Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Хто може працювати без РРО

12.11.2019 7173 0 2


Законодавство у сфері застосування РРО передбачає повне та часткове звільнення суб'єкта господарювання (далі – СГ) від застосування касових апаратів (за умови застосування розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, далі – РК, КОРО), залежно від виду та умов господарської діяльності.


Хто може обійтися без РРО, але зобов'язаний застосовувати РК

У деяких ситуаціях застосовувати РРО важко або взагалі неможливо: або РРО вийшов із ладу або зникла електроенергія (ст. 5, 14 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, далі – Закон № 265), або умови торгівлі не дозволяють застосовувати РРО. Для останнього випадку (згідно зі ст. 10 Закону № 265) КМУ своєю постановою від 23.08.2000 р. № 1336 затвердив спеціальний перелік форм та умов ведення діяльності (далі – Постанова № 1336, Перелік № 1336), що дає право не застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій.

Але в будь-якому разі розрахункові операції треба якось ураховувати та контролювати. Для вищезгаданих ситуацій у хід ідуть РК і КОРО, тобто розрахункові операції реєструються вручну. Однак річний обсяг розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), що реєструються за допомогою РК, суворо лімітований. Він не повинен перевищувати граничну суму, установлену п. 2 Постанови № 1336 для кожного окремого випадку.

Зазначимо, що Перелік № 1336 не містить чіткого визначення, який саме період слід уважати річним: календарний рік чи 12 місяців, протягом яких СГ провадив вид діяльності із цього Переліку. Однак, як роз'ясняє ДПС (ЗІР, категорія 109.04), для визначення річного обсягу розрахункових операцій слід брати 12 місяців, протягом яких здійснювалися операції, зазначені в Переліку № 1336.

Важливо! При перевищенні граничного обсягу протягом будь-яких 12 місяців підряд СГ повинні перейти на розрахунки із застосуванням РРО протягом місяця з дати перевищення.

У таблиці наведемо цікаві для аграріїв випадки, що не вимагають застосування РРО в рамках граничного річного обсягу розрахункових операцій.


з/п

Вид діяльності із застосуванням РК

Граничний річний обсяг розрахункових операцій, грн

Норма Переліку № 1336

1

2

3

4

1

Торгівля в роздріб продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється СХ – фізособами, які є платниками єдиного податку

П. 1

2

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, лотки, столики, розноски і т. п.), розташовані за межами стаціонарних приміщень

500 000

П. 2

3

Роздрібна торгівля на ринках та ярмарках, за винятком розташованих на їхній території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу

П. 3

4

Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, здійснювані підприємствами споживчої кооперації та сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва

250 000

П. 4

5

Торгівля в роздріб насінням у кіосках на територіях сіл та селищ міського типу

500 000

П. 17

6

Приймання від населення вторсировини (крім металобрухту)

П. 19

7

Здійснення СГ діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування на території сіл і селищ міського типу, яким Законом від 15.02.95 р. № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (далі – Закон № 56) присвоєно статус гірських

500 000

П. 22

8

Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників

500 000

П. 27

9

Надання послуг СГ на території сіл і селищ міського типу, яким Законом № 56 присвоєно статус гірських

500 000

П. 22

Хто може обійтися без РРО та РК

Виключний перелік таких СГ наведено в п. 1–12 ст. 9 Закону № 265. Пояснимо окремі моменти.

1. Торгівля продукцією власного виробництва (п. 1 ст. 9).

РРО та РК не застосовуються при виробництві підприємствами (крім підприємств торгівлі та громадського харчування), що торгують продукцією власного виробництва, розрахунків у своїх касах з оформленням касових ордерів і видачею квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного СГ.

Із наведеної норми випливає, що вона не поширюється:

  • на підприємців-загальносистемників;
  • тільки на тих СГ-виробників, які продають технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення, а з 19.04.20 р. згідно зі змінами, унесеними Законом від 20.09.19 р. № 128-IX до ст. 9 Закону № 265, також на виробників ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження та напівдорогоцінного каміння. Значить, усі інші виробники можуть продавати власну продукцію, здійснюючи розрахунки в касі підприємства без РРО. Але тільки у своїй касі, а не, наприклад, у фірмовому магазині (це вже буде об'єкт торгівлі).

До відома: якщо підприємство одночасно продає продукцію власного виробництва та надає послуги, то при проведенні розрахунків за послуги права на пільгу в нього не буде.

Що вважається продукцією власного виробництва?

Цей термін законодавством не визначено. Згідно з роз'ясненням контролюючих органів (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 25.07.19 р. № 3472/ІПК/03-20-14-05-11; ЗІР, категорія 109.03) з посиланням на лист Мін’юсту від 15.05.15 р. № 490-0-2-15/8.1, до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством у єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Під повним технологічним циклом розуміють сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, що відповідають технологічним процесам, забезпечують перероблення сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві.

Таким чином, при продажу продукції власного виробництва через касу підприємства з оформленням відповідних касових документів РРО застосовувати необов'язково.

А якщо підприємство встановить у касі термінал?

Тоді покупці розраховуються за допомогою платіжної картки, тобто має місце безготівкова розрахункова операція. У цьому випадку застосування РРО є обов'язковим, оскільки звільнення від його застосування за п. 1 ст. 9 Закону № 265 поширюється тільки на готівкові розрахунки.

Що стосується підприємств торгівлі та громадського харчування, то вони застосовують РРО навіть при продажу продукції власного виробництва.

2. Продаж товарів (надання послуг) фізособами-підприємцями на єдиному податку, які не застосовують РРО згідно з нормами ПК (п. 6 ст. 9).

У даний момент ця норма не поширюється на фізосіб-єдинників, які торгують складними побутовими приладами, що потребують гарантійного ремонту, ліками та виробами медпризначення. Однак із 10.04.20 р. дане застереження із цієї норми виключать. При цьому фізособи-єдинники для цілей застосування РРО керуються спеціальним п. 296.10 ПК.

Зверніть увагу: згідно зі змінами, унесеними Законом від 20.09.19 р. № 129-IX до ПК, з 19.04.20 р. фізособи – єдинники першої групи зможуть не застосовувати РРО. Підприємці інших груп зобов’язані будуть використовувати РРО з урахуванням перехідних положень п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

До 01.10.20 р. РРО та/або ПРРО не застосовують фізособи – єдинники другої – четвертої груп незалежно від виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (крім тих, хто реалізує технічно складні побутові прилади, що підлягають гарантійному ремонту, ліки, медвироби та надає платні послуги у сфері охорони здоров'я).

З 01.10.20 р. до 01.01.21 р. застосовувати РРО та/або ПРРО (незалежно від обсягу доходу) повинні фізособи-єдинники другої – четвертої груп, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медпризначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров'я;
  • реалізацію ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю товарами, що були у вжитку, у магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
  • діяльність турагентств, туроператорів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівку на ринках), деталей і пристосувань для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого КМУ.

Після закінчення перехідного періоду 2020 року, з 01.01.21 р. фізособи – єдинники другої – четвертої груп повинні будуть застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

3. У місці отримання товарів (надання послуг) розрахунки в готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля і т. п.) (п. 12 ст. 9).

У цій нормі йдеться про операції, за які розраховуються в одному місці (наприклад, в офісі продавця), а товари отримують – в іншому (наприклад, на складі).

Дана норма звільнила підприємство від обов'язку використовувати РРО в місці відпуску товару, але не звільнила від застосування РРО в місці розрахунків. Тобто при наявності чека РРО можна отримувати товар у місці його відпуску.

Висновки

У деяких випадках Закон № 265 дозволяє при проведенні розрахункових операцій не застосовувати РРО. Однак перелік таких випадків невеликий, і обсяг операцій лімітований. Наступного року підприємці-єдинники поступово перейдуть на режим застосування РРО. З 2021 року обійтися без РРО зможуть тільки фізособи – єдинники першої групи.

Випадки, що не вимагають застосування РРО.docx
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали