• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Договір доручення: правові аспекти

Елена Кантерман

07.12.2016 16507 0 1

Договір доручення – один із досить поширених посередницьких договорів. Як його правильно оформити та які умови варто до нього включити, ви дізнаєтеся із цієї консультації.

Суть договору

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі – ЦК). При укладенні цього договору необхідно керуватися нормами:

  • гл. 68 ЦК, присвяченої договорам доручення;
  • гл. 17 ЦК, що регулює представництво.

Як випливає з визначення, сторонами договору є повірений і довіритель. Будь-яких особливих законодавчих вимог до них не встановлено, тобто в ролі повіреного та довірителя можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи, причому останні можуть не мати статусу суб'єктів підприємницької діяльності. У цьому відмінність договору доручення від агентських договорів, у яких обидві сторони повинні бути суб'єктами господарювання – юридичними особами або приватними підприємцями (ст. 295 ГК).

Функції повіреного може виконувати комерційний представник – особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 243 ЦК). Комерційний представник може одночасно «служити» декільком сторонам правочину. Крім того, такому повіреному довіритель може відразу надати право відступати від його вказівок в інтересах довірителя без попереднього запиту (ч. 2 ст. 1004 ЦК). Правда, у такому випадку комерційний представник зобов'язаний в розумний строк проінформувати довірителя про допущені відступлення (якщо інше не передбачене в договорі).

Суть договірних відносин за договором доручення – вчинення певних юридичних дій повіреним від імені та за рахунок довірителя. Це можуть бути дії, пов'язані з укладанням або виконанням договорів, а також процесуальні дії, складання актів.

Дії, які доручено вчинити повіреному, повинні бути (ч. 1 ст. 1003 ЦК):

  • правомірними (тобто повірений зобов'язаний діяти суворо в рамках закону та договору);
  • конкретними (у договорі слід чітко вказати, які саме дії повинен виконати повірений, яким способом, у який строк і т. п.);
  • здійсненними (доручення можна виконати відомими та доступними повіреному засобами).

Зверніть увагу: юридичні дії, учинені повіреним, спричиняють виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків саме довірителя. Тобто за правочинами, укладеними повіреним, права та обов'язки набуває довіритель. Саме він може пред'являти третій особі претензії із приводу невиконання або неналежного виконання договору.

Форма договору

Договір доручення укладається в простій письмовій формі (ст. 208 ЦК). За бажанням сторін він може бути засвідчений у нотаріуса. У цьому випадку в договорі слід передбачити, як будуть розподілені витрати на його нотаріальне посвідчення.

Договір доручення вважається укладеним із моменту його підписання сторонами, а якщо сторони вирішать засвідчити договір у нотаріуса, тоді з моменту такого посвідчення.

В обов'язковому порядку довіритель видає повіреному довіреність (ст. 1007 ЦК). У довіреності треба вказати, які конкретно дії повинен учинити повірений (тобто застерегти обсяг його повноважень), а також дату складання (без неї довіреність вважається нікчемною, тобто недійсною) і строк дії. Довіреність підписується довірителем (його уповноваженою особою, наприклад керівником підприємства) і скріплюється печаткою (для юросіб – обов'язково, якщо довіритель – приватний підприємець, то при наявності в нього печатки). Форма довіреності на укладання правочинів повинна відповідати формі самого правочину (ч. 1 ст. 245 ЦК). Це означає, що якщо договір, який повинен укласти повірений, потребує нотаріального посвідчення, то й видана повіреному довіреність повинна бути засвідчена нотаріусом.

Істотні умови договору

Договір уважається укладеним із моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору. Для господарських договорів такими умовами є: предмет, ціна та строк дії. Саме ці умови рекомендуємо як найдетальніше викласти в договорі (див. зразок у кінці консультації).

Розглянемо умови, які слід включити до договору доручення.

Предмет договору

Предметом договору доручення є те коло юридичних дій, які потрібно виконати повіреному.

Повірений повинен діяти відповідно до отриманого доручення, тому суть доручення треба розкрити в договорі дуже чітко та зрозуміло. Наприклад, якщо доручення полягає в продажу товару довірителя, то слід указати всю необхідну інформацію про такий товар (вид, марка, модель і т. д.), а також його кількість, ціну, умови оплати та інші питання, що стосуються виконання доручення.

Зверніть увагу: у договорі доручення може бути передбачене виключне право повіреного на вчинення від імені довірителя всіх або частини юридичних дій (ч. 2 ст. 1000 ЦК). При цьому також може бути обмежена територія, у межах якої буде діяти виключне право повіреного. Наприклад, повіреному доручають продавати ексклюзивний товар, який виробляє довіритель, і в договорі вказують, що тільки цей повірений має право продавати його на території Сумської області.

Повірений може відступити від даного йому доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя. Однак таке відступлення можливе, якщо повірений не міг попередньо направити запит довірителю або не отримав від нього відповіді в розумний строк (ст. 1004 ЦК). Що мається на увазі під розумним строком, законодавством не визначено. Тому даний момент можна прописати в договорі, указавши, протягом якого строку повірений повинен отримати відповідь довірителя із приводу відступлення від його вказівок.

Виплата винагороди повіреному

Згідно зі ст. 1002 ЦК повірений має право на плату за виконання своїх обов'язків за договором доручення, якщо інше не встановлене договором або законом. Тому в договорі слід чітко прописати:

  • розмір винагороди;
  • строки її виплати;
  • форму оплати (готівкова, безготівкова).

Також не слід забувати, що довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, і відшкодувати йому фактичні витрати, понесені при виконанні доручення (виходячи з визначення договору доручення, наведеного в ст. 1000 ЦК, де сказано, що доручення виконується за рахунок довірителя).

Виконання доручення

Повірений повинен виконати доручення особисто (ст. 1005 ЦК). Це пов'язане з тим, що під час підписання договору доручення довіритель погоджується на те, що його інтереси буде представляти конкретна особа, тобто має місце фактор довіри. При бажанні сторін у договорі можна передбачити умову про те, чи має право повірений передати виконання доручення іншій особі.

У договорі доручення може бути зазначений заступник, який при необхідності зможе виконати доручення за повіреного. У цьому випадку повіреному видається довіреність із правом передоручення, а він уже, у свою чергу, видасть заступнику нотаріально засвідчену довіреність згідно з вимогами ч. 2 ст. 245 ЦК.

Якщо ж у договорі доручення не зазначено конкретного заступника, а лише передбачена можливість передоручення, то при передачі виконання доручення заступнику повірений повинен повідомити про це довірителя (останній може відхилити запропоновану кандидатуру). При цьому повірений відповідає за вибір заступника, а не за результат виконання доручення.

Права та обов'язки сторін

Повірений зобов'язаний (ст. 1006 ЦК):

  • повідомляти довірителя (на його вимогу) про хід виконання доручення;
  • після виконання доручення або в разі припинення договору до виконання доручення повірений зобов'язаний повернути довірителю довіреність, строк дії якої ще не минув, і подати звіт про виконання доручення (із зазначенням вчинених ним дій і досягнутих результатів) і виправдувальні документи (рахунки, квитанції), якщо цього вимагають умови договору та характер доручення. Рекомендуємо закріпити в договорі умову про обов'язок повіреного подати звіт у письмовій формі;
  • після отримання від третіх осіб грошей, майна, документів відразу передати їх довірителю.

Повірений має право:

  • отримати винагороду;
  • відступити від вказівок довірителя;
  • отримати відшкодування фактичних витрат, понесених ним у зв'язку з виконанням доручення;
  • відмовитися від виконання доручення в односторонньому порядку (ст. 1008 ЦК).

Довіритель зобов'язаний:

  • видати повіреному довіреність на вчинення ним юридичних дій, зазначених у договорі (ст. 1007 ЦК). ;
  • виплатити повіреному винагороду (якщо, звичайно, договором не передбачене безплатне виконання доручення);
  • прийняти від повіреного все отримане ним від третіх осіб у процесі виконання доручення. Виняток становить випадок, коли повірений відступив від вказівок довірителя, а договором передбачена заборона на таке відступлення;
  • забезпечити повіреного необхідними засобами для виконання доручення та відшкодувати йому фактичні затрати, понесені при виконанні доручення. У даному випадку йдеться тільки про ті затрати, без яких дійсно не обійтися, наприклад на проживання, харчування, транспортування та зберігання товару і т. п. Інші витрати можуть бути відшкодовані повіреному, якщо були здійснені з відома та згоди довірителя.

Довіритель має право:

  • отримувати інформацію про хід виконання доручення;
  • отримувати звіти повіреного про виконання доручення;
  • скасовувати своє доручення в односторонньому порядку (ст. 1008 ЦК).

Як бачимо, права довірителя взаємопов’язані з обов'язками повіреного.

Строк договору

Із норм ст. 1001 ЦК випливає, що сторони можуть і не вказувати в договорі строк його дії. Однак рекомендуємо все-таки зафіксувати в договорі такий строк для конкретизації відносин. Крім того, для господарського договору строк його дії – це істотна умова, яка обов'язково повинна бути присутньою в договорі.

Як повинна бути оформлена шапка договору, який буде укладати повірений із третіми особами, адже в цьому випадку повірений виступає не від свого імені (на відміну від договору комісії), а від імені довірителя?

У договорі з третіми особами треба вказати і довірителя (як сторону договору), і повіреного (як уповноваженого договором доручення та довіреністю на укладання договору).

Наприклад, ТОВ «Веселка плюс» уклало з фізособою-підприємцем Табаркіним С. Н. договір доручення, згідно з яким він повинен укласти договори поставки продукції. Шапка цих договорів у даному випадку матиме такий вигляд:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Веселка плюс», у подальшому йменоване Постачальник, в особі фізособи-підприємця Табаркіна Сергія Миколайовича, який діє на підставі договору доручення від 07.11.16 р. № 7 і довіреності від 07.11.16 р. № 31, з однієї сторони, і приватне підприємство «Схід», у подальшому йменоване Покупець, в особі директора Соколова Тимура Мамедовича, який діє на підставі статуту, із другої сторони, уклали даний договір поставки про нижченаведене...».

Висновки

Договір доручення – один із найпоширеніших на практиці посередницьких договорів. Порядок укладання цього виду договору регламентується нормами гл. 68 ЦК. Договір укладається в простій письмовій формі і за бажанням сторін може бути засвідчений нотаріально. За договором доручення повірений зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. У договорі доручення потрібно чітко прописати предмет (тобто ті юридичні дії, які повинен виконати повірений), ціну, розмір і порядок виплати винагороди повіреному, а також строк дії.

Зразок

Договір доручення на продаж товару

м. Полтава                                                                                                                                        09.11.16 р.

Приватне підприємство «Фагот» (у подальшому йменоване Довіритель) в особі директора Водоп'янова Геннадія Івановича, який діє на підставі статуту підприємства, з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат» (у подальшому йменоване Повірений) в особі генерального директора Серьогіна Вадима Володимировича, який діє на підставі статуту ТОВ, із другої сторони, уклали даний договір (далі – Договір) про нижченаведене:

1. Предмет Договору

1.1. У порядку та на умовах, визначених Договором, Повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя укласти договори на продаж товару із третьою особою (далі – Покупець).

1.2. Умови, на яких Довіритель доручає Повіреному укласти договори на продаж товару, зокрема найменування товару, його кількість, ціна, якісні характеристики, вимоги до упаковки, строк поставки, наведено в додатку 1*, який є невід'ємною частиною Договору.

2. Права та обов'язки Повіреного

2.1. Повірений зобов'язаний:

  • виконати дане йому доручення відповідно до вказівок Довірителя. У випадку відступлення від вказівок Повірений повинен повідомити Довірителя, як тільки це стане можливим;
  • повідомляти Довірителю всі відомості про хід виконання доручення протягом трьох календарних днів після отримання вимоги Довірителя;
  • подати Довірителю один примірник підписаного з Покупцем договору на продаж товару протягом трьох календарних днів після його укладення;
  • виконати доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі тільки з письмової згоди Довірителя з обов'язковим зазначенням необхідних відомостей про особу, що його заміщує: найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, місцезнаходження (місце проживання), здійснюваний вид діяльності;
  • подавати письмові звіти про виконання доручення протягом семи календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця;
  • повідомити Довірителя про свій намір відмовитися від виконання доручення в строк не пізніше сорока календарних днів до відмови.

2.2. Повірений має право:

  • отримати винагороду в сумі, порядку та на умовах, зазначених у розд. 4 Договору;
  • відступити від вказівок Довірителя, якщо цього вимагають інтереси Довірителя і Повірений не зміг попередньо направити запит Довірителю або не отримав відповіді на свій запит протягом п'яти календарних днів.

3. Права та обов'язки Довірителя

3.1. Довіритель зобов'язаний:

  • протягом п'яти календарних днів після укладення Договору видати Повіреному належним чином оформлену довіреність на вчинення дій, передбачених Договором;
  • забезпечити Повіреного всім необхідним для виконання доручення шляхом передачі продаваного товару протягом трьох календарних днів після отримання від Повіреного повідомлення про укладення договору з Покупцем;
  • відшкодувати Повіреному понесені затрати;
  • негайно прийняти від Повіреного все отримане ним у зв'язку з виконанням доручення;
  • виплатити винагороду Повіреному в розмірі, визначеному в п. 4.1 Договору;
  • повідомити Повіреному про припинення доручення в строк не пізніше сорока календарних днів.

3.2. Якщо доручення припинене до його повного виконання, Довіритель зобов'язується відшкодувати Повіреному затрати, пов'язані з виконанням доручення, і виплатити Повіреному винагороду пропорційно до проведеної роботи. Відшкодування не здійснюється, якщо доручення виконане Повіреним після того, як він дізнався або міг дізнатися про припинення Договору.

3.3. Довіритель має право:

  • у будь-який час відхилити заступника, обраного Повіреним;
  • припинити виконання доручення з обов'язковим повідомленням Повіреного про це в строк, установлений п. 3.1 Договору.

4. Винагорода Повіреного

4.1. Довіритель за виконання Повіреним доручення виплачує йому винагороду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Повіреного протягом двадцяти календарних днів із моменту подання Довірителю звіту Повіреного про виконання доручення.

5. Відповідальність сторін

5.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором і діючим законодавством. Порушенням зобов'язання вважається його невиконання або неналежне виконання.

5.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо доведе, що нею були вжиті всі залежні від неї заходи для належного виконання зобов'язання.

5.3. Припинення Довірителем доручення не є підставою для відшкодування упущеної вигоди Повіреного.

5.4. Довіритель сплачує пеню за порушення строків розрахунків із Повіреним, визначених у п. 4.1 Договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

6. Порядок урегулювання спорів

6.1. Усі спори, пов'язані з Договором, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

7. Інші умови

7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.17 р.

7.2. Зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформляються додатковою угодою до Договору. Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу, якщо викладені в письмовій формі та підписані вповноваженими представниками сторін.

7.3. Договір складений на двох сторінках у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

8. Місцезнаходження та реквізити сторін

<...>

______________________________

* Додаток до договору не наводиться.

 

Також читайте:

«Договір поруки: правові тонкощі»

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Договір доручення: правові аспекти