Бухгалтер за договором

Бухгалтер на підприємстві

Власник або керівник підприємства має право обрати будь-яку дозволену форму організації бухгалтерського обліку, зокрема користування послугами спеціаліста з бухобліку, зареєстрованого як підприємець (ч. 2, 4 ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Між підприємством і суб’єктом господарювання, який веде бухоблік, виникають відносини цивільно-правового характеру, які регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів (далі – ЦК та ГК, відповідно). Тобто підприємство може доручити ведення обліку бухгалтеру-підприємцю на підставі цивільно-правового договору (далі – ЦПД) про надання бухгалтерських послуг.

Нагадаємо, ЦПД – це угода між підприємством та особою на виконання певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці. При цьому не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Умови договору

За ЦПД про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник – оплатити виконавцеві зазначену послугу (ст. 901 ЦК). Договір укладається в письмовій формі.

У договорі слід зазначити:

• предмет договору;
• вартість послуг;
• порядок оплати;
• права та обов’язки сторін;
• порядок урегулювання спорів;
• відповідальність сторін;
• строк дії договору тощо.

Важливо, щоб ЦПД із бухгалтером-підприємцем не носив ознак трудових відносин, інакше він може бути визнаний трудовим договором. Це досить поширена практика під час перевірок Держпраці.

У разі виконання робіт (надання послуг) на підставі ЦПД:

• оплачується не процес праці, а її результат;
• результат визначається після закінчення роботи;
• результат оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг);
• оплата здійснюється на підставі актів;
• фізособа, яка виконує роботу (надає послуги), не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, самостійно організує свою роботу та виконує її на власний ризик;
• підприємство по відношенню такої фізособи не має дотримуватися трудового законодавства.

Тож істотними умовами ЦПД є:

• результат виконання робіт або надання послуг із наведенням їх вичерпного переліку в договорі;
• зазначення, що факт виконання обов’язково оформлюють актом виконаних робіт/наданих послуг;
• конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу;
• матеріали та засоби для виконання договору;
• вартість виконаних робіт, наданих послуг;
• строки виплати винагороди;
• інші умови, які сторони вважають за потрібне узгодити в договорі.

Предметом договору на бухгалтерське обслуговування може бути: надання бухгалтерських послуг, ведення бухгалтерського обліку, складання, підписання та надання фінансової та податкової звітності тощо.

Не вписуйте в договір такі формулювання, як «виконання обов’язків бухгалтера», «виконання функцій відповідно до професії бухгалтера», «на виконавця покладається повна матеріальна відповідальність».

У переліку послуг слід указати конкретні дії, за які виконавець несе відповідальність, зокрема перелік форм звітності, порядок їх складання та подання.

До цього переліку можуть входити, наприклад:

• складання первинних документів;
• ведення облікових регістрів;
• складання та реєстрація податкових накладних;
• складання та подання декларацій з податку на прибуток, ПДВ, форми № 1ДФ, Звіту з ЄСВ тощо;
• супровід перевірок;
• надання консультацій з питань бухобліку та оподаткування тощо.

Також слід передбачити:

• строки оброблення документів і складання звітності;
• вимоги до якості послуг, що надаються;
• місце надання послуг і зберігання документів та звітності;
• відповідальність за неякісне надання послуг, зокрема за допущені помилки, що призвели до накладення на підприємство та його посадових осіб штрафних санкцій;
• інші істотні умови договору.

ЦПД не може зобов’язувати виконавця бухгалтерських послуг підпорядковуватися:

• головному бухгалтеру або керівнику;
• внутрішньому трудовому розпорядку або будь-яким іншим організаційним документам підприємства, у тому числі з питань ведення бухобліку.

Оплата за ЦПД

Винагорода за ЦПД установлюється виключно за угодою сторін. Законодавством не обмежено мінімальний чи максимальний розмір винагороди та строки її надання. За ЦПД оплачується не процес праці, а його кінцевий результат, який визначається після закінчення роботи та оформлюється актом наданих послуг. В акті слід указати конкретний виконаний обсяг наданих послуг.

Отже, винагороду виплачують на підставі цього акта в конкретний строк, установлений договором. Наприклад: «Сума винагороди виплачується протягом 5 календарних днів після підписання акта наданих послуг».

Оподаткування винагороди

Для оподаткування важливо, аби надані послуги відповідали виду діяльності підприємця за кодом КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування». Підприємство повинно мати підтвердні документи підприємця-виконавця: виписку з ЄДР, а якщо це не основний вид діяльності – витяг з ЄДР, а також витяг з Реєстру платників єдиного податку (для єдинників).

У такому разі підприємство не повинно утримувати з винагороди підприємця ПДФО та військовий збір та нараховувати ЄСВ. Він самостійно сплачує податки.

Але все одно виплату доходу підприємцю слід відобразити у звітності. У формі № 1ДФ виплачену (нараховану) винагороду наводять з ознакою доходу «157».

У розд. II форми № 1ДФ наводять загальну суму доходів, у тому числі виплати фізособам-підприємцям, з яких військовий збір не утримують (див. Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 05.01.18 р № 65/Б/99-99-13-01-01-15/ІПК).

Право підпису на документах

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи мають містити: посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. Тобто за цією нормою на документах має стояти підпис саме працівника підприємства.

Проте в листах від 26.09.06 р. № 31-34000-20-23/20039 та від 28.02.03 р. № 041-407-98/23-406/11-1962 Мінфін допускає, що вести бухгалтерський облік та підписувати первинні документи та фінансову звітність може й підприємець, який надає бухгалтерські послуги на умовах ЦПД.

Повноваження щодо підписання документів фіксують у договорі про надання послуг. При цьому видають довіреність на представлення підприємства при здійсненні господарських операцій із правом підпису первинних документів, що їх підтверджують.

Крім того, з 01.01.18 р. у ч. 1 ст. 11 Закону № 996 внесено доповнення, відповідно до яких фінзвітність підписується керівником підприємства і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухобліку підприємства. Тому підписувати фінзвітність повинні і замовник послуг – керівник підприємства, і виконавець – бухгалтер-підприємець.

Що стосується податкової звітності, то відповідно до пп. 48.5.1 Податкового кодексу (далі – ПК) податкова декларація має бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, відповідальною за ведення бухобліку та подання податкової декларації в контролюючий орган. Однак у п. 48.3 ПК зазначено, що до обов’язкових реквізитів податкової декларації належать підписи посадових осіб платника. Утім бухгалтер-підприємець не є такою особою.

Як роз’яснюють податківці (ЗІР, категорія 135.02), згідно з п. 11 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557 (далі – Порядок № 557), для надання права підпису електронних документів (крім заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів) іншим особам, яким делеговано це право, платник повідомляє про них контролюючий орган, визначений відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку № 557. Для цього він направляє повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою додатка 2 до Порядку № 557.

В іншій консультації (ЗІР, категорія 135.02) ДФС наголошує, що якщо штатним розписом не передбачено посаду головного бухгалтера, а веде бухгалтерський облік та подає податкову декларацію безпосередньо керівник, то така декларація підписується лише в графі «керівник», а в графі «головний бухгалтер» проставляється прочерк.

Відповідальність бухгалтера-підприємця

Бухгалтер-підприємець не є ні найманим працівником, ні посадовою особою підприємства, тому не несе дисциплінарну або матеріальну відповідальність згідно з КЗпП та адміністративну відповідальність, передбачену КУпАП (див. лист Мін’юсту від 03.11.06 р. № 22-48-548).

Але в такому випадку за невиконання або неналежне виконання зобов’язань до бухгалтера-підприємця застосовуються фінансові санкції, установлені договором про надання бухгалтерських послуг. Це може бути відшкодування шкоди, завданої підприємству непрофесійними діями бухгалтера (ч. 1 ст. 906 ЦК), або штрафи та пені за невиконання умов договору.

Штрафи Держпраці

У разі укладання ЦПД замість трудового договору Держпраці може застосувати:

• фінансовий штраф на підставі ст. 265 КЗпП у розмірі 30 мінімальних зарплат (цього року – 125 190 грн.);
• адмінштраф відповідно до ст. 41 КУпАП у розмірі від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн.).

Підсумки

У разі обрання підприємством форми організації бухобліку, коли його ведення здійснюється бухгалтером-підприємцем на договірних засадах, слід звернути особливу увагу на умови договору, аби відносини не прирівняли до трудових.