Які наслідки подання уточнюючого розрахунку з ПДВ «на зменшення»?

Сільгосппідприємство-спецрежимник до 20.04.16 р. подало звітність з ПДВ, а потім виявило, що в спецрежимній декларації (0121) було відображено не весь податковий кредит, на який сільгосппідприємство мало право в березні, через що податкові зобов’язання виявилися завищеними. 25.04.16 р. (до граничного терміну сплати зобов’язань) сільгосппідприємство подало уточнюючий розрахунок до спецрежимної декларації з ПДВ за березень, яким зменшило раніше задекларовані зобов’язання зі сплати ПДВ до бюджету та на спецрахунок. Які наслідки такого уточнення для сільгосппідприємства?

Як передбачено п. 50.1 Податкового кодексу (далі – ПК), у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК) платник податків самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 4 розд. III Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів і зборів від 05.12.13 р. № 765, нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до контролюючого органу.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань за податками, зборами, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов’язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі – Порядок № 569), визначено, що суми ПДВ, зазначені в податкових деклараціях з ПДВ, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності з ПДВ ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, установленого ПК для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає до Казначейства реєстр платників податку, у якому зазначається звітний період та сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 20 Порядку № 569).

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, установленого ПК для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми ПДВ до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків (п. 21 Порядку № 569).

Таким чином, незалежно від того, що при поданні платником ПДВ уточнюючого розрахунку після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, відбувається зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих у податковій декларації за звітний (податковий) період, розрахунки з бюджетом з електронного рахунка будуть здійснені в сумі податку, зазначеній таким платником у податковій декларації за звітний (податковий) період.

У разі недостатності коштів на електронному рахунку для сплати суми ПДВ, задекларованої в декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, платник податку повинен у строки, установлені для самостійної сплати ПДВ до бюджету, перерахувати на електронний рахунок необхідні кошти із власного поточного рахунка.

Від редакції

Слід звернути увагу, що сума переплати, яка виникла після подання уточнюючого розрахунку, внаслідок чого зменшується податкове зобов’язання минулого звітного періоду, не враховуватиметься не лише у зменшення поточного податкового зобов’язання. Вона також не враховуватиметься в рахунок оплати податкового зобов’язання наступних звітних періодів. Тобто в наступних періодах також доведеться сплачувати повну суму ПДВ, зазначену в деклараціях.

Чому? Тому що так функціонує система електронного адміністрування ПДВ: уточнюючих розрахунків «на зменшення» суми ПДВ (особливо до спецрежимної декларації) вона «не бачить». Чи правомірно це? Звичайно ж, ні! Адже згідно з п. 54.1 ПК платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає в податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, установлені ПК. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, ПК не обмежує право платника податку на подання уточнюючих розрахунків як на збільшення податкового зобов’язання, так і на зменшення. При цьому податкове зобов’язання визначається як за податковою декларацією, так і за уточнюючим розрахунком. Неврахування при обчисленні податкового зобов’язання показників уточнюючого розрахунку є порушенням норм ПК. Тому рекомендуємо звертатися до суду для відстоювання своїх прав.

Для тих сільгосппідприємств, які не бажають судитися з податковими органами, рекомендуємо за можливістю уникати подання уточнюючих розрахунків «на зменшення». Наприклад, якщо в минулому періоді «забули» включити податкову накладну в податковий кредит, то її краще включити до податкового кредиту наступного звітного періоду (але не пізніше ніж через 360 днів із моменту її оформлення). Це, принаймні, дасть змогу зменшити зобов’язання хоча б у майбутньому.