Підприємця мобілізували: на якій підставі він може звільнити своїх найманих працівників?

Ситуація. Підприємець був мобілізований у червні 2024 року. На момент отримання повістки у нього оформлено кілька найманих працівників, з якими укладено трудові договори. Наразі підприємець має намір зареєструвати припинення підприємницької діяльності.

Запитання. Чи може підприємець звільнити своїх найманих працівників? І якщо так, то як це правильно зробити?

Коротка відповідь. Так, у цій ситуації у підприємця є законна підстава для звільнення працівників, передбачена КЗпП. Порядок звільнення ми навели покроково – див. нижче.

На підставі якої норми КЗпП можна звільнити працівників мобілізованого підприємця?

Трудові відносини, у тому числі питання звільнення працівників, регламентуються КЗпП. У нашій ситуації є підстава для звільнення, передбачена п. 10 ст. 40 КЗпП, а  саме: призов або мобілізація роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду.

Саме цю норму необхідно застосувати, адже в ній ідеться про звільнення під час особливого періоду, а воєнний стан якраз і є таким періодом. Тому підприємцю слід звільняти працівників із посиланням на цю підставу.

Так, мобілізований підприємець може продовжувати вести свою діяльність (за деякими винятками, передбаченими законодавством), призначивши для цього уповноважену особу та видавши довіреність. У такому разі можна буде обійтися без звільнення працівників.

Який порядок звільнення працівників на підставі п. 10 ст. 40 КЗпП?

Процедура звільнення працівників у зв’язку з мобілізацією роботодавця-підприємця особливо не відрізняється від звільнення за іншими підставами. Підкажемо, як треба діяти підприємцю, щоби виконати вимоги трудового законодавства.

Крок 1. Видаємо накази про звільнення працівників

У наказі слід надати посилання на п. 10 ст. 40 КЗпП. Наказ про звільнення може бути оформлений за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, або ж у довільній формі (див. зразок).

І не забудьте ознайомити працівників із наказом про звільнення під підпис!

Зразок

У цьому випадку у підприємця є такі варіанти дій:

• він не звільняє цих працівників і поки перебуває на військовій службі, вони будуть у нього числитися;
• вживає заходів щодо працевлаштування цих категорій працівників до іншого роботодавця, у тому числі із залученням служби зайнятості;
• домовляється із працівниками про звільнення за іншими підставами. Наприклад, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП або за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП.

Якщо підприємець сам не може займатися цими питаннями із цілком зрозумілих причин, то він має право призначити уповноважену особу, видавши їй відповідну довіреність, посвідчену нотаріально.

Крок 2. Здійснюємо повний розрахунок зі звільненим працівником

Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові:

• копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми (ст. 116 КЗпП).

Тобто роботодавець має зробити повний розрахунок із працівником у день звільнення. Але якщо працівник не працював цього дня, тоді належна йому сума має бути виплачена не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

А якщо мобілізований підприємець не матиме часу на те, щоб виконати свої обов’язки при звільненні працівників?

Вище ми навели загальне правило. Однак для підприємців, яких призвали на військову службу під час мобілізації на особливий період, є виняток із цього правила, установлений ч. 2 ст. 47 КЗпП. Ця норма передбачає, що у таких випадках роботодавець-фізособа може виконати свої обов’язки щодо розрахунку із працівниками протягом місяця після звільнення з військової служби – без застосування санкцій та штрафів.

Тобто підприємець-роботодавець має право не видати працівникам вищезазначені документи і не зробити розрахунок із працівниками у день звільнення, відповідальності за це не буде. Однак якщо у підприємця є така можливість, то бажано розрахуватися із працівниками у строки, установлені ч. 1 ст. 47 КЗпП.

Крок 3. Вносимо запис про звільнення до паперової трудової книжки працівника

Запис про звільнення здійснюється у паперовій трудової книжці за бажанням працівника. Якщо працівник виявив таке бажання, то запис вноситься виходячи з виданого наказу про звільнення.

Відповідаємо на ваші запитання

Відповімо на запитання, які ставлять нам роботодавці-фізособи, призвані на військову службу.

1. Потрібно заздалегідь попереджати працівників про майбутнє звільнення чи можна видати наказ про звільнення у день отримання підприємцем повістки?

Законодавством не передбачений обов’язок роботодавця повідомляти працівників заздалегідь про таке звільнення. І це цілком зрозуміло: не завжди у підприємця є запас часу для того, щоб попередити своїх працівників про звільнення на підставі п. 10 ст. 40 КЗпП. До того ж, сам підприємець не може знати заздалегідь, що його мобілізують.

Тому цілком допустимо видати наказ у день отримання підприємцем повістки. Підтвердження цього висновку можна знайти у роз’ясненні органу Держпраці.

2. Чи потрібно виплачувати працівникам, які звільняються на підставі п. 10 ст. 40 КЗпП, вихідну допомогу?

Ні не потрібно.

Перелік випадків, коли звільнення працівника має супроводжуватися виплатою вихідної допомоги, наведено у ст. 44 КЗпП. Там немає такого випадку, як звільнення у зв’язку з мобілізацією фізособи-роботодавця. А це означає, що немає й обов’язку роботодавця виплачувати вихідну допомогу працівникам.

3. Працівник мобілізованого підприємця не хоче, щоб його звільняли на підставі п. 10 ст. 40 КЗпП. Він вважає за краще звільнитися за згодою сторін. Чи можна його звільнити за цією підставою?

Так, можна, це не заборонено законодавством.

Якщо сторони трудового договору досягли згоди щодо підстави та дати звільнення, то працівника можна звільнити і на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП – за згодою сторін. Для оформлення такого звільнення необхідно, щоб працівник написав відповідну заяву, а підприємець видав наказ про звільнення.

4. Підприємець перед від’їздом на військову службу не встиг звільнити своїх працівників. Що робити в такому разі?

Ситуації бувають різні, тому цілком можливо, що підприємець не встиг звільнити своїх працівників. Але поки наймані працівники числяться у підприємця, він має перед ними певні зобов’язання, передбачені трудовим законодавством. Тому якщо підприємець у період військової служби не планує провадити діяльність, то краще все ж таки розірвати трудові відносини із працівниками, щоб надалі не виникало непорозумінь і спорів. Та й працівникам, напевно, не хочеться перебувати у невизначеному становищі.

А якщо підприємець не має фізичної нагоди через службу оформити всі необхідні документи для звільнення працівників, він може доручити це зробити довіреній особі, видавши їй нотаріально посвідчену довіреність.