Облік виробничих процесів у квітникарстві

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, які займаються вирощуванням квітів.

Із статті ви дізнаєтеся: як організовано виробничий облік у квітникарстві, документування витрат, ведення аналітичного та синтетичного обліку в галузі, особливості визнання та первинного обліку продукції, калькулювання виробничої собівартості квітів (насіння), закриття калькуляційних рахунків з обліку виробничих процесів.

Квітникарство – це галузь рослинництва та один із напрямів декоративного садівництва, яка займається селекцією та вирощуванням рослин для зрізу чи оранжерей, створення зелених насаджень відкритого ґрунту та декоративних цілей. Нормативно-правове регулювання обліку в цій галузі здійснюється відповідно до:

• Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
• П(С)БО 9 «Запаси»;
• П(С)БО 16 «Витрати»;
• П(С)БО 30 «Біологічні активи»;
• Методичних рекомендацій із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132);
• Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315 (далі – Методрекомендації № 1315).

Оскільки квіткові належать до сільськогосподарських культур, то організація виробничого процесу загалом має такі самі риси, що й вирощування інших культур галузі рослинництва. Тобто під час вирощування та виходу продукції виникають виробничі витрати, склад яких регламентується Методрекомендаціями № 132: витрати на оплату праці, насіння та посадковий матеріал, паливо та мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати на утримання основних засобів, інші витрати та загальновиробничі витрати. Варто пам’ятати про рекомендаційний характер цього документа, а тому наведений перелік статей витрат є лише примірним.

Сільгосппідприємства можуть додатково вводити статті витрат, які дозволять повною мірою накопичувати дані про економічно однорідні господарські операції. Наприклад: витрати на полив (зрошення), вартість безповоротної тари (у разі вирощування квітів у горщиках), орендна плата (якщо орні землі під квітковими перебувають в оренді) та інші.