Загальна система чи єдиний податок (третя група): плюси та мінуси

Сільгосппідприємства, які з різних причин не стали платниками єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи, у 2017 році можуть обрати: загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток або спрощену систему оподаткування зі сплатою ЄП у третій групі. До речі, якщо підприємство не перейшло на сплату ЄП з І кварталу, воно може зробити це з ІІ кварталу. Розглянемо особливості, плюси та мінуси кожної із систем.

Загальна система оподаткування

Хто може перебувати на загальній системі

Ця система передбачає, що підприємство є платником:

• податку на прибуток;
• інших податків, установлених Податковим кодексом (далі – ПК), зокрема земельного податку, податку на нерухоме майно, транспортного податку, збору за спецводокористування тощо, за умови, що підприємство має об’єкт обкладення такими податками.

Для перебування на загальній системі підприємство не повинне подавати ніяких заяв чи інших документів: позбавляючись статусу єдинника, воно автоматично стає на обліку в податковій як загальносистемник.

Сума податку на прибуток залежить від фінансового результату діяльності підприємства, адже об’єктом оподаткування є прибуток, розрахований за даними бухобліку (пп. 134.1.1 ПК). Ставка податку на прибуток становить 18 % (п. 136.1 ПК).

Докладно про об’єкт оподаткування та особливості ведення обліку та звітування з податку на прибуток ми розповіли на с. 27 цього номера. Тому в цій консультації ми тільки визначимо переваги та недоліки перебування на загальній системі.

Переваги

1. Об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, розрахований за даними бухоб­ліку. Тобто порівняно з ЄП (і третьою, і четвертою групою єдинників) цей податок є більш об’єктивним, оскільки до уваги береться фінрезультат діяльності підприємства. 

Наприклад, якщо рік видався неврожайним або собівартість сільгосппродукції більша за реалізаційні ціни на неї, то сума прибутку підприємства може бути відносно невеликою. У такому разі підприємство сплатить і незначну суму податку або зовсім не буде його сплачувати (якщо за даними бухобліку результатом діяльності виявиться збиток).

2. Знижена ставка податку на доходи при виплаті дивідендів. Так, платники податку на прибуток, виплачуючи дивіденди своїм засновникам (учасникам), утримують з них податок у розмірі 5 % (пп. 167.5.2 ПК), тоді як спрощенці утримують його за ставкою 18 %. Щоправда, ця перевага не стосується прямо юрособи – це більше плюс для учасників (засновників) такого підприємства.

Недоліки

1. Платники податку на прибуток не звільняються від сплати земельного податку. Це може бути значною перепоною для перебування на загальній системі, оскільки сільгоспдіяльність передбачає використання земель сільгосппризначення. Тому, якщо у власності сільгосппідприємства є значна кількість землі, йому доведеться сплачувати чималий земельний податок.

2. Фізичні особи, що здають земельні ділянки сільгосппризначення в оренду сільгосппід­приємствам-загальносистемникам, не мають пільги зі сплати земельного податку. Нагадаємо, від сплати цього податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику ЄП четвертої групи (п. 281.3 ПК).

Це не стосується безпосередньо сільгосппідприємств, але ж на практиці вони часто компенсують фізособам-орендодавцям суми земельного податку (якщо, звісно, це передбачено договором). Отже, на плечі підприємства може лягти додатковий фінансовий тягар.

3. У порівнянні зі спрощеною системою (як третьою, так і четвертою групою єдинників) ведення обліку для визначення об’єкта оподаткування та складання звітності у загальносистемників дещо складніше.

ЄП (третя група платників)

Хто може бути єдинником третьої групи

Сільгосппідприємство може стати платником ЄП третьої групи за умови, що обсяг його річного доходу становить не більше 5 млн грн. (п. 291.4 ПК). Про те, як розраховується такий дохід, див. на с. 31 цього номера.

Як бачимо, великі сільгосппідприємства зі значними об’ємами обороту не можуть перебувати в третій групі єдинників. При цьому кількість найманих працівників, з якими може бути укладено трудовий договір, не обмежується.

Хто не має права бути єдинником третьої групи

Перелік осіб, які не можуть бути платниками ЄП третьої групи, наведено в п. 291.5 ПК. Зокрема, серед підприємств, які займаються сільгоспдіяльністю, не можуть бути єдинниками третьої групи ті:

• хто займається виробництвом, експортом, імпортом, продажем підакцизних товарів, окрім роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами в ємностях до 20 л (пп. 291.5.1 ПК);
• у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 % (пп. 291.5.5 ПК);
• які на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 291.5.8 ПК).

Об’єкт оподаткування та ставки ЄП

Об’єктом оподаткування для єдинників третьої групи є дохід, отриманий протягом звітного періоду. Мається на увазі будь-який дохід (включаючи дохід представництв, філій, відділень юрособи), отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК. При цьому ставки становлять (п. 293.3 ПК):

• 3 % доходу за звітний період, якщо підприємство є платником ПДВ;
• 5 % – якщо підприємство не є платником ПДВ.

Звільнення від податків

Єдинники третьої групи звільнені від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів (п. 297.1 ПК):

• податку на прибуток підприємств;
• ПДВ, якщо вони обрали ставку ЄП в розмірі 5 %. До речі, єдинники, які сплачують ЄП за ставкою 5 %, не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ навіть у разі досягнення ними граничного обсягу оподатковуваних операцій, встановленого п. 181.1 ПК (1 млн грн. за останні 12 звітних місяців);
• земельного податку, крім податку за земельні ділянки, що не використовуються єдинником для провадження господарської діяльності.

Інші податки і збори єдинники сплачують в загальному порядку.

Переваги

1. Платники ЄП третьої групи мають право обирати ставку ЄП та самостійно вирішувати, бути їм платниками ПДВ чи ні.

2. Звільнення від сплати земельного податку за землі, що використовуються в господарській діяльності. Нагадаємо, земельний податок сплачують тільки власники землі. Якщо земля (як приватної, так і державної чи комунальної власності) орендується, то орендна плата сплачується на загальних підставах.

Недоліки

1. Заборона на проведення бартерних операцій: згідно з п. 291.6 ПК розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватися виключно в грошовій формі (готівковій чи безготівковій). Така заборона поширюється і на вексельні розрахунки за реалізовані товари, взаємозалік, виплату зарплати в натуральній формі.

За порушення цього правила єдинник буде переведений на загальну систему із 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснено негрошові розрахунки (пп. 298.2.3 ПК), а суми доходу, отримані від заборонених операцій, необхідно буде обкласти подвійною ставкою податку (п. 293.5 ПК).

2. Сума ЄП не залежить від результатів діяльності. При визначенні об’єкта оподаткування враховуються всі доходи, отримані в грошовій формі. Тобто сума витрат не береться до уваги взагалі. Тому, якщо підприємство отримає збитки, йому доведеться сплатити ЄП з усієї отриманої виручки.

3. Як і при перебуванні на загальній системі, фізичні особи, що здають землю в оренду підприємству-єдиннику, не мають пільги зі сплати земельного податку.

Рекомендації підприємствам, які обирають систему оподаткування

1. Проаналізуйте особливості здійснення господарської діяльності на вашому підприємстві. Наприклад, якщо підприємство часто проводить з контрагентами розрахунки в негрошовій формі (бартер, взаємозаліки, виплату зарплати натурою), то третя група єдинників йому не підходить.

2. За результатами діяльності за минулий рік обчисліть податкове навантаження (суми податків, які необхідно буде сплачувати) на кожній із систем оподаткування. Зробити це зовсім нескладно. Для визначення суми:

• податку на прибуток можна взяти дані зі звіту про фінансові результати за минулий рік (ряд. 2290);
• ЄП (для третьої групи) – дані про отримані доходи. А це всі надходження в грошовій формі (готівковій та безготівковій) та вартість безплатно отриманих товарів/послуг. При цьому датою отримання доходу є дата фактичного отримання грошей (у касу чи на банківський рахунок).

Також при цьому не забудьте розрахувати економію на податках, які не сплачують спрощенці (особливо земельний податок).

Аби вам було легше визначитися з вибором, ми підготували порівняльну таблицю систем оподаткування, які можуть застосовувати сільгосппідприємства.

Основні характеристики систем оподаткування

Висновки

Перебування в третій групі єдинників може бути вигідне для високорентабельних підприємств, у яких доходи значно перевищують понесені витрати, тобто на загальній системі сума податку у таких підп-риємств буде чималою.

Загальна система оподаткування, навпаки, вигідна для підприємств з невисокою рентабельністю та збиткових, адже сума податку при таких результатах діяльності буде мінімальною. Може бути невигід-на ця система для підпримств, у власності яких є багато землі, адже доведеться нести додаткові ви-трати на сплату земельного податку.

Що стосується єдинників четвертої групи, то, оскільки сума ЄП залежить тільки від площі сільгоспугідь та їх нормативної грошової оцінки, очевидно, що ця група більш вигідна підприємствам з невеликою кількістю землі та значними доходами (прибутком), наприклад, тим, які спеціалізуються на тваринницт-ві. Адже ця галузь не передбачає використання великої кількості сільгоспугідь.

Тож бажаємо вам при виборі системи оподаткування прийняти правильне рішення, яке дозволить вашому підприємству комфортно працювати і сплачувати найменшу суму податків!

Також читайте:

Ведення обліку на загальній системі оподаткування.