Хто повинен оприлюднювати фінансову звітність

Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення

Фінансова звітність: алгоритм заповнення

Окремі підприємства зобов’язані оприлюднити фінансову звітність. Ми розглянемо, які саме підприємства повинні це зробити та в які терміни.

Строк оприлюднення фінзвітності

Строки оприлюднення фінансової звітності наведено у ч. 3 ст. 14 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), а саме:

• не пізніше ніж до 30 квітня наступного за звітним періодом року;
• не пізніше ніж до 1 червня наступного за звітним періодом року.

Хто повинен оприлюднювати фінзвітность

Розглянемо докладніше, для яких підприємств установлено ці строки.

Оприлюднення – до 30 квітня

Не пізніше ніж до 30 квітня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці (або іншим способом у випадках, визначених законодавством) такі категорії підприємств (п. 3 ст. 14 Закону № 996).

1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес.

До таких відносяться (ст. 1 Закону № 996):

• підприємства – емітенти цінних паперів (далі – ЦП), ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або за ЦП яких здійснено публічну пропозицію;
• банки;
• страховики;
• недержавні пенсійні фонди та інші фінустанови (крім тих, які відносяться до малих і мікропідприємств);
• великі підприємства. Увага! Великі підприємства, що не є емітентами ЦП, перебувають в іншій категорії за строками оприлюднення (див. нижче).

2. Публічні акціонерні товариства.

3. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.

Перелік таких суб’єктів розміщено на сайті Антимонопольного комітету.

4. Підприємства, що провадять діяльність у видобувних галузях.

До суб’єктів господарювання (далі – СГ), які провадять діяльність у видобувних галузях, належать (абзац двадцать перший ч. 1 ст. 1 Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», далее – Закон № 2545):

• СГ, які здійснюють діяльність у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі з дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, реалізації видобутої продукції, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або діяльність із транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту;
• СГ – учасники договору про спільну діяльність незалежно від їх володіння спеціальним дозволом на користування надрами, на підставі якого здійснюється відповідна проєктна діяльність.

Оприлюднення – до 1 червня

Не пізніше ніж до 1 червня наступного за звітним періодом року оприлюднюють фінзвітність на власній вебсторінці інші категорії підприємств. А саме:

1. Великі підприємства, що не є емітентами ЦП.
2. Середні підприємства.
3. Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.
4. Малі підприємства, що є СГ державного сектору економіки.
5. Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, що не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів). Такі підприємства повинні оприлюднити консолідовану фінансову звітність групи разом з аудиторським звітом, навіть якщо не зобов’язані оприлюднювати свою індивідуальну річну фінзвітність.
6. Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінзвітність. Такі підприємства зобов’язані оприлюднити консолідовану фінзвітність (разом з аудиторським звітом), складену материнською компанією.

До відома! Критерії визначення розмірної категорії підприємств (велике, середнє, мікро- і мале) наведено в ч. 2 ст. 2 Закону № 996, а критерії розмірної категорії групи підприємств – у ч. 1 ст. 12 Закону № 996.

Аудит фінансової звітності

Усі категорії підприємств, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, оприлюднюють її разом з аудиторським звітом.

У чому полягає аудит фінансової звітності?

Аудит фінзвітності – це аудиторська послуга з перевірки даних бухобліку та показників фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності юрособи або представництва іноземного CГ чи іншого суб’єкта, що подає фінзвітність і консолідовану фінзвітність групи. Мета аудиту – висловити незалежну думку аудитора про її відповідність у всіх істотних аспектах вимогам НП(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам (ст. 1 Закону від 21.12.2017 № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», далі – Закон № 2258).

Аудиторські послуги надаються на підставі договору, укладеного між замовником і суб’єктом аудиторської діяльності, зареєстрованим у Реєстрі аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (п. 21 ч. 1 ст. 1, ст. 7 Закону № 2258).

Що ще, крім укладання договору з аудиторами, потрібно від підприємств?

Для окремих категорій підприємств установлено особливі вимоги.

Наприклад, великі підприємства зобов’язані створити аудиторський комітет або покласти його функції на ревізійну комісію чи наглядову раду, створену відповідно до законодавства. А підприємства, що становлять суспільний інтерес, можуть покласти функції аудиторського комітету на окремий підрозділ органу управління або наглядовий орган.

Аудиторський комітет або орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції, повинен (ч. 5 ст. 34 Закону № 2258):

• інформувати загальні збори акціонерів (учасників) або інший вищий орган управління про результати обов’язкового аудиту фінзвітності;
• проводити моніторинг процесу складання фінзвітності та надавати рекомендації та пропозиції щодо забезпечення достовірності інформації;
• забезпечити оцінку ефективності систем внутрішнього контролю та управління ризиками підприємства;
• здійснювати моніторинг виконання завдань з обов’язкового аудиту фінзвітності та інших обов’язкових завдань;
• давати оцінку незалежності суб’єктів аудиторської діяльності, що надають послуги з обов’язкового аудиту;
• організувати проведення прозорого конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності та обґрунтувати рекомендації з його результатів.

Склад фінзвітності, що підлягає оприлюдненню

Як уже було зазначено вище, оприлюднюють фінзвітність підприємства, які відносяться до великих або середніх та/або складають звітність за МСФЗ. Вони оприлюднюють повну (не скорочену) фінзвітність, до складу якої входять:

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності (підприємства, що застосовують МСФЗ, складають примітки до фінзвітності в довільній формі).

Крім того, окремі підприємства, які ведуть облік за національними стандартами та зазначені в п. 2 НП(С)БО 29, подають і оприлюднюють додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Якщо підприємство є материнським і згідно з НП(С)БО 2 або МСФЗ 10 повинне складати консолідовану фінзвітність, то вона також підлягає оприлюдненню (крім випадків, перелічених у ч. 3 ст. 14 Закону № 996).

Інша звітність, що підлягає оприлюдненню

Разом із фінзвітністю та аудиторським звітом підлягають оприлюдненню, зокрема, Звіт про управління та Звіт про платежі на користь держави. Правда, за однієї умови: якщо складання (подання) цих звітів передбачено законодавством (абзац вісімнадцятий п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, далі – Порядок № 419).

Звіт про управління

Цей звіт подають та оприлюднюють разом із річною фінзвітністю всі підприємства (крім бюджетних установ, малих і мікропідприємств) (ч. 7 ст. 11, ч. 3 ст. 14 Закону № 996, п. 1 розд. І Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління, затверджених наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982, далі – Методрекомендації № 982). Середні підприємства мають право не відображати в ньому нефінансову інформацію. У разі подання консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління.

Отже, Звіт про управління (консолідований Звіт про управління) оприлюднюють усі великі та середні підприємства (крім банків). Його складають у довільній формі, користуючись Методрекомендаціями № 982.

Звіт про платежі на користь держави

Цей звіт подають, а отже, і повинні оприлюднювати підприємства, які (ст. 1 Закону № 996):

• заготовляють деревину і при цьому є підприємствами, що становлять суспільний інтерес (це підприємства, що провадять діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010;
• відносяться до СГ, що провадять діяльність у видобувних галузях.

Заготівельники деревини повинні подавати такий звіт разом із річною фінзвітністю (п. 2 Порядку № 419). Його форма та порядок складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 № 499. Спеціальних строків для оприлюднення не передбачено (оприлюднюється в строки, передбачені для оприлюднення річної фінзвітності, – ч. 3 ст. 14 Закону № 996).

СГ, що провадять діяльність у видобувних галузях, подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості (Міненерго), та розміщують на своєму вебсайті Звіти про платежі на користь держави (консолідовані звіти, звіти про отримані платежі), форми яких затверджені постановою КМУ від 23.09.2020 № 858) щорічно, не пізніше 1 вересня наступного за звітним періодом року, і забезпечують їхню публічність і відкритість протягом як мінімум 3 років (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 12 Закону № 2545). За порушення цього строку до підприємства можуть бути застосовані штрафи, установлені ч. 1 ст. 14 Закону № 2545. Однак зауважимо, що паралельно із Законом № 2545 діє і ч. 3 ст. 14 Закону № 996, згідно з якою СГ, які провадять діяльність у видобувних галузях, повинні оприлюднити Звіт про платежі на користь держави разом із річною фінзвітністю в строк не пізніше ніж до 30 квітня наступного за звітним року.

Інформація емітентів цінних паперів

Емітенти ЦП зобов’язані розкрити регулярну річну інформацію, передбачену Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами, затвердженим рішенням НКЦПФР від 06.06.2023 № 608 (далі – Положення № 608), тобто подати інформацію до НКЦПФР, оприлюднити на своєму вебсайті та розмістити в базі даних відомості про особу, яка оприлюднює необхідну інформацію. Зробити це вони мають не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (п. 56 Положення № 608). При цьому якщо СГ складає звіт про платежі на користь держави, то інформація розкривається у два етапи: без звіту – не пізніше 30 квітня, зі звітом – не пізніше 30 червня наступного за звітним року.

Де оприлюднюється річна звітність

Річна фінзвітність та річна консолідована фінзвітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, якщо подання таких звітів передбачено законодавством, мають бути оприлюднені на вебсторінці або вебсайті підприємства (у повному обсязі), а у випадках, визначених законодавством, – іншим способом.

Порядок уточнення оприлюдненої фінзвітності

Нагадаємо, для платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, передбачено такий механізм її уточнення податківцям. До граничного строку подання річної декларації за 2025 рік (не пізніше 02.03.2026) вони повинні подати до органу ДПС тільки форми № 1 і № 2 (можливо, ще не перевірені аудиторами). А повний комплект фінзвітності вони подають після аудиторської перевірки в строк не пізніше 10 червня наступного за звітним року (абзац четвертий п. 46.2 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Причому разом з аудиторським звітом (ЗІР, категорія 102.20.01).

Тому, як правило, ті платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, уточнюють її до оприлюднення. Адже на це в них є час між поданням податківцям двох основних її форм та оприлюдненням після аудиторської перевірки.

Водночас законодавство не виключає можливості уточнення вже оприлюдненої фінзвітності. Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності здійснюються в тому ж порядку, що й будь-яке уточнення фінзвітності (п. 6 ст. 14 Закону № 996).

Зверніть увагу! Згідно з абзацом двадцять четвертим пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ в умовах воєнного стану підприємства – платники податку на прибуток звільняються від відповідальності за неподання:

• річної фінзвітності разом з аудиторським звітом не пізніше 10 червня наступного за звітним року;
• уточнюючого розрахунку та недоплату податку в разі, якщо після проведення аудиту показники раніше поданої звітності підлягають коригуванню.

Однак звільнення діятиме, якщо ці платники подадуть фінзвітність (й уточнюючий розрахунок) протягом трьох місяців після скасування або припинення воєнного стану.