Основний засіб придбано в лізинг: чи є право на податковий кредит?

Сільгосппідприємство-спецрежимник за договором фінансового лізингу придбало комбайн для використання у власній сільгоспдіяльності. Постачальник (лізингодавець) оформив податкову накладну на повну вартість комбайна та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Чи має сільгосппідприємство право на податковий кредит за спецрежимною декларацією з ПДВ щодо вартості комбайна, зважаючи на норму пп. «б» пп. 209.15.1 Податкового кодексу (далі – ПК)?

Відповідно до пп. 14.1.97 ПК фінансовий лізинг (оренда) – це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПК і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних із правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Об’єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі.

Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (п. 87.6 ПК). Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем (п. 198.2 ПК).

Отже, при переданні об’єкта фінансового лізингу в лізингодавця виникають податкові зобов’язання, а в лізингоотримувача – право на податковий кредит.

Однак у пп. «б» пп. 209.15.1 ПК зазначено: «До виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит за спецрежимною декларацією з ПДВ, зокрема, відносяться послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, у тому числі: послуги з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг)». Очевидно, що саме ця норма викликає сумніви в деяких бухгалтерів та податківців щодо можливості відображення податкового кредиту у сільгосппідприємства-спецрежимника за придбаними в лізинг основними засобами.

Однак слід зазначити, що в наведеній вище нормі йдеться не про право на податковий кредит, а про один із видів сільгосппослуг, що відносяться до виробничих факторів, а саме про послуги, супутні постачанню сільгосппродукції. Зрозуміло, що послуги з передання сільгосптехніки в лізинг до «супутніх» в постачанні сільгосппродукції не належать.

Крім того, згідно з пп. «а» пп. 209.15.1 ПК до виробничих факторів відносяться товари/послуги, які придбаваються сільгосппідприємством для їх використання у виробництві сільгосппродукції, а також основні засоби, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільгосппродукції.

Таким чином, при формуванні податкового кредиту за операцією з отримання об’єкта основних засобів у лізинг сільгосппідприємству слід керуватися вищенаведеними нормами п. 198.2 та пп. «а» пп. 209.15.1 ПК. Адже сільгосппідприємство придбаває основний засіб (комбайн) для використання у сільгоспдіяльності. Тому воно має право на відображення податкового кредиту у спецрежимній декларації з ПДВ із вартості цього засобу (за умови реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН).