Помилки в бухобліку та фінзвітності: загальні правила виправлення

Виправлення помилок у фінансовій та податковій звітності на практичних прикладах

Виправлення помилок у фінансовій та податковій звітності агропідприємств

Від помилок у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не застрахований жоден бухгалтер. Адже не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Однак під час виявлення будь-якої помилки головне – оцінити її наслідки та грамотно виправити. Платники податку на прибуток традиційно приділяють підвищену увагу виявленню та виправленню бухгалтерських помилок, адже на основі даних бухобліку та фінзвітності визначається об’єкт обкладення податком на прибуток. А найбільший інтерес питання виправлення помилок у фінзвітності викликає в тих підприємств, які зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським висновком на своєму вебсайті. У консультації розглянемо загальні правила виправлення бухгалтерських помилок.

Загальні положення

Що мається на увазі під помилкою?

НП(С)БО не містять визначення поняття «помилка». Але, як випливає з п. 5 МСБО 8, помилками у фінзвітності вважаються помилки, що виникли при неправильному проведенні математичних підрахунків або застосуванні облікової політики, через неуважність або неправильне тлумачення фактів, а також у результаті шахрайства (сюди ж можна віднести свідоме допущення помилок). Наслідком таких помилок є пропуск або перекручення даних у фінзвітності за один або кілька попередніх періодів. Цим визначенням ми й будемо користуватися.

Зазначимо, що виправлення помилок регулюється:

• НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;
• Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (розд. 4) (далі – Положення № 88);
• Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Мінфіну від 29.12.2000 № 356 (п. 9) (далі – Методрекомендації № 356).

Чи обов’язково виправляти помилки у фінзвітності?

Обов’язково. Адже невиправлена помилка чревата негативними наслідками.

Наслідок 1. Імовірність отримати значні штрафи. Зазначимо, що безпосередньо за помилки у фінзвітності (і в бухобліку) можуть бути застосовані адміністративні штрафи згідно зі ст. 164² і 186³ КУпАП, їхні розміри невеликі. Однак якщо допущена у фінзвітності помилка призвела до заниження об’єкта обкладення податком на прибуток, тоді діяти починають більш серйозні фінансові санкції (штрафи та пені), передбачені Податковим кодексом (далі – ПК).

Якщо помилку з податку на прибуток виявити та виправити самостійно, то штрафи будуть набагато менші, ніж якщо помилку виявлять у процесі перевірки. Адже зараз, у період воєнного стану, мораторій на застосування штрафів за помилки, виявлені під час перевірки, скасовано (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

А щодо самостійного виправлення помилок, то за загальними правилами в разі їх виправлення застосовується штраф у розмірі 3 % або 5 % (п. 50.1 ПК), а також пеня, якщо з дати граничного строку сплати податку за період, в якому було допущено помилку, минуло понад 90 днів (пп. 129.1.3 ПК). Однак при виправленні помилок, які припали на період воєнного стану, штрафів і пені не буде (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). На нашу думку, у разі самовиправлення помилок, допущених у період карантину до початку воєнного стану, також не повинно бути штрафів і пені.

Вважаємо, що на сьогодні мораторій, установлений п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК, є чинним. Щоправда, податківці стверджують, що з 27.05.2022 і до закінчення воєнного стану ця норма ПК не застосовується (див. ЗІР, категорія 132.01), а отже, штрафи та пеню треба нараховувати. І лише в разі виправлення помилок, яких припустилися у докарантинний період, потрібно буде сплатити штраф і пеню у загальному порядку (п. 50.1, пп. 129.1.3 ПК). Але це все одно значно менше штрафу, накладеного за результатами перевірки. Докладніше про штрафи див. матеріал «Виправлення помилок у податковій звітності: правила, штрафи, строки давності».

Наслідок 2. Уведення в оману користувачів фінансової звітності. Мета ведення бухобліку та складання фінзвітності – надання всім її користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і фінансову діяльність підприємства, необхідної для прийняття ними рішень (ч. 1 ст. 3 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).

Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, підприємство зобов’язане подати фінзвітність не тільки державним органам (зокрема, органам статистики та ДПС), але й трудовим колективам на їхню вимогу, власникам підприємства та іншим користувачам згідно із законодавством.

Крім того, фінзвітність нерідко запитують банки або постачальники, розглядаючи можливість надання підприємству кредитів або відстрочення платежу відповідно. Нею ж користуються й керівні органи для оцінки стану, ефективності діяльності підприємства та планування його подальшої роботи.

Якщо у фінзвітності була допущена помилка, то така звітність буде неправдивою (недостовірною). А отже, вона не виконає свою мету й користувачі не зможуть на її основі прийняти правильне для себе рішення.

Наслідок 3. Імовірність отримати негативний аудиторський висновок, що може вплинути на репутацію компанії. Після складання річної фінзвітності всім підприємствам, які зобов’язані її оприлюднювати, необхідно отримати аудиторський висновок (та оприлюднити його разом із річною фінзвітністю).

Аудитори дають свою оцінку обліковій політиці, правильності ведення бухобліку та складання фінансової звітності. І якщо аудитор виявить невідповідність нормам НП(С)БО або МСФЗ, він зобов’язаний буде відобразити це у своєму висновку. Причому, якщо помилка виявиться істотною, аудиторський висновок може бути негативним.

Тому, якщо аудиторська перевірка буде проводитися після подання річної фінзвітності, завдання бухгалтерії підприємства – або самим, або в конструктивній взаємодії з аудитором оперативно виявити та виправити помилки, щоб аудиторський висновок був позитивним. І знов-таки, якщо виявлені аудитором помилки ведуть до заниження податку на прибуток, їх тим більше потрібно виправити.

Чи встановлено строк давності для виправлення бухоблікової помилки?

Ні, нормативні документи бухобліку не містять ніяких обмежень строку виправлення бухгалтерських помилок. Тому навіть дуже стару помилку потрібно виправити в періоді її виявлення. Тим більше що такі помилки можуть мати наслідки, що далеко йдуть, які, у свою чергу, впливають на поточні звітні періоди та призводять до податкових донарахувань.

Наприклад, у 2016 році через неправильне введення даних до бухгалтерської програми була завищена первісна вартість придбаного обладнання (замість суми 3 090 000 грн, зазначеної в первинних документах постачальника, було введено 3 900 000 грн). У зв’язку із цим витрати на амортизацію цього обладнання були завищені, у тому числі й протягом періодів, за які можуть бути нараховані штрафи та пеня в ході перевірки.

Чи потрібно подавати уточнену фінзвітність за періоди, у яких була допущена помилка?

За загальними правилами, передбаченими НП(С)БО 6, результат виправлення будь-якої помилки (як минулого періоду поточного року, так і минулих років) відображається у фінзвітності того періоду, у якому вона була виявлена (яким чином відображається, розглянемо далі).

При цьому підприємства можуть подавати уточнену (виправлену) фінзвітність та/або консолідовану фінзвітність за той період (або періоди), у якому була допущена помилка (ч. 6 ст. 14 Закону № 996, п. 2 Порядку № 419).

Така фінзвітність подається:

• або за власною ініціативою, наприклад для потреб учасників товариства;
• або за необхідності – така необхідність виникає, наприклад, у платників податку на прибуток, які подають уточнену фінзвітність як додаток до уточнюючої декларації з податку на прибуток.

Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності та уточненої консолідованої фінзвітності здійснюються у тому самому порядку, що й подання фінзвітності, що підлягає уточненню.

При цьому разом із виправленою фінзвітністю потрібно подати доповнення в довільній формі, у якому пояснити суть помилки, її наслідки та спосіб виправлення.

Які причини виникнення помилок у фінзвітності?

Від причини виникнення помилки залежить порядок її виправлення. Виділяють дві причини:

• неправильне перенесення даних із бухгалтерського обліку до фінансової звітності;
• помилка (помилки) у бухобліку (не важливо, допущена вона через непроведення (неправильне проведення) первинного документа в бухобліку підприємства або через помилку в самому первинному документі).

Розглянемо порядок виправлення помилок докладніше.

Неправильне перенесення даних із бухобліку до фінзвітності

У даному випадку мається на увазі, що в бухгалтерському обліку підприємства відображено все правильно (правильний період відображення, сума та кореспонденція рахунків). Однак при перенесенні даних до фінзвітності була допущена помилка: сальдо за рахунками (субрахунками) було відображене не в тих статтях балансу, згорнуто обороти за дебетом та кредитом рахунків з обліку розрахунків із контрагентами, витрати відображено не в тому рядку звіту про фінрезультати і т. п.

Як відобразити виправлення такої помилки у фінзвітності за той період, у якому вона була виявлена? Усе залежить від періоду її виникнення. Якщо таку помилку допущено:

• у будь-якому минулому звітному періоді поточного року – у балансі потрібно навести правильні дані на кінець звітного періоду, а в інших формах звітності – просто правильно заповнити наростаючим підсумком показники за той звітний період, у якому виявлено помилку;
• у минулих звітних роках, то в балансі коригуються показники на початок року (якщо помилка на них вплинула), а у Звіті про фінансові результати та звіті про рух грошових коштів– показники в графі «За аналогічний період попереднього року» (ці показники коригуються, тільки якщо помилка була допущена в попередньому році та торкнулася цих форм).

Приклад

У підприємства є два постачальники. Наприкінці 2022 року підприємство:

• за договором із постачальником-1 перерахувало передоплату за товар (підприємство не веде субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами» і відображає перерахування передоплати проведенням Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» – Кт 311) у сумі 3 600 грн (у т. ч. ПДВ – 600 грн). На 31.12.2022 товар не було отримано;
• за договором із постачальником-2 отримало товар, відобразивши цю операцію проведеннями Дт 281 – Кт 631 на суму 5 000 грн і Дт 641/ПДВ – Кт 631 на суму 1 000 грн. На 31.12.2022 товар не було оплачено.

Під час складання балансу за формою № 1 за 2022 рік бухгалтер помилково згорнув сальдо за субрахунком 631, відобразивши суму 2 400 грн (6 000 грн – 3 600 грн) у рядку 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги».

Однак згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, аналітичний облік на субрахунку 631 ведеться за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) на оплату, а кредитове та дебетове сальдо не згортаються й показуються розгорнуто.

Більше того, дебіторська заборгованість за перерахованим авансом є активом, а кредиторська заборгованість з оплати за товар – пасивом, а згортання статей активів і пасивів неприпустиме (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1). Тому треба було в рядок 1615 включити суму 6 000 грн, а в рядку 1130 «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» показати суму 3 600 грн.

Відповідно, на 3 600 грн повинна збільшитися валюта балансу за активом (ряд. 1300) і за пасивом (ряд. 1900). Помилка була виявлена в березні 2021 року.

Ця помилка торкається тільки балансу, тому в балансі за звітні періоди 2021 року потрібно відкоригувати показник графи 3 «На початок звітного періоду», відобразивши в ній правильні дані. При цьому платникам податку на прибуток слід подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік до органу ДПС (докладніше про це див. далі).

Помилка у фінзвітності через помилку в бухобліку

Правила виправлення помилок у бухобліку та фінзвітності залежать від того, у якому періоді була допущена помилка:

• у минулому періоді поточного року;
• у минулому році (минулі роки). У цьому випадку важливим є ще й те, торкається помилка показників нерозподіленого прибутку (тобто чи була в попередні роки перекручена сума доходів і витрат) чи ні.

Складання бухгалтерської довідки

Незалежно від того, у якому періоді була допущена помилка (у минулому періоді поточного року чи в минулі роки), вона виправляється шляхом складання бухгалтерської довідки (п. 9 Методрекомендацій № 356).

Бухгалтерська довідка складається в місяці виявлення помилки й у цьому ж місяці відображається в бухобліку та записується до облікових регістрів (вноситься до комп’ютерної програми) (у т. ч. і у випадку, якщо облік ведеться в електронному вигляді) (п. 9 Методрекомендацій № 356, див. також лист Мінфіну від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939, далі – Лист № 3939).

Важливий момент: до облікових регістрів за місяці, у яких була допущена помилка, ніякі виправлення не вносяться.

У Методрекомендаціях № 356 бухгалтерська довідка, складена під час виправлення помилки, названа обліковим регістром. І це дійсно так: по суті, вона доповнює той обліковий регістр, у якому була допущена помилка, а також обліковий регістр(и) того місяця, у якому ця помилка була виявлена.

При цьому Мінфін у листі Мінфіну від 13.12.2004 № 31-04200-30-10/22823 стверджує, що бухгалтерська довідка, яка виправляє помилку, є ще й первинним документом, на підставі якого наслідки помилки відображаються в обліку. Але майте на увазі, що під час виправлення помилки бухгалтерська довідка не завжди є самостійним (єдиним) первинним документом. Адже здебільшого завжди є основний первинний документ, що підтверджує господарську операцію, яка була неправильно відображена в обліку (або основний первинний документ, у якому була допущена помилка, що вимагає під час її виправлення внесення змін до обліку).

Форма бухгалтерської довідки для виправлення помилок затверджена Наказом № 356 і є додатком до Методрекомендацій № 356. Її можна скласти й у довільній формі, розробленій підприємством, при цьому забезпечивши всіма обов’язковими реквізитами, передбаченими для первинних документів ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і п. 2.4 Положення № 88.

Головне – довідка повинна містити:

• причину помилки;
• посилання на документи та облікові регістри, у яких допущено помилку;
• суму та кореспонденцію рахунків бухобліку, якою виправляється помилка;

Довідка підписується працівником, який її склав, а після перевірки – головним бухгалтером (п. 9 Методрекомендацій № 356, п. 4.3 Положення № 88).

Виправлення помилок поточного року

Проведення, за допомогою яких у бухгалтерській довідці виправляється помилка поточного року, можуть бути двох типів:

• сторнований запис (метод «сторно») (п. 9 Методрекомендацій № 356) застосовується, якщо кореспонденція рахунків зазначена неправильно й такий неправильний запис потрібно анулювати або кореспонденція рахунків правильна, але сума операції завищена. Неправильний запис анулюється методом «сторно». У паперових документах помилкова кореспонденція рахунків записується повторно, але червоним чорнилом або в дужках, а в разі використання комп’ютерних програм – зі знаком «–». Після цього робиться правильний запис. Якщо ж сума операції завищена, робиться тільки сторнований запис зі знаком «–» на суму завищення;
• додатковий запис застосовується у випадках, коли в помилковому бухгалтерському проведенні та облікових регістрах зазначена правильна кореспонденція рахунків, але занижена сума операції, а також якщо госпоперація за наявності первинних документів не була відображена в обліку. Для виправлення таких помилок робиться додаткове проведення або на різницю між правильною та заниженою сумами, або на всю суму госпоперації.

Зауважимо, що якщо в минулому квартальному звітному періоді у межах поточного року була допущена помилка, що вплинула на суму доходів або витрат, вона виправляється із використанням рахунків класу 7 або 9 (8 і 9) відповідно.

У фінансовій звітності за період, в якому було виявлено помилку, виправити її дуже просто: у балансі потрібно навести правильні дані на кінець звітного періоду, а в інших формах звітності – просто правильно (з урахуванням виправлення помилки) заповнити наростаючим підсумком показники за той звітний період.

В уточненій фінансовій звітності, у разі її подання, потрібно: у балансі – навести правильні дані на кінець звітного періоду, в якому було зроблено помилку, а у звіті про фінансові результати – просто правильно (з урахуванням виправлення помилки) заповнити наростаючим підсумком показники за цей звітний період.

Зверніть увагу! Якщо помилка була виявлена після дати балансу, але до дати затвердження керівництвом фінзвітності, підготовленої до оприлюднення, то таке виявлення помилки вважається подією після дати балансу (п. 4 НП(С)БО 6, п. 1.6 додатка до НП(С)БО 6). У цьому випадку фінзвітність за звітний період складається вже з урахуванням виправлення даної помилки (п. 16 НП(С)БО 6). Бухгалтерську довідку, що складається для виправлення такої помилки, рекомендуємо датувати останнім числом звітного періоду (датою балансу).

Виправлення помилок минулих років

Проведення за виправленням помилки минулих років, які наводяться в бухгалтерській довідці, залежать від того, торкнулася помилка показника нерозподіленого прибутку чи ні:

• якщо помилка вплинула на фінансовий результат (доходи та/або витрати) минулих років, то її виправлення в бухгалтерській довідці відображається не на рахунках доходів (клас 7) і витрат (класи 8 і 9), а шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок року з використанням рахунка 44 (п. 4 НП(С)БО 6) у кореспонденції з рахунками класів 1–6 (див. Лист № 3939, лист Мінфіну від 17.07.2013 № 31-08410-07-29/21303). При цьому метод «сторно» не застосовується;
• якщо помилка не торкнулася фінансового результату, то коригувальні проведення в бухгалтерській довідці виконуються виходячи зі змісту помилки (це можуть бути сторнований та/або додатковий записи).

У фінансовій звітності поточного періоду помилки минулих років виправляються таким чином (див. таблицю).

За необхідності зміни вносяться ще й до форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», затвердженої наказом Мінфіні від 29.11.2000 № 302.

Крім того, інформацію про виправлення помилок минулих років необхідно розкрити в примітках до фінзвітності (у довільній формі) (п. 20 НП(С)БО 6). Так, у них потрібно вказати:

• зміст і суму помилки;
• статті фінзвітності, які були відкориговані для повторного надання порівняльної інформації за минулі періоди;
• факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

В уточненій фінансовій звітності за рік, у якому було допущено помилку (у разі її подання), потрібно: у балансі – навести правильні дані на кінець такого року (гр. 4), а у звіті про фінансові результати та інших формах фінзвітності – просто правильно (з урахуванням виправлення помилки) заповнити наростаючим підсумком показники за цей рік у графі (графах) «За звітний період».

Виправлення помилок у фінзвітності та декларація з податку на прибуток

Помилка у фінзвітності може спричинити й помилку в декларації з податку на прибуток (далі – декларація). Якщо платник виявив помилку у звітній декларації вже після закінчення граничного строку її подання, то він може самостійно її виправити (п. 50.1 ПК):

• в уточнюючому розрахунку (далі – УР);
• поточній звітній декларації. Для цього разом із декларацією потрібно подати додаток ВП.

Фінзвітність є додатком і невід’ємною частиною декларації (п. 46.2 ПК). Тому у випадку подання уточнюючої звітності (у вигляді УР або додатка ВП) разом із нею повинна бути подана й фінзвітність.

Як разом з уточненкою з податку на прибуток за минулі періоди подати фінзвітність, до якої були внесені виправлення?

Орган ДПС вимагає, щоб платник податку на прибуток разом з уточнюючою податковою звітністю заново складав фінзвітність за «помилковий» період із правильними показниками та подавав її йому. Така фінзвітність подається перед поданням уточнюючої податкової звітності (ЗІР, категорія 102.20.02), щоб платник міг проставити позначки про подання уточненої фінзвітності в таблиці «Наявність додатків» УР або додатка ВП до декларації.

При цьому платник, який звітує перед податковою в електронній формі (у т. ч. якщо він належить до великих або середніх підприємств і звітувати в паперовій формі не має права), повинен подати виправлену фінзвітність також в електронній формі (ЗІР, категорія 102.20.02).

Наприклад, якщо платник подавав фінзвітність через Єдине вікно у форматі з літерою «S», то для подання уточненої фінзвітності можна скористатися електронним кабінетом на сайті ДПС (у ньому реалізована можливість подати фінзвітність у форматі «S» із позначкою «уточнююча»).

Якщо ж платник звітує перед податковою у паперовій формі, то й виправлену фінзвітність можна подати на папері разом з УР (ЗІР, категорія 102.20.02).

Чи потрібно подавати податковому органу уточнену фінзвітність, якщо виправлення її показників не вплинуло на показники декларації?

Так, потрібно. Така фінзвітність подається у звичайному порядку, передбаченому для подання уточненої фінзвітності (див. вище). При цьому уточнююча податкова звітність за «помилковий» період не подається (ЗІР, категорія 102.20.02).

Чи потрібно подавати уточнену фінзвітність разом з уточнюючою податковою звітністю, якщо показники фінзвітності за уточнюваний період не виправляються?

Ні, не потрібно (ЗІР, категорія 102.20.02). Така ситуація може виникнути, коли виправляються тільки податкові показники, але сума податку залишається незмінною.

Податківці роз’ясняють, що незалежно від того, виправляються показники фінзвітності чи ні, під час подання уточненки в таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка в графі «НП(С)БО» або «МСФЗ» графи «ФЗ» і вказуються відомості про форми фінзвітності, подані до контролюючого органу (ЗІР, категорія 102.20.02).

Крім того, у таблиці «Наявність доповнення» бажано пояснити, що виправлення до фінзвітності не вносилися.

Виправлення помилок та оприлюднення фінзвітності

Підприємства, зазначені у ч. 3 ст. 14 Закону № 996, зобов’язані оприлюднити свою річну фінзвітність разом з аудиторським висновком (а також річну консолідовану фінзвітність з аудиторським висновком, якщо підприємство зобов’язане складати таку звітність згідно зі ст. 12 Закону № 996) у такі строки:

• підприємства, що становлять суспільний інтерес (ст. 1 Закону № 996), а саме: підприємства, що потрапили до категорії великих згідно із ч. 2 ст. 2 Закону № 996 (крім тих, які не є емітентами цінних паперів, далі – ЦП); підприємства – емітенти ЦП, ЦП яких допущено до торгів на фондових біржах або за ЦП яких зроблена публічна пропозиція; банки; страховики; недержавні пенсійні фонди та інші фінустанови (крім тих, які відносяться до малих і мікропідприємств) – не пізніше ніж до 30 квітня наступного року;
• підприємства, які належать до категорії великих (не є емітентами ЦП) і середніх згідно із ч. 2 ст. 2 Закону № 996, – не пізніше ніж до 1 червня наступного року;
• інші фінансові установи (крім банків і страховиків) і недержавні пенсійні фонди, які відносяться до малих і мікропідприємств, – не пізніше ніж до1 червня наступного року;
• публічні акціонерні товариства (далі – ПАТ) – не пізніше ніж до 30 квітня наступного року;
• суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку. Зведений перелік таких суб’єктів складається за формою додатка 2 до Порядку складання та ведення зведеного переліку суб’єктів природних монополій, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 № 874-р, ведеться Антимонопольним комітетом України в електронному вигляді та розміщується щомісяця до 20-го числа на його офіційному сайті (меню «Напрями» – «Конкуренція»– «Зведений перелік природних монополій») – не пізніше ніж до 30 квітня наступного року;
• суб’єкти господарювання (далі – СГ), які провадять діяльність у видобувних галузях (п. 1 ст. 1 Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»), – до 30 квітня наступного року.

Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих, а також материнські підприємства групи, у складі якої є підприємство, що представляє суспільний інтерес, повинні оприлюднити річну консолідовану звітність групи, складену згідно з МСФЗ, разом з аудиторським висновком не пізніше ніж до 1 червня наступного за звітним року. Якщо таке підприємство перейде на МСФЗ 01.01.2023, то вперше йому потрібно буде оприлюднити свою річну консолідовану фінзвітність за 2024 рік до 1 червня 2025 року (лист Мінфіну від 22.09.2022 № 41010-06-5/21480).

Материнські підприємства, які є дочірніми в групі, що подає консолідовану звітність, повинні оприлюднити річну консолідовану звітність групи, складену їх материнським підприємством, разом з аудиторським висновком не пізніше ніж до 1 червня наступного за звітним року.

До відома! Під час воєнного стану підприємства можуть не оприлюднювати річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком у строки, зазначені в ч. 3 ст. 14 Закону № 996. Однак вони будуть зобов’язані зробити це протягом 3 місяців з моменту закінчення воєнного стану (п. 4² п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», далі - Закон № 2115). А до того часу відповідальність за неоприлюднення фінзвітності не застосовується (пп. 4¹ п. 1 Закону № 2115).

Як бути, якщо в процесі аудиторської перевірки, проведеної після складання та подання річної фінзвітності, було виявлено помилки?

Як відомо, підприємство, яке зобов’язане оприлюднювати свою фінзвітність, подає до органу ДПС разом із річною декларацією з податку на прибуток тільки баланс і звіт про фінансові результати (п. 46.2 ПК).

Повний комплект звітності разом з аудиторським висновком воно повинне подати до органу ДПС у загальному випадку не пізніше 10 червня наступного за звітним року (п. 46.2 ПК), а в період воєнного стану – не пізніше трьох місяців із моменту його закінчення (абзац шістнадцятий пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

При цьому може виникнути ситуація, що до моменту оприлюднення такої фінзвітності після проведення аудиторської перевірки показники фінзвітності, поданої разом із річною декларацією, змінилися.

Якщо помилка торкнулася показників річної декларації, до такої декларації необхідно подати УР, складений за правилами п. 50.1 ПК, разом з уточненою фінзвітністю в строк не пізніше 10 червня наступного за звітним року (ЗІР, категорія 102.20.01; Лист ДПС від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07), а в період воєнного стану – не пізніше трьох місяців із моменту його закінчення (абзац шістнадцятий пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Якщо ж помилка на показники річної декларації не вплинула, уточнена фінзвітність усе одно подається, але без УР. Як це зробити, див. попередній розділ.

Як бути, якщо помилку було виявлено вже після оприлюднення фінзвітності?

Підприємство може виявити помилку в уже оприлюдненій фінзвітності. Тоді воно зобов’язане повторно оприлюднити свою фінзвітність після внесення до неї виправлень. Але тільки якщо йдеться про суттєву помилку.

Як випливає з роз’яснень Мінфіну в листах від 13.01.2005 № 31-04200-20-10/508, от 15.08.2016 № 31-11410-07/23-2644/2467, суттєвість помилки та доцільність повторного оприлюднення фінзвітності визначає саме підприємство. При цьому воно орієнтується на поріг суттєвості, установлений обліковою політикою підприємства згідно з пп. 2.20.3 Методрекомендацій № 635.

Після виправлення фінзвітності її повторне оприлюднення здійснюється в тому самому порядку, що й уперше (ч. 6 ст. 14 Закону № 996).

Звичайно, платникам податку на прибуток необхідно буде подати до органу ДПС уточнену фінзвітність, а за потреби уточнити показники декларації з податку на прибуток.