Чи включати в декларацію єдинника четвертої групи землі, що використовуються за договором про спільне вирощування сільгосппродукції?

Сільгосппідприємство уклало зі школою договір про спільне вирощування сільгосппродукції. Земля, на якій буде вирощуватися сільгосппродукція, належить школі на умовах постійного користування. Чи треба такі земельні ділянки включати до декларації з єдиного податку (далі – ЄП) платнику четвертої групи?

Ні, не треба. Пояснимо чому.

Згідно з п. 292¹.1 Податкового кодексу об’єктом оподаткування для платників ЄП четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Як бачимо, ЄП обкладається виключно земля, що є власністю єдинника або якою він користується. Причому, як зазначають податківці (ЗІР, категорія 108.02.02), у декларацію платників ЄП четвертої групи включаються лише ті земельні ділянки, права користування якими зареєстровані належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тож, аби відповісти на запитання, слід з’ясувати, чи можна вважати, що земля, на якій вирощується сільгосппродукція згідно з договором про спільне вирощування сільгосппродукції, перебуває у сільгосппідприємства в користуванні.

Види права користування землею визначено в Земельному кодексі (далі – ЗК). Зокрема, це: