Замовник відмовляється підписувати акт виконаних робіт: що з ПДВ?

Сільгосппідприємство виконало для іншого підприємства роботи згідно з укладеним договором підряду та склало акт приймання-передачі виконаних робіт. Проте замовник має претензії до якості робіт, тому відмовляється оплачувати їх та підписувати акт. Чи потрібно сільгосппідприємству складати податкову накладну на виконані роботи і, якщо потрібно, на яку дату?

Нагадаємо, у разі надання послуг/виконання робіт податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, яка відбулася раніше (п. 187.1 Податкового кодексу):

• або зарахування коштів від замовника на банківський рахунок чи в касу як оплата робіт;
• або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг/виконання робіт.

У даному випадку зарахування коштів не було, але був складений акт приймання-передачі виконаних робіт. Чи вважається не підписаний замовником акт первинним документом, що засвідчує факт виконання робіт?

За загальним правилом до обов’язкових реквізитів первинного документа відноситься, зокрема, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка взяла участь у господарській операції (п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88). Отже, факт виконання робіт може бути засвідчений, тільки коли акт підпише замовник.

Що ж робити виконавцю у такій ситуації?

Передусім звернемося до ст. 853 Цивільного кодексу (далі – ЦК), згідно з якою прийняти роботи підрядника – це обов’язок, а не право замовника. Замовник повинен прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її та в разі виявлення відступів від умов договору чи інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він надалі втрачає право посилатися на ці відступи та недоліки.

Окрім того, згідно із ч. 4 ст. 882 ЦК відмова однієї зі сторін від підписання акта фіксується в акті, який підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним, лише якщо мотиви відмови від підписання акта визнано судом обґрунтованими.

Таким чином, якщо замовник відмовився підписати акт, підрядник повинен вказати на це в акті. Тоді акт уважається дійсним (недійсним його може визнати тільки суд), тому є первинним документом, що засвідчує факт виконання робіт.

Отже, навіть не підписаний замовником акт є підставою для нарахування податкових зобов’язань. Датою виникнення податкових зобов’язань у такому разі є дата підписання акта підрядником. Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.16).

До речі, Вищий господарський суд у п. 6 Оглядового листа від 18.02.13 р. № 01-06/374/2013 зазначив, що відмова замовника підписувати акт сама по собі не звільняє його від обов’язку прийняти й оплатити виконані роботи. При цьому підрядник не повинен учиняти жодних дій, аби схилити замовника до підписання акта, а має лише констатувати факт такої відмови.

Отже, підрядник має:

• зафіксувати в акті, що замовник відмовляється його підписувати;
• оформити податкову накладну на дату складання акта та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• звернутися до суду і в разі визнання акта недійсним відкоригувати податкове зобов’язання з ПДВ, склавши розрахунок коригування до податкової накладної.