Акценти статті:
Відповідно до ст. 15 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та ст. 21 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) для одержання ліцензії на право зберігання пального роботодавцю потрібно отримати два дозволи.
Дозволи видає територіальний орган Держпраці за місцем держреєстрації юрособи або фізособи-підприємця згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.10.11 р. № 1107 (далі – Порядок № 1107).
Відповідно до п. 7 Порядку № 1107 до заяви для одержання дозволу додається:
Отже, для одержання ліцензії на право зберігання пального СГ має отримати дозволи, які, у свою чергу, видаються за наявності позитивного висновку експертизи.
Експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва СГ (далі – експертиза) проводяться експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління Держпраці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку держнагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та мають підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства (акредитацію). Реєстр органів з оцінки відповідності, що пройшли відповідну акредитацію, наведено на офіційному сайті Національного агентства з акредитації України.
Висновок експертизи – це документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, яка містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.
Експертному центру надаються документи, які мають бути у СГ, для отримання позитивного експертного висновку, що є підставою для видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Перелік документів залежить від особливостей господарської діяльності отримувача. До них належать:
Під час проведення експертизи фахівці центрів перевіряють відповідність документів, складених на підприємстві, нормативно-правовим актам з охорони праці, а також наскільки виконуються зазначені в них вимоги.
Відповідальність за достовірність даних у наданих документах і заяві на отримання ліцензії несе СГ.
Для отримання позитивного експертного висновку потрібно врахувати норми законодавства щодо охорони праці. Нагадаємо основні правила.
Відповідно до ст. 15 Закону № 2694 на підприємствах з кількістю працюючих:
Служба охорони праці на підприємстві, зокрема, організовує:
Затверджуються роботодавцем на кожен вид робіт чи на кожну посаду відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. № 9 (НПАОП 0.00-4.15-98) (далі – Положення № 9).
Інструкція є актом з охорони праці підприємства незалежно від форм власності та видів їх діяльності, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці під час виконання ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Інструкції розробляються на основі нормативно-правових актів з охорони праці, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств – виготовлювачів устаткування, що використовується на цьому підприємстві (п. 4 Положення № 9).
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону № 2694).
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою міститься в додатку 6 до Порядку № 1107.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. А працівники, зайняті на небезпечних роботах, не рідше ніж один раз на рік.
Важливо! Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. |
Періодичність та особливості проходження навчання з охорони праці встановлено Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) (далі – Типове положення).
На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань, які мають бути оприлюднені роботодавцем (п. 3.2 Типового положення).
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік (ст. 19 Закону № 2694).
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Наказом Мінсоцполітики від 29.11.18 р. № 1804 затверджено нові Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (далі – Вимоги № 1804).
ЗІЗ мають бути видані працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачено в Нормах безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 16.04.09 р. № 62, працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості – незалежно від виду економічної діяльності підприємства. Такі норми для роботодавця є обов’язковим мінімумом безоплатної видачі ЗІЗ, із визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання.
Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці 10.06.98 р. № 117.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити своїм коштом фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів (ст. 17 Закону № 2694).
Працівникам, зайнятим на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, медичні огляди проводяться відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246.
Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковим є попередній (періодичні) медичний огляд працівників, і Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведено в додатках 4, 5 до Порядку № 246.
Атестацію робочих місць проводять на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці у строки, визначені законодавством, згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 (далі – Порядок № 442).
Відповідно до п. 6 Порядку № 442 під час атестації необхідно:
Атестацію проводять у строки, визначені підприємством у колдоговорі, але не рідше ніж раз на п’ять років (детальніше про атестацію робочих місць на сільгосппідприємствах читайте в «Атестація робочих місць та надання пільг: відповіді на актуальні запитання», «Атестація робочих місць на сільгосппідприємствах»).
Для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки слід ретельно перевірити документи з охорони праці на відповідність нормам чинного законодавства про охорону праці. Для одержання ліцензії на право зберігання пального СГ має отримати дозволи, які, у свою чергу, видаються за наявності позитивного висновку експертизи.