Правила застосування бухгалтерської довідки

Документування на підприємстві

Як відомо, будь-який факт у господарській діяльності підприємства оформлюється первинним обліковим документом. Зазвичай це акти, накладні, виписки банку та інші аналогічні документи. Однак для деяких операцій традиційних бланків не розроблено. Але ж за правилами бухгалтер не може нічого провести без документально зафіксованої підстави. Як бути? Скласти такий документ самостійно. У цій статті ви знайдете зразок написання бухгалтерської довідки і дізнаєтеся про її особливості.

Будь-яке підприємство має право самостійно розробляти бланки первинки, затверджуючи їх у своїй обліковій політиці. Але іноді важко обґрунтувати певні господарські операції через відсутність встановленої форми документа для них. Наприклад, розрахунок добових або норму витрат. Усунути цю проблему допоможе бухгалтерська довідка. До найпоширеніших ситуацій застосування бухгалтерської довідки можна віднести такі.

1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає в разі виправлення помилок у бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень.

2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, зокрема:

• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки в разі вибуття раніше переоцінюваних об’єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7, п. 24 П(С)БО 8);
• розрахунок втрат від зменшення корисності та суми вигід від відновлення корисності об’єкта необоротних активів (п. 31, 32 П(СБО 7; п. 32, 33 П(С)БО 8; П(С)БО 28);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.