Як відобразити в обліку виробничий брак

У процесі виробництва продукції відбуваються втрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, деталей, виробів, які можна поділити на два види:

• технологічні втрати (пов’язані з технологією виробництва того чи іншого продукту або з рівнем стану обладнання). Наприклад, втрати під час запуску чергової партії сировини в переробку виникнуть унаслідок осідання частини сировини на внутрішніх деталях обладнання. Тобто технологічні втрати не є браком, а обліковуються як витрати на основне виробництво (за Дт рахунка 23 «Виробництво») і повністю включаються в собівартість готової продукції;
• брак у виробництві.

У сільськогосподарському виробництві браком вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають установленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням чи можуть бути використаними лише після виправлення (п. 3.19 Методичних рекомендацій із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132, далі – Методрекомендації № 132).

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, які планувалося виготовити за підвищеними технічними вимогами, але які в підсумку не відповідають цим вимогам, а задовольняють звичайним вимогам до готової продукції широкого вжитку; втрати від сортності (наприклад, переведення продукції з вищого сорту в перший) (п. 408 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373, далі – Методрекомендації № 373).

Слід зазначити, що з облікового аспекта на сільгосппідприємствах брак у виробництві визнається, як правило, у промислових та допоміжних виробництвах, а також у тваринництві (у частині падежу тварин). У рослинництві ж браку у виробництві немає (адже втрати, які виникають, наприклад, під час доробки зерна, вважаються технологічними і безпосередньо збільшують собівартість виробництва повноцінної продукції). Тому для обліку виробничого браку агропідприємства можуть керуватися П(С)БО 16 «Витрати», Методрекомендаціями № 132, а також Методрекомендаціями № 373.

За загальним правилом виробничий брак розрізняють за місцем виявлення та характером дефектів (див. Методрекомендації № 132 та Методрекомендації № 373). Види браку та їх характеристику подамо в табл. 1.