Перевірки сільгосппідприємств контролюючими органами

У консультації розповімо, до кого може прийти з перевіркою Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), які види перевірок мають право проводити посадові особи ДСНС, чи поширюється мораторій на їхні перевірки і т. д.

План перевірок на 2021 і 2022 роки

На Інспекційному порталі оприлюднено річний план перевірок ДСНС на 2021 рік. Перевірити наявність свого підприємства в плані ДСНС на 2022 рік також можна буде на цьому порталі.

Ключове питання перевірок – госпдіяльність із надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, яка підлягає ліцензуванню.

Чи підпадають під мораторій перевірки ДСНС?

Мораторій на планові перевірки, установлений п. 3 розд. II Закону від 17.03.2020 № 533-IX, продовжує діяти. Згідно із цією нормою на період карантину органам державного нагляду (контролю) забороняється проводити планові перевірки. Виняток – нагляд (контроль) за суб’єктами господарювання (далі – СГ) із високим ступенем ризику від провадження госпдіяльності (критерії оцінки ступеня ризику затверджуються КМУ, докладніше про це див. нижче).

Звідси випливає, що в період карантину (продовжує діяти до 31.12.2021) органи ДСНС не мають права перевіряти СГ із середнім і незначним ступенем ризику. Тобто такі СГ можуть не допускати до планової перевірки посадових осіб ДСНС, що завітали в цей час.

Чи поширюються норми Закону від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877) на перевірки ДСНС?

Так, поширюються. Крім того, у ході перевірок ДСНС керується Кодексом цивільного захисту (далі – КЦЗ) та іншими нормативно-правовими актами.

Які питання можуть цікавити посадових осіб ДСНС?

Перелік питань, які будуть перевіряти представники ДСНС, наводиться в акті перевірки (форму затверджено наказом МВС від 17.01.2019 № 22, далі – Наказ № 22), який складається за результатами проведення планових або позапланових перевірок. Перевіряючих може зацікавити, зокрема:

• наявність декларації відповідності матеріально-технічної бази СГ вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
• організація заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;
• дотримання працівниками об’єкта встановленого протипожежного режиму;
• навчання, протипожежний інструктаж і перевірка знань із питань пожежної безпеки посадових осіб і працівників підприємства;
• застосування в будівництві та на виробництві матеріалів і речовин із певними показниками пожежної небезпеки;
• утримування території, споруд і приміщень, евакуаційних шляхів і виходів;
• стан електроустановок та ін.

Види перевірок

Відповідно до ст. 66 КЦЗ органи ДСНС мають право проводити планові та позапланові перевірки.

Планові перевірки

При включенні СГ до плану перевірок повинні дотримуватися вимоги до періодичності проведення перевірок залежно від ступеня ризику СГ. Вичерпний перелік критеріїв оцінки ступеня ризику СГ наведено в додатку 2 до Критеріїв, затверджених постановою КМУ від 05.09.2018 № 715 (далі – Критерії № 715).

Зокрема, підприємство відноситься до високого, середнього або незначного ступеня ризику виходячи із суми балів, нарахованих за всіма критеріями, переліченими в додатку 2, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів – високий;
• від 21 до 40 балів – середній;
• від 0 до 20 балів – незначний.

Якщо СГ належить на праві власності, володіння або користування більше одного об’єкта, то кількість балів нараховується за всіма критеріями з додатка 2 окремо за кожним об’єктом. Тобто бали не усереднюються.

З якою періодичністю проводиться планова перевірка?

Згідно з п. 5 Критеріїв № 715 планові перевірки СГ у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:

• для СГ із високим ступенем ризику – не частіше одного разу на 2 роки;
• із середнім – не частіше одного разу на 3 роки;
• із незначним – не частіше одного разу на 5 років.

Повторимо ще раз: у зв’язку з уведенням карантину органи ДСНС не мають права перевіряти СГ із середнім і незначним ступенем ризику. Однак це правило не поширюється на СГ із високим ступенем ризику.

Перевірка СГ, якому належить на праві власності, володіння або користування більше одного об’єкта, проводиться з періодичністю, яка залежить від суми балів, нарахованих окремо за кожним об’єктом. Наприклад, у СГ є два об’єкти: один із високим ступенем ризику (об’єкт 1), другий – із середнім (об’єкт 2). Отже, органи ДСНС перевіряють об’єкт 1 не частіше одного разу на 2 роки, а об’єкт 2 – раз на 3 роки.

Чи повинні СГ попереджати про проведення планової перевірки?

Так, повинні. Про проведення планової перевірки СГ повідомляють не пізніше ніж за 10 днів до її початку (ч. 4 ст. 5 Закону № 877). Форму такого повідомлення затверджено Наказом № 22. При цьому СГ має право не допускати посадових осіб органів ДСНС до планової перевірки у випадку неотримання повідомлення про її проведення. Але врахуйте! Потрібно точно знати, що повідомлення не направлялося, а не воно лежить, наприклад, на пошті.

У повідомленні вказуються:

• дати початку та закінчення перевірки;
• повне найменування перевірюваного СГ;
• найменування органу державного нагляду (контролю).

Крім того, до початку перевірки представники органу ДСНС повинні пред’явити свої службові посвідчення за формою, затвердженою Наказом № 22 (ч. 5 ст. 7 Закону № 877).

Що загрожує СГ за незаконний недопуск посадових осіб ДСНС до перевірки?

У цьому випадку посадових осіб СГ можуть притягти до адміністративної відповідальності, установленої ст. 185¹⁴ КУпАП за створення перешкод у діяльності вповноважених посадових осіб ДСНС, – штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн). Штраф за повторне порушення протягом року становитиме від 200 до 300 НМДГ (від 3 400 до 5 100 грн).

Протоколи за порушення, передбачені ст. 185¹⁴ КУпАП, складають посадові особи ДСНС. А розглядати адміністративні справи за такими порушеннями й накладати штраф може виключно суд.

Як уже було зазначено, у період карантину СГ із середнім і незначним ступенем ризику мають право не допускати до планової перевірки посадових осіб органів ДСНС, і штрафувати їх за недопуск на підставі ст. 185¹⁴ КУпАП не будуть.

Скільки триває планова перевірка?

Як визначено в ч. 5 ст. 5 Закону № 877, строк проведення планової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів (далі – р. д.), а відносно суб’єктів малого та мікропідприємництва – 5 р. д. Увага! Продовження строку перевірки не допускається.

Позапланові перевірки

У ст. 6 Закону № 877 наводиться перелік підстав для проведення позапланових перевірок. До нього включені:

1) письмова заява СГ із проханням провести перевірку;

2) перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами попередніх перевірок;

3) настання аварії, смерті потерпілого в результаті нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаного з діяльністю СГ;

4) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданої СГ;

5) обґрунтоване звернення фізичних і юридичних осіб про порушення СГ вимог законодавства, що завдав збиток їх правам, законним інтересам, життю або здоров’ю, навколишньому середовищу або безпеці держави, з додаванням документів або їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). У цьому випадку перевірка можлива тільки зі згоди ДСНС;

6) неподання у встановлений строк документів обов’язкової звітності без поважних причин за два звітні періоди, а також письмових пояснень причин, які перешкоджали їхньому поданню;

7) доручення прем’єр-міністра України про перевірку СГ у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, оточуюче природне середовище та забезпечення безпеки держави.

Яка тривалість позапланової перевірки?

Строк проведення позапланової перевірки – не більше 10 р. д., а для суб’єктів малого підприємництва – не більше 2 р. д. Ці строки не продовжуються.

Які умови допуску перевіряючих до перевірки?

Для проведення планової перевірки орган ДСНС повинен видати відповідний наказ (рішення, розпорядження) із зазначенням СГ, який підлягає перевірці, і предмета перевірки (ст. 7 Закону № 877). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється направлення на перевірку, яке підписується керівником або заступником керівника органу ДСНС (із зазначенням П. І. Б.) і засвідчується печаткою.

Направлення діє тільки протягом зазначеного в ньому строку проведення перевірки. Наприклад, якщо в направленні написано, що перевірка проводиться з 20 по 21 листопада 2021 року, а перевіряючі прийшли 22 листопада, то їх можна не допускати до перевірки (ч. 4 ст. 7 Закону № 877).

Перед початком перевірки перевіряючі повинні розписатися в Журналі реєстрації перевірок (за наявності) (ч. 12 ст. 4 Закону № 877).

Які права мають СГ під час проведення перевірки?

Згідно зі ст. 10 Закону № 877 під час проведення перевірки СГ має право:

1) не допускати посадових осіб ДСНС до перевірки, якщо:

• вона проводиться з порушенням вимог до періодичності перевірок, передбачених законом;
• СГ не отримав повідомлення про проведення планової перевірки;
• тривалість планової перевірки або сумарна тривалість таких перевірок протягом року перевищує граничну тривалість, установлену ч. 5 ст. 5 Закону № 877, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, передбачену ч. 4 ст. 6 Закону № 877;
• перевіряючі здійснюють повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), який уже був (були) підставою для її проведення;
• перевіряючі не внесли запис до Журналу реєстрації перевірок (за наявності);
• у визначених законом випадках перевіряючі не подали копію узгодження ДСНС або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланової перевірки;

2) бути присутнім під час перевірки;

3) вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією СГ;

4) отримувати та знайомитися з актами перевірок;

5) надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки;

6) оскаржувати у встановленому законом порядку неправомірні дії перевіряючих.

Оформлення результатів перевірки

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках за формою, затвердженою Наказом № 22. У випадку незгоди з викладеними в акті висновками рекомендуємо:

• подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, які є невід’ємною частиною акта;
• щоб уникнути дописок без вашого відома, перекреслювати незаповнені місця буквою «Z»;
• не відмовлятися від підписання акта, а підписати його із запереченнями.

Якщо СГ не бажає викладати заперечення, але при цьому відмовляється підписати акт, перевіряючі роблять у документі відповідний запис. Після цього акт направляється поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Якщо в ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства про пожежну безпеку, то перевіряючі видають СГ припис на їхнє усунення за формою, затвердженою Наказом № 22. У приписі будуть зазначені не тільки порушення, але й найменування нормативно-правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено, а також строк їх усунення. Орган ДСНС може перевірити виконання припису, призначивши із цією метою позапланову перевірку СГ (ст. 6 Закону № 877).

СГ може оскаржити припис органу ДСНС, звернувшись до ДСНС або адміністративного суду (ст. 68 КЦЗ, ч. 9 ст. 7 Закону № 877).

Чи можуть оштрафувати СГ за невиконання припису посадової особи ДСНС?

За невиконання приписів і постанов посадових осіб ДСНС передбачено адмінштраф за ст. 188⁸ КУпАП у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн). Штраф за повторне порушення протягом року становитиме від 200 до 300 НМДГ (від 3 400 до 5 100 грн).

Розглядати адміністративні справи за порушеннями, установленими ст. 188⁸ КУпАП, і накладати штрафи вповноважені посадові особи ДСНС.

Відповідальність у сфері пожежної безпеки

Посадові особи СГ, що порушили законодавство в цій сфері, можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності. Крім того, діяльність СГ може бути призупинена.

У яких випадках призупиняється діяльність СГ?

У випадках, передбачених ст. 68, 70 КЦЗ, до СГ можуть застосовувати заходи реагування у вигляді повного або часткового призупинення діяльності. Так, якщо порушення вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров’ю людей, органи ДСНС звертаються з позовом до адміністративного суду. У позові вони можуть вимагати повне або часткове призупинення:

• роботи підприємства, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень;
• випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту.

За які порушення СГ можуть притягти до адміністративної відповідальності?

Інформацію про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки та санкції за них наведемо в таблиці.

Розглядати адміністративні справи за вказаними порушеннями та накладати штрафи вповноважені органи ДСНС (ст. 233 КУпАП).

Коли застосовується кримінальна відповідальність у сфері пожежної безпеки?

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки передбачена ст. 270 КК і застосовується судом.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення пожежної безпеки:

• призвело до виникнення пожежі, яка завдала шкоди здоров’ю людей або майновий збиток у великому розмірі. Санкція за таке порушення – штраф у розмірі від 1 000 до 4 000 НМДГ (від 17 000 до 68 000 грн), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років (ч. 1 ст. 270 КК). Розмір майнового збитку є великим, якщо прямі збитки становлять суму, що перевищує розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП) в 300 і більше разів (зараз це 340 500 грн). Слід знати: для кваліфікації даного виду злочину застосовується НМДГ у розмірі ПСП, що діє у відповідному році (на 01.01.2021 це 1 135 грн);
• стало причиною загибелі людей або завдало майнової шкоди в особливо великому розмірі або призвело до інших тяжких наслідків. Санкція в цьому випадку – позбавлення волі на строк від 3 до 8 років (ч. 2 ст. 270 КК). Розмір майнового збитку є особливо великим, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 1 000 і більше разів перевищує ПСП (на сьогодні – 1 135 000 грн).