Облік довгострокових і короткострокових кредитів банку

У сучасних умовах здійснення підприємницької діяльності суб’єкти господарювання потребують позикових коштів у формі довгострокових, короткострокових кредитів банків та інших позикових коштів. Основним видом кредитування є банківський кредит – позиковий капітал банку у грошовій формі, що передається підприємству в тимчасове користування.

Банківський кредит згідно з визначенням, наведеним у Законі від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Законодавством України передбачаються різні форми та види кредиту. Так, Закон від 12.07.01 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 2664) визначає термін «фінансовий кредит» як кошти, що надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент і відносить його до сфери фінансових послуг. Причому згідно з вимогами закону надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа, тобто фінансова установа, яка згідно із законом має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик (ч. 1 ст. 5 Закону № 2664).

Комерційні банки або інші фінансові установи надають довгострокові та короткострокові позикові кошти юридичним особам на умовах кредитних договорів згідно з вимогами ст. 1054–1055 Цивільного кодексу (далі – ЦК) і за суворого дотримання принципів строковості, поворотності, платності, цільового характеру використання та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами.

Довгострокові кредити банку – це зобов’язання підприємства банкам за отриманими від них кредитами, період погашення яких перевищує 12 місяців або є більшим за один операційний цикл підприємства від дати балансу, якщо такий цикл перевищує 365 днів. Відповідно короткострокові кредити банку – це зобов’язання, період погашення яких не перевищує 12 місяців. Таким чином, для визнання довгострокового або короткострокового кредиту достатньо однієї із зазначених умов.

Об’єктами довгострокового кредитування банками можуть бути капітальні витрати підприємств на здійснення інвестиційних проектів, на нове будівництво, реконструкцію, модернізацію та розширення наявних виробничих потужностей, основних засобів, придбання об’єктів нерухомості тощо. Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасової потреби підприємств у фінансових ресурсах, що виникає у зв’язку з витратами виробництва та обігy (поповнення обігових коштів на погашення поточних зобов’язань тощо) і не забезпечені своєчасним надходженням коштів від дебіторів у відповідному звітному періоді.