Надзвичайні ситуації та небезпечні події на підприємстві: правові аспекти

Збитки підприємства: як розрахувати, відобразити в обліку та скоротити

На жаль, на підприємстві нерідко виникають ситуації, що не залежать від волі людей, які працюють на ньому: пожежі, повені і т. д. Якщо в результаті таких подій на підприємстві пошкоджене майно, то потрібно правильно їх зафіксувати, щоб грамотно відобразити в обліку. У консультації розглянемо основні юридичні правила оформлення необхідних документів.

Основні поняття

Визначення понять надзвичайної ситуації та небезпечної події можна знайти в КЦЗ.

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території, у суб’єкта господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і потерпілих, заподіяння значного матеріального збитку, а також до неможливості проживання населення на такій території або об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (п. 24 ч. 1 ст. 2 КЦЗ).

Небезпечна подія – подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками являє загрозу життя або здоров’ю населення або призводить до заподіяння матеріального збитку (п. 25 ч. 1 ст. 2 КЦЗ).

Як бачимо, ці два поняття подібні між собою й різняться ступенем наслідків, завданих ситуацією (подією).

Надзвичайні ситуації можна класифікувати за різними ознаками, наведеними в ст. 5 КЦЗ. Наприклад, залежно від характеру походження надзвичайні ситуації бувають:

• техногенного характеру;
• природного характеру;
• соціальні;
• воєнні.

Класифікація надзвичайних ситуацій за їх рівнями здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 24.03.04 р. № 368, а класифікаційні ознаки затверджені Наказом № 658.

Також зазначимо, що для класифікації надзвичайних ситуацій використовується Класифікатор ДК 019:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457.

Документальна фіксація

Порядок фіксації події, що відбулася, залежить від його виду та інших факторів, характерних для конкретної ситуації (наприклад, залежно від того, як будуть регулюватися відносини з контрагентами у зв’язку з неможливістю виконання зобов’язань за договором через виникнення надзвичайних ситуацій). Нерідко в договорі сторони прописують особливості договірних відносин у випадку виникнення таких ситуацій (форс-мажору) і визначають, як повинні підтверджуватися форс-мажорні обставини.

Офіційне підтвердження форс-мажору може знадобитися і для інших цілей, зокрема:

• для отримання страховки від страхової компанії (якщо майно було застраховане);
• отримання податкового відстрочення (розстрочення) сплати грошових зобов’язань або списання безнадійного податкового боргу у зв’язку з виниклими обставинами (ст. 100, 101 ПК).

Отже, для документального підтвердження того, що відбулося, треба виконати такі кроки.

Крок 1. Отримання документів, що підтверджують надзвичайну ситуацію (небезпечну подію), у відповідних компетентних органах, уповноважених видавати такі документи. Наприклад, на підтвердження факту пожежі складається акт про пожежу за формою, затвердженою Наказом № 503. Акт повинен бути підписаний не менш ніж трьома особами, у тому числі представником територіального органу ДСНС, представником адміністрації (власником) об’єкта та постраждалим (п. 7 Порядку № 2030).

Крок 2. Отримання документів, що підтверджують форс-мажорні обставини (при необхідності). Підтверджувати такі обставини вповноважені Торгово-промислові палати (далі – ТПП) (ст. 14, 14¹ Закону № 671), які видають сертифікати (докладніше див. нижче).

Крок 3. Створення на підприємстві комісії для встановлення розміру завданого збитку та виконання інших необхідних дій (це може бути інвентаризаційна комісія, див. нижче п. 4), а також складання цією комісією відповідного акта.

Крок 4. Проведення інвентаризації. У цьому випадку інвентаризація передбачена ст. 10 Закону № 996 і п. 7 Положення № 879. Згідно з Положенням № 879 проведення інвентаризації є обов’язковим у випадку техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (на день закінчення цих подій) в обсязі, визначеному керівником підприємства. Тобто керівник видає наказ про проведення інвентаризації, у якому визначає її обсяг і склад інвентаризаційної комісії.

Крок 5. Повідомлення контрагентів про те, що відбулося (у разі неможливості виконання договірних зобов’язань у зв’язку з подіями, що відбулися).

Крок 6. Звернення до страхової компанії за відшкодуванням збитку (за наявності договору страхування). Необхідні документи в цьому випадку складаються відповідно до умов договору страхування.

Крок 7. Звернення до органу ДФС за розстроченням, відстроченням сплати грошових зобов’язань або за списанням податкового боргу (при наявності таких і в разі необхідності) (докладніше див. нижче).

Отримання сертифіката ТПП про форс-мажор

Норма ст. 14¹ Закону № 671 передбачає, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів із дня звернення суб’єкта господарювання за собівартістю. Сертифікат для суб’єктів малого підприємництва видається безплатно.

Під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) Закон № 671 розуміє надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна воєнна мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурювання, акти тероризму, диверсії, піратства, безладдя, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові зворушення, уведення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадька демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами держорганів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту і т. п., а також викликані винятковими погодними умовами та стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, гради, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання та зсув ґрунту, інше стихійне лихо і т. п. (ч. 2 ст. 14¹).

Сертифікати ТПП видаються відповідно до Регламенту, затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати від 18.12.14 р. № 44(5) (далі - Регламент № 44).

Звернутися за отриманням сертифіката можна або до ТПП України, або до регіональної ТПП. Однак слід знати, що в деяких випадках, передбачених п. 4.2 Регламенту № 44, потрібно звертатися безпосередньо до ТПП України. Так, регіональні ТПП не засвідчують форс-мажорні обставини, які стосуються зобов’язань за умовами:

• зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
• зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, у яких безпосередньо передбачене віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
• договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, у яких безпосередньо передбачене віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Для отримання сертифіката ТПП потрібно скласти заяву за встановленою формою (додатки 1, 2, 3 до Регламенту № 44). Зразки цих заяв можна знайти на сайтах ТПП України та регіональних ТПП.

Заява повинна бути підписана керівником підприємства або за його дорученням довіреною особою. Заява фізособи подається за її підписом або за її дорученням підписується довіреною особою.

У заяві, зокрема, вказуються (пп. 6.3.1 Регламенту № 44):

• зобов’язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом, які не можуть бути виконані у встановлений строк внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
• форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів їх настання, які, на думку заявника, унеможливили виконання зобов’язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом строк, початок їх виникнення та період дії, й інші відомості;
• телефонні номери для зв’язку, електронна адреса;
• спосіб отримання сертифіката: особисто, через уповноважену особу, кур’єрський чи звичайний поштою і т. п.

До заяви слід додати всі необхідні документи, у тому числі документ, що підтверджує оплату сертифіката за тарифами, затвердженими ТПП (їх можна знайти на сайтах ТПП України та регіональних ТПП).

Відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань і списання податкового боргу

Як було зазначено вище, при наявності форс-мажорних обставин платник податків має право на отримання розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу або на списання безнадійного податкового боргу за правилами ПК.

Розстрочення та відстрочення

Отримання розстрочення та відстрочення регламентується ст. 100 ПК і детально прописане в Порядку № 574.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під відсотки в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття контролюючим органом відповідного іршення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено КМУ (Постанова № 1235), які свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу в такого платника, а також економічного обґрунтування, що свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань і податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету в результаті застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни в політиці управлінням виробництвом або збутом такого платника податків (п. 100.4 ПК).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, що свідчать про дію обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопиення податкового боргу такого платника, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету в результаті застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни в політику управління виробництвом або збутом такого платника податків (п. 100.5 ПК). Перелік доказів для цих цілей визначено Постановою № 1235. Такими доказами можуть бути (розд. ІІ Переліку № 1235):

• сертифікат ТПП про форс-мажорних обставині (обставини непереборної сили);
• рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховної Радою України.
• Для отримання розстрочення (відстрочення) платнику податків необхідно подати до відповідного органу ДФС заяву за формою додатка 1 до Порядку № 574, додавши до неї всі необхідні документи, у тому числі ті, що підтверджують форс-мажор (обставини непереборної сили).

Списання безнадійного податкового боргу

Механізм списання такого боргу регламентується ст. 101 ПК і Порядком № 577.

Поняття безнадійного податкового боргу визначене в п. 101.2 ПК. Зокрема, однією з підстав для визнання такого боргу безнадійним є його виникнення внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 101.2.4 ПК).

Обставини непереборної сили можуть підтверджуватися (п. 2.1 Порядку № 577):

• ТПП – про настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території України;
• уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у випадку настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території такої держави;
• рішеннями Президента України про введення надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою, або рішеннями КМУ про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями про визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, що стали причиною втрати врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які перевищують 30 % середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;
• рішеннями обласних рад – у випадках, установлених ПК;
• висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

Для списання безнадійного податкового боргу платник податків повинен подати до органу ДФС відповідну заяву, додавши до неї документи, що підтверджують безнадійність податкового боргу.

Висновки

У випадку виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій, які так чи інакше можуть нашкодити фінансовому добробуту суб’єкта господарювання, слід подбати про документальне оформлення такої ситуації залежно від конкретних обставин. Для підтвердження можуть знадобитися документи, складені уповноваженими на це державними органами, або сертифікат ТПП про підтвердження форс-мажорних обставин.