Правила заповнення ТТН - 2019

Документування на підприємстві

Товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) є тим документом, що підтверджує факт переміщення товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) для всіх учасників цього процесу. Під час перевірок податківці розглядають ТТН як вагоме підтвердження не лише витрат на перевезення, а й того, що товар був фактично поставлений. Тож розглянемо, коли і в яких ситуаціях застосування ТТН є обов’язковим, а в яких – добровільним, як правильно заповнювати окремі графи ТТН тощо.

У розд. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363 (далі – Правила № 363), ТТН визначено як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для:

• списання ТМЦ;
• обліку на шляху їх переміщення;
• оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку;
• розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Поняття «єдиний» не означає «один». Ідеться не про один документ для обліку списання та оприбуткування ТМЦ, а про документ, складений для всіх учасників транспортного процесу: вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та експедитора.

У ст. 48 Закону від 05.04.01 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344) установлено, що в разі перевезень вантажів у межах України водій повинен мати ТТН або інший документ на вантаж, визначений законодавством.