Як оформити зарахування взаємної заборгованості із власником земельного паю?

Сільгосппідприємство орендує у фізособи земельний пай. Згідно з договором оренди справляння орендних платежів відбувається у грошовій формі. У звітному періоді фізособі – власнику земельного паю було реалізовано сільгосппродукцію. Чи можна здійснити зарахування взаємозаборгованостей підприємства та фізособи? Як це оформити?

Розпочнемо з можливості проведення взаємозаліку зобов’язань. Особливість взаємозаліку полягає в тому, що він може припинити відразу два зустрічних зобов’язання за умови рівності розміру вимог. Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу (далі – ЦК) та ст. 203, 220 Господарського кодексу для проведення взаємозаліку потрібно, аби виконувалися три умови:

1) вимоги сторін повинні бути зустрічними. Мається на увазі одночасна участь сторін у двох зобов’язаннях, де кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим. Тобто контрагенти у двох різних зобов’язаннях одні й ті самі, проте виконують стосовно один до одного різні ролі. Боржник за один договором є кредитором, а за іншим – навпаки;

2) зобов’язання сторін мають бути однорідними. Правового тлумачення цього визначення як такого законом чи підзаконними актами не наводиться. Ми вважаємо, щоб предмет зобов’язань був однаковим. Оскільки в аналізованій ситуації йдеться про грошові зобов’язання обох сторін, то їх цілком можна вважати однорідними;

3) строк виконання щодо таких вимог уже настав.

Однак слід також звернути увагу на положення ст. 602 ЦК, а саме:

• не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, за якими минув строк позовної давності;
• не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог в інших випадках, установлених договором або законом.

Отже, якщо в договорі оренди не передбачено застереження щодо взаємозаліку, то така операція є цілком правомірною з юридичного аспекту.

Тому взаємозалік розрахунків є прийнятним лише для тих сільгосппідприємств, які є платниками податку на прибуток або єдиного податку четвертої групи.

Для відображення зарахування взаємозаборгованостей у бухгалтерському обліку слід розуміти, що змістом господарської операції є зарахування власної кредиторської заборгованості підприємства перед фізособою-пайовиком у рахунок її дебіторської заборгованості за сільгосппродукцією. Тобто у нашій ситуації слід провести зарахування взаємозаборгованостей: підприємства – за належним до сплати орендним платежем, фізособи – за зобов’язанням із оплати придбаної сільгосппродукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК підставою для зарахування такої взаємної заборгованості може бути:

• або заява від фізособи – власника земельного паю;
• або акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Якщо акт про зарахування зустрічних однорідних вимог є двостороннім правочином, то заява – це односторонній правочин. Для настання правових наслідків за ним, тобто для припинення зобов’язання, волевиявлення другої сторони не потрібне. Не забуваймо і про вимоги до змісту первинних документів (ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88), дотриматися яких, оформлюючи заяву про зарахування, не так уже й важко (див. зразок).

А відповідна віза керівника підприємства на заяві буде свідченням згоди на проведення такого взаємозарахування з подальшим виданням відповідного наказу по підприємству.

Такий порядок документування про зарахування буде достатньою документальною підставою для бухобліку.