Правила оплати праці сезонних працівників

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про порядок оплати праці сезонних працівників, з якими укладено строкові трудові договори, особливості оплати відпусток та періоду тимчасової непрацездатності цих працівників.

У розумінні КЗпП із сезонними працівниками укладається строковий трудовий договір. Отже, вони мають такі самі трудові права та гарантії, передбачені КЗпП, як і постійні працівники, за винятком обмеженого строку роботи.

На них поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, відрядні розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, доплати, премії та інші заохочувальні, компенсаційні та гарантійні виплати, що діють на підприємстві.

Зарплата за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не може бути меншою за мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) (ст. 95 КЗпП). У 2020 році розмір місячної МЗП становить 4 723 грн, погодинної – 28,31 грн. Посадовий оклад установлюється штатним розписом і не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 96 КЗпП). Цьогоріч прожитковий мінімум із 1 липня по 30 листопада становить 2 197 грн.

Також зарплата, нарахована сезонним працівникам, підлягає:

• індексації у загальному порядку (базовим для індексації є місяць останнього підвищення посадового окладу чи місяць уведення посади (професії) до штатного розпису);
• компенсації, якщо її виплату затримали на один і більше календарних місяців.