• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Зупинення реєстрації податкових накладних

24.09.2019 619 0 0

Зупинення реєстрації податкових накладних: способи захисту та позиція судів

Зупинено реєстрацію ПН: способи захисту прав покупця


Акценти статті:

  • які податкові накладні та розрахунки коригування до них (далі – ПН, РК) не підлягають перевірці в системі моніторингу критеріїв оцінки ризику (далі – СМКОР);
  • за яких умов може бути зупинена реєстрація ПН або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
  • де в електронному кабінеті знайти показники СМКОР;
  • як платнику ПДВ позбутися статусу ризикового платника податків тощо.

Загальні положення

ПН або РК, відправлені платником ПДВ на реєстрацію в ЄРПН, проходять автоматизовану перевірку СМКОР на предмет наявності ризиків порушення податкового законодавства. Тобто йдеться про ПН/РК, виписані на операції, які не могли бути здійснені платником ПДВ, оскільки в нього немає для цього матеріальних, трудових або технічних ресурсів, інакше кажучи, на фіктивні операції. За підсумками такої перевірки платник ПДВ отримує одну із квитанцій:

  • про реєстрацію ПН/РК;
  • відмову в реєстрації ПН/РК;
  • зупинення реєстрації ПН/РК.

У цій статті ми розглянемо, за яких умов ПН/РК можуть бути заблоковані та що впливає на рішення про зупинення їх реєстрації. Тим більше що з того часу, як ми висвітлювали цю тему востаннє («Коли блокуватимуть податкові накладні: аналізуємо критерії»), було внесено низку змін до документів, які регулюють питання зупинення реєстрації ПН/РК.

Основним документом, який регулює питання зупинення реєстрації ПН/РК, є постанова КМУ від 21.02.18 р. № 117. Нею затверджено три порядки:

  • Порядок зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
  • Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У цій статті ми більшою мірою розглянемо перший із названих порядків (далі – Порядок № 117).

Також листами ДФС визначено:

  • критерії ризиковості платника податків (лист ДФС від 07.08.19 р. № 1962/99-99-29-01-01, далі – Лист № 1962);
  • критерії ризиковості операцій (Лист № 1962);
  • показники позитивної податкової історії (лист ДФС від 07.08.19 р. № 1963/99-99-29-01-01, далі – Лист № 1963).

Коли реєстрація ПН/РК не може бути зупинена?

Реєстрація ПН/РК не може бути зупинена, якщо за результатами їх перевірки виявиться, що:

  • ПН/РК відповідає одному з відсікаючих критеріїв, наведених у п. 3 Порядку № 117;
  • ПН/РК не відповідає жодному з відсікаючих критеріїв, але при цьому платник ПДВ відповідає хоча б одному з показників, що дають право на позитивну податкову історію (п. 7 Порядку № 117).

Відсікаючі критерії

ПН/РК, відправлені на реєстрацію в ЄРПН, передусім автоматично перевіряються на так звані відсікаючі критерії. У разі відповідності цим критеріям ПН/РК взагалі не перевіряються на предмет ризиковості, тобто не можуть бути заблоковані.

Такі критерії наведено в п. 3 Порядку № 117. Так, для отримання зеленого світла на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН достатньо, щоб ПН/РК або платник відповідали хоча б одному з відсікаючих критеріїв. Наведемо їх.

Критерій 1. Не підлягають моніторингу ПН/РК, які:

  • не надаються отримувачу (покупцю). Тобто це ПН, у лівому верхньому куті яких указано типи причини з «01» по «15» (виписані на неплатників ПДВ, експортні операції, умовні постачання тощо);
  • складені за операціями, звільненими від оподаткування. Тобто це ПН, у лівому верхньому куті яких проставлено позначку «Без ПДВ».

Критерій 2. Для відповідності цьому критерію потрібне одночасне виконання чотирьох умов:

  • обсяг постачань за всіма ПН/РК, зареєстрованими в поточному місяці (з урахуванням поданих на реєстрацію ПН/РК), становить менше 500 000 грн (мається на увазі сума постачання без ПДВ);
  • обсяг постачань одному контрагентові протягом місяця не перевищує 50 000 грн;
  • сума податкових зобов’язань із ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при митному оформленні імпортного товару), сплачена в попередньому місяці, перевищує 20 000 грн;
  • керівник такого платника податків обіймає аналогічну посаду не більш ніж у трьох діючих платників.

Зверніть увагу: цей критерій не стосується від’ємних РК – вони одразу підпадають під моніторинг.

Критерій 3. Не потрапляють під моніторинг ПН/РК у разі одночасного дотримання таких умов:

  • так зване податкове навантаження перевищує 5 % (D > 0,05);
  • сума ПДВ, зазначена в ПН/РК у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, менша від найбільшої місячної суми ПДВ за попередні 12 місяців, збільшеної на 40 % (Р < Рм х 1,4);
  • загальна сума податкових зобов’язань із ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при митному оформленні імпортного товару), сплачена за останні 12 к. міс., що передують місяцю, за який складена ПН/РК, перевищує 400 000 грн.

Для розрахунку податкового навантаження (D) загальна сума податків (а також зборів та ЄСВ, крім імпортного ПДВ), сплачена платником ПДВ за останні 12 місяців, ділиться на загальну суму постачання товарів/послуг (за ставками 0 %, 20 % і 7 %) за останні 12 місяців. Дані про загальну суму постачання беруться із зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК (мається на увазі сума постачання без ПДВ).

Тобто перша умова критерію 3 уважається виконаною, якщо підприємство за останні 12 місяців сплатило податків не менше 5 % суми постачання товарів/послуг, що обкладається ПДВ, за зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК.

Наприклад, за умови, що за останні 12 місяців сума постачань товарів/послуг (без ПДВ), які здійснив платник ПДВ, становила 1 200 000 грн, для виконання цього показника сума сплачених за цей же період податків та ЄСВ має бути більша 60 000 грн.

Що стосується другої умови критерію 3, то:

  • Р – сума ПДВ, зазначена платником податків у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;
  • Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена в ПН/РК, зареєстрованих платником податків у ЄРПН за останні 12 місяців.

По суті, сума ПДВ у ПН, зареєстрованих у поточному місяці, не повинна перевищувати більш ніж у 1,4 разу найбільшу суму ПДВ у зареєстрованих ПН за один із попередніх 12 місяців.

Наприклад, станом на 26 вересня 2019 року підприємство зареєструвало ПН на суму ПДВ 120 тис. грн. 30 вересня воно відправило на реєстрацію ще одну ПН, у якій сума ПДВ становить 50 тис. грн. Цього місяця зареєстрованих ПН більше не було. Найбільша місячна сума ПДВ за останні 12 місяців – 110 тис. грн.

У даному випадку у вересні показник Р перевищує показник Рм у 1,55 разу (170 тис. грн : 110 тис. грн). Отже, оскільки Р > Рм більше ніж у 1,4 разу, цей критерій не виконується. І якщо інші критерії теж не дотримуються, то ПН, відправлена на реєстрацію 30 вересня, підлягає моніторингу.

Візьміть до уваги: для розрахунку показників за критерієм 3 беруться дані не за минулий календарний рік, а за останні 12 місяців. Тобто якщо заблоковано ПН за вересень, то дані на відповідність критерію 3 беруться за період із вересня 2018-го по серпень 2019 року.

Таким чином, ПН відповідає критерію 3 і не підпадає під моніторинг, якщо загальне податкове навантаження платника за останні 12 місяців перевищує 5 % і відсутня активність із постачання товарів/послуг у звітному періоді (немає різкого збільшення обсягів постачань).

Підсумуємо: якщо ПН/РК, відправлені на реєстрацію в ЄРПН, відповідають хоча б одному з наведених критеріїв, вони не підлягають моніторингу, тобто мають бути зареєстровані в ЄРПН без зупинення реєстрації. Звісно, за умови відповідності іншим вимогам до складання ПН: відсутність помилок в обов’язкових реквізитах, справжність електронного підпису посадової особи, наявність достатнього ліміту реєстрації тощо.

Важливо! Значення показника D за останні 12 календарних місяців розраховується ДФС станом на перше число кожного календарного місяця і 10-го числа стає доступним платникові податків в електронному кабінеті в розділі «Показники СМКОР». Там же можна подивитися і показник Р (докладніше див. останній розділ цієї статті).

Критерії ризиковості

ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність (п. 4 Порядку № 117):

  • критеріям ризиковості платника податків;
  • критеріям ризиковості здійснення операцій;
  • показникам позитивної податкової історії.

Важливо! Якщо платника податків:

  • віднесено до ризикових (відповідає критеріям ризиковості платника податків), то це практично означає, що всі його ПН/РК будуть блокуватися (крім тих, що підпадають під вищенаведені відсікаючі критерії) (п. 6 Порядку № 117);
  • не віднесено до ризикових, але операція, відображена в ПН/РК, відправлених на реєстрацію в ЄРПН, відповідає критеріям ризиковості операцій, то доля таких ПН/РК залежить від того, відповідає такий платник показникам позитивної податкової історії чи ні (п. 7 Порядку № 117):
  • якщо відповідає, ПН/РК підлягають реєстрації в ЄРПН;
  • не відповідає, то реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Тож розглянемо докладно ці критерії та показники позитивної податкової історії.

Критерії ризиковості платника податків

Критерії ризиковості платника податків, які діють на час написання цієї статті, встановлено п. 1 листа ДФС від 07.08.19 р. № 1962/99-99-29-01-01 (далі – Лист № 1962). До речі, ці критерії податківці час від часу оновлюють.

Так, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

  • п. 1.1 – платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;
  • п. 1.2 – платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах держреєстрації фізособами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;
  • п. 1.3 – платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах держреєстрації фізособами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізособами;
  • п. 1.4 – платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників за інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
  • п. 1.5 – набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за ст. 205 Кримінального кодексу згідно з інформацією, наявною в органах ДФС.

Крім того, платника податків може бути віднесено до ризикових, якщо (п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника):

  • керівник платника та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону від 15.04.14 р. № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
  • платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Держказначейства (крім бюджетних установ);
  • платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання (далі – СГ), якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
  • платник податку не подав контролюючому органу податкову звітність із ПДВ за два останніх звітних періоди;
  • платник податку на прибуток не подав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період;
  • в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК.

Зверніть увагу! Із серпня поточного року скасовано такий критерій ризиковості, як строк реєстрації платником ПДВ менше 3 місяців. Тобто «молоді» платники ПДВ попали під амністію.

Рішення про віднесення платника податків до ризикових приймають комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі – комісії). Комісії постійно обчислюють показники, визначені в п. 1.1–1.6 Листа № 1962, та проводять їх моніторинг.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників може бути встановлено в разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у п. 1.1–1.5 Листа № 1962. Якщо виявлено, що платник має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 Листа № 1962, то його виносять на розгляд комісії у той самий день і вносять до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, платник ПДВ потрапить до переліку ризикових СГ, якщо відповідатиме:

  • хоча б одному з критеріїв, наведених у п. 1.1–1.5 Листа № 1962;
  • критеріям із п. 1.6 Листа № 1962 і комісією ДФС буде прийнято рішення про його включення до переліку ризикових СГ.

Якщо платник податків, якого внесено до вказаного переліку, перестав відповідати критеріям ризиковості:

  • із п. 1.1–1.5 Листа № 1962, його виключають із переліку в день отримання/виявлення такої інформації;
  • п. 1.6 Листа № 1962, його виключають із переліку за рішенням комісії.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/із переліку ризикових СГ відповідно до п. 1.1–1.6 Листа № 1962 стає доступною платнику в електронному кабінеті.

Як позбутися статусу ризикового платника податків?

Найчастіше платник податків відноситься до складу ризикових на підставі критеріїв, наведених у п. 1.6 Листа № 1962. У платника ПДВ, який отримав цей статус, виникають проблеми з реєстрацією ПН/РК – автоматизована система блокує їх реєстрацію. Причому на практиці комісії ДФС, як правило, відмовляють таким платникам у розблокуванні ПН/РК, тому такі рішення найчастіше доводиться оскаржувати.

Щоб уникнути зупинення реєстрації ПН/РК, необхідно позбутися статусу ризикового платника податків. Для цього платнику слід звернутися до контролюючого органу, де він перебуває на обліку, із проханням розглянути питання про виключення з переліку ризикових СГ. При цьому треба подати документи, що підтверджують реальність провадження господарської діяльності (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 14.06.19 р. № 2758/ІПК/10-36-12-01).

Критерії ризиковості здійснення операцій

На предмет ризиковості перевіряють не тільки платника ПДВ, а й операції за ПН/РК, відправленими на реєстрацію в ЄРПН. Критерії ризиковості операцій визначено в п. 2 Листа № 1962. Усього таких критеріїв п’ять.

Найчастіше блокують за першим критерієм (у Листі № 1962 це критерій 2.1). Так, відповідно до цього критерію операція, відображена у ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості, якщо обсяг постачання товару, указаний у поданій на реєстрацію ПН/РК, дорівнює або перевищує величину залишку такого товару, збільшеного в 1,5 разу. Залишок товару розраховується як різниця між обсягом придбання товару (розраховується з 01.01.17 р. згідно із зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК і митними деклараціями) та обсягом постачання відповідного товару (також розраховується за ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН із 01.01.17 р.). При цьому критерій виконується, якщо в такому залишку:

  • товари/послуги, коди яких включено до переліку ризикових товарів (також наведений у Листі № 1962), становлять більше 75 %. До речі, більшість сільгосппродукції включено в такий перелік;
  • товар/послуга, що вказані в поданій на реєстрацію ПН/РК, відсутні у Таблиці даних платника.

Із наведеного робимо висновок, що платників ПДВ, які є виробниками, від цього критерію може спасти тільки подання Таблиці даних платника податків (нагадаємо, у ній указують, які товари/послуги платник придбаває, а які – постачає). Адже у виробників на вході та виході, як правило, різні товари/послуги (наприклад, виробники зерна придбавають насіння, паливо, добрива тощо, а постачають зерно).

Отже, аби уникнути потрапляння під цей критерій, сільгосптоваровиробникам слід обов’язково подати до органу ДФС Таблицю даних платника та отримати від ДФС повідомлення про її врахування (про те, як подати та заповнити таку Таблицю, ми писали в «Коли подавати та як заповнювати таблицю даних платника ПДВ»).

За іншими чотирма критеріями блокують значно рідше. Такими критеріями є:

  • 2.2 – відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт та оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 ПК, стосовно товарів, які зазначені платником податку в ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН на дату складання такої ПН/РК;
  • 2.3 – відсутність на дату складання ПН/РК відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо СГ, який реєструє ПН на товар (пальне) із кодами УКТЗЕД згідно з пп. 215.3.4 ПК;
  • 2.4 – РК складено постачальником товарів/послуг до ПН, яка виписана на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП – перших двох цифр кодів), за відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК, поданому на реєстрацію в ЄРПН, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
  • 2.5 – сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного в РК на зменшення податкових зобов’язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в ЄРПН, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК, складених на отримувача такого товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК на постачання даного товару/послуги;
  • 2.6 – РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, складений та поданий на реєстрацію в ЄРПН у строк, що перевищує 14 календарних днів із дня складання ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушень граничних строків реєстрації, установлених ПК.

Отже, якщо операція буде визнана ризиковою (тобто виконується як мінімум один із наведених вище критеріїв), то така ПН/РК:

  • підлягає реєстрації в ЄРПН, якщо платник відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії;
  • реєстрація ПН/РК зупиняється, якщо платник не відповідає жодному з показників позитивної податкової історії.

Показники позитивної податкової історії

Такі показники наведено в Листі № 1963 (оновлено з 08.08.19 р., до цієї дати їх було викладено в листі ДФС від 21.03.18 р. № 960/99-99-07-18).

Так, платник податків має позитивну податкову історію в разі відповідності одному з 8 показників. Розглянемо їх.

1. Обсяг постачання, зазначений у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, не перевищує 150 тис. грн на одного покупця — платника ПДВ.

Тобто кількість контрагентів при цьому не обмежується, головне, щоб одному контрагенту поставляли товари/послуги на суму не більше 150 000 грн (мається на увазі сума постачання без ПДВ). Причому неважливо, буде ця сума в одній чи в декількох ПН/РК, виписаних одному платнику.

2. Обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у ПН/РК, які не видаються отримувачу (покупцю), за останні 6 місяців становить більше 50 % загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Цей показник діє, по суті, для тих платників, які переважно працюють із неплатниками ПДВ, наприклад, для роздрібної торгівлі.

3. Товари/послуги, що постачаються платником ПДВ, а саме придбання і постачання одного товару чи послуги, зазначені в зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК, за останні 6 місяців становлять більше 50 % загальної суми постачання, наведеної в таких ПН/РК.

Під цей критерій потрапляють платники ПДВ, які постійно поставляють одні й ті самі товари/послуги (вважаємо, що маються на увазі товари/послуги з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД або ДКПП). Якщо обсяг придбання та постачань за такими постійно фігуруючими товарами/послугами становить більше 50 % загального обсягу постачань, то платник уписується в цей показник. Зауважимо, що даний показник обчислюється за результатами діяльності за шість місяців, тобто щомісяця податківці мають його перераховувати.

4. Платник ПДВ здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести реєстрацію ПН/РК на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/ДКПП та з обсягом їх постачання 20 % загального обсягу постачання.

Цей показник теж стосується платників ПДВ, які переважно постачають одну й ту саму групу товарів.

5. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду (кварталу або року) перевищує 1 млн грн за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

Як бачимо, цей показник стосується тільки платників податку на прибуток.

6. Платник ПДВ має у власності чи користуванні (на умовах оренди, емфітевзису тощо) земельні ділянки площею 200 та більше гектарів або орендовані земельні ділянки комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га (станом на 1 січня поточного року), задекларовані до 20.02.18 р. (тобто відображені в декларації платника єдиного податку четвертої групи або в декларації з плати за землю, якщо підприємство не є єдинником четвертої групи).

Якраз у цей показник позитивної історії і потрапляють виробники сільгосппродукції, адже сільгоспвиробництво пов’язане з використанням землі.

7. Сплата ЄСВ на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінімальної зарплати в 1,5 разу за останні 12 місяців за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник не змінювалися.

8. Загальна сума ЄСВ, податків і зборів (крім ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України), сплачених у попередньому звітному році платником ПДВ та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 млн грн.

Останній показник, як бачимо, стосується великих платників податків.

Отже, отримати статус платника з позитивною податковою історією можуть платники ПДВ, які підпадають хоча б під один із наведених вище критеріїв і не відповідають критеріям ризиковості платника, тобто платники, які:

  • постачають товари невеликими партіями різним покупцям;
  • працюють переважно з неплатниками ПДВ (роздрібні торгівці, платники, що надають послуги кінцевим споживачам);
  • спеціалізуються на виробництві невеликого асортименту (1–5) товарів/послуг;
  • є власниками або орендарями земельних угідь (площею не менше 200 га) або орендують комунальні та державні землі (площею не менше 0,5 га);
  • понад рік виплачують своїм працівникам зарплату в 1,5 разу більшу за мінімальну та в яких із 01.01.17 р. не змінювався керівник або засновник;
  • є великими платниками податків.

До речі, відповідно до п. 11 Порядку № 117 ДФС щомісяця до 10-го числа наступного за звітним місяця обчислює показники для визначення позитивної податкової історії платника податків. Розраховані показники стають доступними для платника в електронному кабінеті (як їх там знайти, читайте далі).

Показники СМКОР в електронному кабінеті

Як було зазначено вище, щоб розуміти, чи можуть зупинити реєстрацію ПН/РК, платнику ПДВ потрібно мати інформацію:

  • про розмір податкового навантаження (показник D) і суму ПДВ, зазначену в ПН/РК у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК і показника найбільшої місячної суми ПДВ за попередні 12 місяців, збільшеної на 40 % (показник Р);
  • відповідність (або невідповідність) критеріям позитивної податкової історії;
  • відповідність (або невідповідність) критеріям ризиковості.

Для пошуку цих показників платник ПДВ має:

  • зайти в закриту частину електронного кабінету за допомогою ключа електронно-цифрового підпису або ключа кваліфікованого електронного підпису;
  • у вікні, що відкрилося, у меню сервісів ліворуч вибрати сервіс «Моніторинг ПН/РК» і кликнути на нього;
  • із розділів «Показники D та Р», «Розрахунок показників ППІ», «Відповідність критеріям ризиковості», що відкрилися, вибрати потрібний розділ, кликнути на нього. Для отримання інформації у вибраному розділі потрібно встановити потрібний період (для розділів «Показники D та Р», «Розрахунок показників ППІ») і натиснути кнопку «Пошук».

Висновки

Якщо ПН/РК, відправлена на реєстрацію в ЄРПН, підпадає хоча б під один із відсікаючих критеріїв, вона не блокується, якщо не підпадає – перевіряється СМКОР на відповідність критеріям ризиковості і показникам позитивної податкової історії.

Реєстрація ПН/РК зупиняється, якщо:

  • платник відповідає критеріям ризиковості платника;
  • ПН/РК, подані на реєстрацію, відповідають критеріям ризиковості операції і платник не відповідає показникам позитивної податкової історії.

Реєстрація ПН/РК не зупиняється, якщо:

  • платник не відповідає критеріям ризиковості платника;
  • ПН/РК, подані на реєстрацію, не відповідають критеріям ризиковості операції;
  • ПН/РК, подані на реєстрацію, відповідають критеріям ризиковості операції, але платник отримав статус платника з позитивною податковою історією.

Сільгосппідприємствам, що мають у власності чи користуванні понад 200 га землі, за умови, що вони не потрапили до переліку ризикових платників, не повинні блокувати ПН, навіть якщо операція з поданої на реєстрацію ПН/РК підпадає під ризикову.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали