Робота в нічний час: на що слід зважати сільгоспроботодавцю

На практиці у сільгоспроботодавців нерідко виникає потреба в залученні працівників до роботи вночі. Це може бути обумовлено режимом роботи сільгосппідприємства або мати епізодичний характер (наприклад, необхідність зібрати врожай). Який час вважається нічним? Кого можна, а кого не можна допускати до роботи в нічний час? Як оплачувати таку працю? Відповіді на ці та інші запитання – у нашому матеріалі.

«Нічні» особливості робочого часу

Нічним вважається час з 22.00 до 6.00 (ч. 3 ст. 54 КЗпП). За нормами ст. 55 КЗпП забороняється залучення до роботи в нічний час:

• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176). Ця гарантія поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (у т.ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного із прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186¹);
• осіб молодше 18 років (ст. 192);
• інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок у нічний час не допускається, за винятком тих галузей, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП). Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних строків застосування праці жінок у нічний час повинен був затвердити Кабмін. Проте досі відповідний документ не затверджено і, як показує практика, тимчасовий захід із залучення жінок до роботи в нічний час перетворився мало не на норму.

Обмеження праці жінок на роботах в нічний час не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї. А до таких підприємств, як відомо, належать фермерські господарства (ч. 2 ст. 1 Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство»).

Робота осіб з інвалідністю в нічний час допускається лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП). Залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час допускається лише з їх згоди і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров'я (ч. 3 ст. 13 Закону від 16.12.93 р. № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).

Решта всіх категорій працівників може притягуватися до роботи вночі без будь-яких обмежень. Потрібно пам'ятати лише про те, що згідно з ч. 1 ст. 54 КЗпП у разі роботи в нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП).

Водночас у п. 6.10 Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України» і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України в сільському господарстві на 2014–2020 роки (далі – Галузева угода) наголошується, що скорочення робочого часу на годину стосується лише випадку восьмигодинної роботи в нічний час (з 22.00 до 6.00). Якщо ж на нічний час припадає менше ніж вісім годин, тривалість робочого часу скорочується пропорційно. Невже сторони Галузевої угоди мали на увазі, зокрема, й «нічну» роботу на умовах неповного робочого часу? А може й випадки, коли нічна робота охоплює лише частину «нічних» годин? Але як би там не було, ні про яке пропорційне зменшення «нічного» часу в ч. 1 ст. 54 КЗпП не йдеться. Тому до норм п. 6.10 Галузевої угоди, на думку автора, слід ставитися дуже обережно і за можливості погоджувати момент їх застосування з офіційними органами.

У свою чергу, як зазначає Мінсоцполітики в листі від 18.06.13 р. № 512/13/155-13, в разі роботи в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто однієї ночі тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів у цей самий час має бути продовжена робота в денний час. Тому скорочення тривалості роботи в нічний час провадиться в межах установленого працівникові режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною (ч. 2 ст. 54 КЗпП):

• у тих випадках, коли це потрібно за умовами виробництва, зокрема в безперервних виробництвах;
• на змінних роботах за шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем.

Нічні години роботи відображаються в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489) літерним кодом «РН» або цифровим – «04».

«Нічна» доплата

За загальним правилом ст. 108 КЗпП робота в нічний час (ст. 54) оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною угодою, галузевими (регіональними) угодами і колдоговором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Так, додатком 6 до Галузевої угоди доплату за роботу в нічний час установлено на рівні 40 %?? від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

До того ж, тим самим додатком установлено доплату за роботу у вечірній час – з 18.00 до 22.00 (за багатозмінного режиму роботи; що вважати багатозмінним режимом – див. п. 6.12 Галузевої угоди) – 20 % годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в такий час. Хоча в КЗпП про «вечірню» доплату немає жодного слова.

Ці самі розміри «нічних» і «вечірніх» доплат, з посиланням на Галузеву угоду, згадуються і в п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств на збиранні врожаю зернових культур 2019 року, які видано НДІ «Украгропромпродуктивність». Водночас, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 09.11.18 р. № 21841/0/2-18/28, положення певної галузевої угоди поширюються на ті підприємства, уповноважені особи яких з боку як працедавців, так і найманих працівників (профспілок) брали участь у підписанні угоди або згодом приєдналися до неї. Також це випливає з п. 1.4 Галузевої угоди. Для підприємств, які під час укладення цієї угоди не були представлені уповноваженими представниками з боку власника і з боку профспілки, у колдоговорі обов'язково мають бути норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні.

Якщо колдоговір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погоджувати питання доплати до тарифної ставки (окладу) за роботу в нічний час із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), який представляє інтереси більшості працівників, а за його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).

Доплата за роботу в нічний час згідно з пп. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, належить до фонду додаткової зарплати

Зазначимо, що за підсумованого обліку нормою тривалості робочого часу в обліковому періоді для працівників є норма, установлена їм графіками роботи (змінності). Тому, визначаючи годинну ставку для оплати нічного часу, треба місячний оклад працівника поділити на норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для певного підрозділу (працівника) (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.17 р. № 1537/0/102-17).

Крім того, доплата за роботу в нічний час не враховується для обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру (2019 року – 4 173 грн.). Це прямо передбачено ч. 2 ст. 3¹ Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».

І пам'ятайте: якщо працівник залучався до понаднормової роботи в нічний час або працює вночі на свята, то робота в надурочний час, нічний час або святкові та неробочі дні оплачуватиметься окремо, незалежно одна від одної.