Договір постачання: від А до Я

Час від часу у сільгосппідприємства виникає необхідність придбати або, навпаки, продати якусь продукцію. Для оформлення такого виду правовідносин розроблено договір постачання. У консультації всебічно розглянуто порядок оформлення такого договору, його особливості та індивідуальні ознаки, відповідальність за порушення договірних умов.

Основні вимоги до укладення та виконання договору постачання установлено ст. 712 Цивільного кодексу (далі – ЦК) та ст. 264–271 Господарського кодексу (далі – ГК).

За договором постачання продавець (постачальник), який провадить підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в установлений строк товар у власність покупця для його використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК). Отже, сторонами цього договору виступають постачальник та покупець, які є суб’єктами господарювання (далі – СГ).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аби зрозуміти правову суть договору, можна виділити такі його особливості:

• моменти укладення договору та його виконання, як правило, не збігаються;
• товар отримується для використання в підприємницькій діяльності (наприклад, для обприскування вирощуваних сільгоспкультур, продажу). Якщо ж товар реалізується не СГ, то необхідно керуватися правилами, установленими для договорів купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК);
• для договору постачання характерні тривалість відносин та періодичність замовлень. Тобто договір можна укласти на рік, на строк більше року (довгостроковий договір) або на інший строк, який визначено угодою сторін. Якщо строк дії в договорі не установлений, він вважається укладеним на рік (ч. 1 ст. 267 ГК);
• договором можна передбачити постачання товару партіями в певні періоди (обумовлені строки) або одноразове постачання (обумовлений строк) (ч. 4 ст. 267 ГК);
• домовившись, сторони можуть установити порядок відвантаження товару будь-яким видом транспорту, а також вибірку товарів покупцем (ч. 5 ст. 267 ГК);
• договором можна передбачити відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), який не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, який не є покупцем, а також оплату товарів платником, який не є покупцем (ч. 6 ст. 267 ГК). Проте, аби скористатися такими варіантами, їх потрібно детально прописати в договорі.