р. № 343 (далі – Інструкція № 343). Вид документів і порядок їх оформлення розглянемо в табл. 1.

Таблиця 1

При оформленні квитанції та товарного ярлика слід пам'ятати, що:

• виправлення в них не допускаються. Якщо допущено помилку, то на формі робиться напис «анульовано»;
• якщо на комісію передається новий товар, то у графі «Характеристика товару» квитанції та товарного ярлика комісіонер повинен зазначити наявність реєстраційного номера сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи; наявність гарантійного строку; інструкції з експлуатації; тари, пломб тощо;
• якщо на комісію приймається товар, що був у використанні, тоді у графі «Характеристика товару» квитанції та товарного ярлика слід зазначити дефекти, з якими приймається товар (якщо вони є), наявність гарантійного строку, тари, пломб тощо.

Уцінка і повернення товару

Згідно з п. 1.6 Правил № 37 строк реалізації прийнятого на комісію товару – 60 календарних днів (далі – к. д.), за винятком антикваріату, творів мистецтва, унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений. Проте в договорі на комісію сторони можуть зазначити й інший строк реалізації.

Якщо протягом строку реалізації товар не буде проданий, тоді за домовленістю з комітентом його ціна може бути знижена. Свою згоду на уцінку комітент підтверджує підписом у квитанції. Якщо ж із комітентом не вдалося домовитися про уцінку товару (наприклад, він не з’являється для переоцінки товару за викликом комісіонера), тоді комісіонер знижує ціну.

Також п. 5.7 Правил № 37 передбачено, що при поверненні комітентові нереалізованих товарів, які знаходилися у комісіонера на зберіганні більше одного робочого дня, комітент компенсує витрати на зберігання товару як за повний місяць у таких розмірах:

• за перші 30 к. д. – 2 % установленої ціни товару;
• за другі 30 к. д. – 3 % установленої ціни то­вару;
• за наступні 30 к. д. – 4 % залишкової ціни товару після уцінок.

За кожний день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 к. д. із комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором.

Проте договором можуть бути передбачені інші види і розміри санкцій для комітента за зберігання комісіонером нереалізованих протягом установленого строку реалізації товарів.

Документи, які оформляються при уцінці та поверненні товарів, перелічено в табл. 2.

Таблиця 2

Продаж товару покупцеві

При продажу товарів комісіонер виписує товарний чек, у якому слід зазначити (п. 6 Інструкції № 343): номер або найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, найменування товару, гарантійний строк, ціну реалізації, дату продажу товару, прізвище продавця.

Товарний чек виписується у двох примірниках, які пред'являються касирові для оплати товару. При отриманні грошей від покупця касир вибиває касовий чек, а на товарних чеках проставляє по-значку «Сплачено». Один примірник товарного чека передається покупцеві, а другий залишається у комісіонера.

Дані примірника товарного чека комісіонера з позначкою «сплачено» щодня повинні заноситися до реєстру. Підсумки реєстру звіряються зі звітом РРО.

Чи зобов'язаний комісіонер оформляти товарний чек, якщо розрахунки здійснюються через РРО?

Давайте розберемося, навіщо потрібний товарний чек у цій ситуації. Як випливає з Інструк-ції № 343, товарні чеки оформляються для обліку проданого товару, оскільки з X- та Z-звітів РРО не можна отримати інформацію про те, який саме товар був реалізований (ці звіти містять тільки підсумок розрахункових операцій за реалізований товар).

Разом з тим підприємства повинні вести облік товарних запасів на складах та/або у місцях їх реалізації, тобто продаватися можуть тільки ті товари, які відображені в такому обліку (п. 12 ст. 3 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР). Тому ми вважаємо, що оформлення товарного чека комісіонером-юрособою, що веде облік товарних залишків, не є обов'язковим.

Фізосіб-підприємців законодавство не зобов'язує вести бухгалтерський облік. Проте вони можуть вести облік товарних залишків у спрощеній формі. Наприклад, формувати реєстр реалізованих за день товарів.

Які документи при реалізації товарів повинен оформити підприємець-комісіонер, який не застосовує РРО?

Хоча комісіонер-підприємець не застосовує РРО, він усе одно повинен видати покупцеві документ, що підтверджує факт купівлі. Таким документом у цьому випадку і буде товарний чек.

Форма № 1-ВТ

<...>

Найменування підприємства                                                       СПД Савчук      

Місцезнаходження, тел., факс    м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 15, тел. 111-5555     

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ                                                                                                                  

Розрахунковий рахунок №                                                            26003241252                                                    

у банку ДФ АКБ «Форум»         МФО                    306878                               

КВИТАНЦІЯ № 21(перший примірник)

Прийнято на комісію «06» листопада 2015 р.

Від фізичної особи                                                                                                                                                          

(прізвище, ім'я, по батькові, серія,                                                                                                                              номер паспорта, коли і ким виданий, місце проживання)

Від юридичної особи                      ТОВ «Обрій», м. Дніпропетровськ, вул. Лісова, 15                       

(найменування, місцезнаходження)

Фахівець-оцінник                                                             Комарова Ірина Петрівна                                        

(прізвище, ім'я, по батькові)

Якщо зданий на комісію товар не реалізовано протягом установленого строку реалізації (60 календарних днів), то він повертається комітенту або ціна на нього знижується:

на 30 % від установленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

на 40 % від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів.

Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента.

При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходились у суб’єкта господарювання більше одного робочого дня, комітент відшкодовує витрати за зберігання його товару як за повний місяць у таких розмірах:

за перші 30 календарних днів – 2 відсотки визначеної ціни товару;

за наступні 30 календарних днів – 3 відсотки визначеної ціни товару;

за наступні 30 календарних днів – 4 відсотки від залишкової ціни товару після проведених уцінок.

За кожний день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 календарних днів із комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором.

Фахівець-оцінник             Комарова           

                                                                        (підпис)

З умовами здавання товару на комісію, його продажу, уцінки та повернення нереалізованого товару ознайомлений

Комітент                               Синчук

                                                                        (підпис)

<...>