Облік основних засобів сільгосппідприємства в оренді

Сільгосппідприємства можуть здійснювати госпоперації, пов’язані з орендою основних засобів (далі – ОЗ), тобто бути орендарями та орендодавцями.

Оренда – це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку (П(С)БО 14).

При цьому в П(С)БО 14 виділяється два види оренди: фінансова та операційна.

Фінансова оренда – оренда, що передбачає передання орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних із правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

• орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
• орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
• строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;
• теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
• орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
• орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
• оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
• доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю.

Орендар відображає в бухобліку одержаний у фінансову оренду об’єкт за первісною вартістю, яка визначається на початок строку оренди за найменшою з таких оцінок: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.