Фінзвітність-2022: коли та які форми подавати

Річна фінансова звітність за 2022 рік

Фінансова звітність сільгосппідприємства за 2022 рік: особливості складання та подання

Нормативна база. Склад, порядок подання і строки подання та оприлюднення фінансової звітності українських підприємств, а також представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлені Законом від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419). Банки додатково користуються Інструкцією, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.10.2011 № 373 (ч. 2 ст. 11 Закону № 996).

Що змінилося? Протягом звітного року до Закону № 996 і Порядку № 419 були внесені уточнення та зміни (Законом від 19.07.2022 № 2435-IX, а також постановами КМУ від 10.06.2022 № 667 і від 29.11.2022 № 1327). Усі ці зміни вже діють, тому зараз усі підприємства (крім банків) повинні подавати фінзвітність-2022 за оновленими правилами.

Про що стаття? Ми розглянемо загальні вимоги стосовно фінзвітності, а також розповімо, як комерційним підприємствам вибрати «свої» звітні форми за 2022 рік і подати фінзвітність виходячи з нових правил. Звітність бюджетних підприємств і банків розглядати не будемо.

Загальні вимоги

Перш ніж ви почнете заповнення звітних форм, розглянемо загальні вимоги, установлені Законом № 996 та Порядком № 419, а також стандартами бухобліку та фінзвітності.

Хто і навіщо складає та подає фінзвітність?

Складати фінзвітність зобов’язані (ч. 1 ст. 2 Закону № 996):

• усі юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності;
• представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності.

Мета складання фінзвітності – надати її користувачам (фізичним або юридичним особам) повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Ця інформація потрібна користувачам для прийняття рішень (ч. 1 ст. 3 Закону № 996).

Підприємства зобов’язані (ст. 14 Закону № 996):

• подавати копії фінзвітності (у т. ч. консолідованої) за запитом юридичних і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (ч. 2);
• забезпечувати доступність фінзвітності (у т. ч. консолідованої) для ознайомлення з нею юридичних і фізичних осіб за своїм місцезнаходженням (ч. 3).

Згідно з якими вимогами складається фінзвітність?

Фінзвітність може бути складена (п. 2 Порядку № 419):

• згідно з національними положеннями (стандартами) бухобліку (далі – НП(С)БО);
• міжнародними стандартами фінзвітності (далі – МСФЗ та МСБО);
• НП(С)БО в державному секторі.

Фінзвітність буває звичайна та консолідована, річна та проміжна (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців).

Кому подається фінзвітність?

Фінзвітність (у т. ч. консолідована), складена як за національними, так і за міжнародними стандартами бухобліку, подається (п. 2 Порядку № 419):

• органам, до сфери управління яких належить підприємство;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• іншим органам і користувачам. Зокрема, фінзвітність подають (ч. 5 ст. 12¹ Закону № 996):
  – органам державної статистики – усі підприємства;
  – до центру збору фінзвітності, операційне управління яким здійснює НКЦПФР – підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ (на основі таксономії).

А хто подає фінзвітність податковим органам?

Податковому органу фінзвітність подають (п. 46.2 Податкового кодексу, далі – ПК):

• платники податку на прибуток – у складі декларації із цього податку (далі – декларація);
• неприбуткові організації – у складі звіту про використання доходів (прибутків) (далі – звіт);
• платники частини чистого прибутку (доходу) і держдивідендів – у складі розрахунку за цими платежами (далі – розрахунок ЧЧПД).

Чи повинні подавати фінзвітність підприємства, зареєстровані в 2022 році?

Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону № 996). У новостворених підприємств перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Тому за загальним правилом підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2022 року, річну фінзвітність за цей рік можуть не подавати. Вони мають право вперше подати звітність за 2023 рік, включивши до неї інформацію про фінансові результати госпоперацій за 2022 рік.

Чи можна подавати уточнену фінзвітність замість раніше поданої?

Можна (ч. 6 ст. 14 Закону № 996, п. 2 Порядку № 419). Підприємства можуть подавати уточнену фінзвітність (у т. ч. консолідовану) замість раніше поданої фінансової звітності:

• за результатами проведення аудиторської перевірки;
• для виправлення самостійно виявлених помилок;
• з інших причин.

Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності (у т. ч. консолідованої) здійснюються в загальному порядку.

Форми фінзвітності

Фінзвітність може бути повною та скороченою (ст. 11 Закону № 996). У табл. 1 показано, які саме звітні форми входять до складу повної і скороченою фінзвітності.

Таблиця 1. Склад річної фінансової звітності

Які звіти супроводжують подання річної фінзвітності?

Разом з повним комплектом річної фінзвітності (у т. ч. консолідованої) окремі підприємства подають також (ст. 1, ч. 7 ст. 11 Закону № 996; п. 2 Порядку № 419):

• звіт про управління (консолідований звіт про управління) – документ, що містить фінансову і нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Подають такий звіт великі та середні підприємства. При цьому останні мають право не відображати в такому звіті нефінансову інформацію;
• звіт про платежі на користь держави (консолідований звіт про платежі на користь держави). Цей звіт подають суб’єкти господарювання (далі – СГ), які провадять діяльність у добувних галузях, відповідно до Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII, а також підприємства, що здійснюють заготівлю деревини, які становлять громадський інтерес. Цей звіт містить узагальнену інформацію про діяльність таких СГ, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що сплачені або підлягають сплаті ними на користь держави відповідно до закону.

Категорії підприємств

Склад фінзвітності, строки її подання, обов’язок оприлюднення, а також необхідність переходу на складання фінзвітності згідно з міжнародними стандартами залежить від розмірної категорії підприємства.

Які бувають розмірні категорії підприємств?

Для цілей складання та подання фінзвітності підприємства (крім бюджетних установ) підрозділяються на 4 категорії: мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства (ст. 2 Закону № 996).

У таблицях 2 та 3 ми наводимо інформацію, яка дозволить вам зрозуміти, до якої розмірної категорії може належати ваше підприємство і яку фінзвітність вам доведеться подавати.

Таблиця 2. Критерії для визначення розмірної категорії підприємства

Таблиця 3. Особливості складання, подання та оприлюднення фінзвітності залежно від розмірної категорії підприємства

Зверніть увагу! Для цілей складання і подання фінзвітності Закон № 996, а також НП(С)БО 25 додатково виділяють ще три категорії підприємств:

• непідприємницькі товариства. Це товариства, метою діяльності яких не є отримання прибутку і розподіл його між учасниками (ст. 85 Цивільного кодексу). У термінології ПК це неприбуткові установи та організації;
• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – іноземне представництво). Ця установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта госпдіяльності в Україні і має на це належним чином оформлені повноваження (ст. 1 Закону від 16.04.1991 № 959-XII). Для цілей обкладення податком на прибуток виділяють постійне представництво нерезидента (пп. 14.1.193 ПК);
• підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат згідно з податковим законодавством. Це платники єдиного податку третьої групи (пп. 296.1.3 ПК).

Ці три категорії підприємств (крім тих, хто за законодавством складає фінзвітність згідно з МСФЗ) повинні застосовувати форми фінзвітності, передбачені НП(С)БО 25. А саме: № 1-мс, № 2-мс або № 1-м, № 2-м (п. 2 розд. I НП(С)БО 25).

Проте у 2022 році законодавці виключили ч. 3 зі ст. 2 Закону № 996 (Закон № 2435) і змінили редакцію абзацу шістнадцятого п. 2 Порядку № 419 (Постанова № 1327).

Завважимо, що ці зміни суперечать чинним нормам НП(С)БО 25. Проте «фінзвітні» правила для єдинників змінилися.

Як визначити розмірну категорію підприємства?

Для визначення розмірної категорії підприємства треба скористатися правилами, установленими ч. 2 ст. 2 Закону № 996.

Правило 1. Новостворені підприємства для визначення свого розміру застосовують показники з першої річної фінансової звітності. Тобто підприємство, створене у 2022 році, визначає свою розмірну категорію за даними фінзвітності за 2022 рік.

Наприклад, підприємство створене в лютому 2022 року. Згідно з показниками фінзвітності за 2022 рік це мікропідприємство. Тому в 2022 році воно вважатиметься мікропідприємством, і для складання фінзвітності за цей рік йому можна керуватися нормами НП(С)БО 25.

Правило 2. Для віднесення до певної категорії показники підприємства повинні відповідати як мінімум двом із трьох установлених критеріїв (див. графи 3–5 табл. 2). При цьому підприємство вважається:

• малим – якщо не відповідає критеріям мікропідприємства;
• середнім – якщо не відповідає критеріям малого підприємства;
• великим – якщо не відповідає критеріям середнього підприємства.

Приклад 1

Підприємство створене у 2022 році. Згідно з показниками фінзвітності, у нього:

• балансова вартість активів – 100 000 000 грн (мале);
• чистий дохід від реалізації – 260 000 000 грн (середнє);
• середня кількість працівників – 9 (мікро).

Як бачимо, за кожним критерієм підприємство потрапляє до різної розмірної категорії. Як же вибрати відповідність як мінімум двом критеріям, як того вимагає норма ч. 2 ст. 2 Закону № 996?

Підказку, як визначити категорію підприємства в «нестандартних» випадках, можна знайти в Інформаційному повідомленні Мінфіну від 12.11.2018. Із нього випливає, що у такому разі вибирають категорію «посередині».

У нашому прикладі із трьох можливих категорій «мале, середнє, мікро» підприємство буде віднесене до категорії «середнє».

Правило 3. Для визначення у звітному році категорії підприємства, створеного в минулі роки, беруть показники фінзвітності такого підприємства за рік, що передує звітному.

Нагадаємо, що для визначення категорії підприємства у 2018 році (тоді вперше були запроваджені розмірні критерії) треба було орієнтуватися тільки на показники фінзвітності за 2017 рік (див. лист Мінфіну від 04.07.2019 № 35210-01-2/17297). А щоб установити категорію підприємства в 2022 році, потрібно брати показники фінзвітності за 2021 та 2020 роки (див. правило 4).

Правило 4. Якщо за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль підприємство не відповідає одній із чотирьох зазначених категорій, то воно належить до відповідної категорії підприємств (ч. 2 ст. 2 Закону № 996).

Як на практиці застосовувати це правило?

На сьогодні в загальному доступі є роз’яснення Мінфіну в листі від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860 (далі – Лист № 8860).

Суть його зводиться до такого.

Якщо підприємство згідно з показниками річної фінзвітності за 2017 рік відповідало критеріям, установленим для середнього підприємства, то для цілей Закону № 996 воно вважається середнім протягом двох наступних років – 2018 та 2019-го. Але якщо за показниками річної фінзвітності за 2018 та 2019 роки таке підприємство фактично відповідає критеріям великого підприємства, то воно переходить до категорії великих з 1 січня 2020 року.

Далі Мінфін нагадує, що великі підприємства становлять громадський інтерес, тому зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами. При цьому датою переходу на МСФЗ буде 1 січня 2020 року. А починаючи з 1 січня 2021 року таке підприємство повинне складати проміжну та річну фінзвітність за 2021 рік згідно з МСФЗ.

На підставі роз’яснень з Листа № 8860, а також усних консультацій фахівців законодавчого органу сформулюємо суть правила 4.

Припустимо, показники фінзвітності підприємства за 2017 рік (або підприємства, створеного після 2017 року, – за перший звітний рік) відповідали певній категорії. При цьому протягом двох подальших років для цілей складання фінзвітності ця категорія підприємства мала залишатися незмінною, як би не мінялися показники його фінзвітності.

Проте якщо протягом цих двох років показники річної фінзвітності підприємства відповідають:

• одній і тій самій категорії (що відрізняється від первісної) – то починаючи з третього звітного року підприємству має бути присвоєна нова відповідна категорія;
• різним категоріям – тоді підприємство залишиться у своїй колишній категорії.

Приклад 2

Підприємство створене у 2018 році. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.2018 та 31.12.2019 – воно відповідало критеріям малого підприємства і звітувало за 2018 та 2019 роки як мале підприємство за формами № 1-м, № 2-м;
• на 31.12.2020 та 31.12.2021 – воно відповідало критеріям великого підприємства. Проте згідно з правилом 4 (див. вище) у 2020 та 2021 роках підприємство продовжує вважатися малим і складає фінзвітність за формами № 1-м, № 2-м. Але вже починаючи з 2022 року підприємство стало вважатися великим. З 1 січня 2022 року воно повинне було перейти на МСФЗ, а з 1 січня 2023 року зобов’язане складати проміжну та річну фінзвітність за 2023 рік згідно з МСФЗ;
• на 31.12.2022 – воно відповідало критеріям мікропідприємства. Проте за правилом 4 підприємство все ще вважатиметься великим, як мінімум, протягом 2 років.

Як підприємствам-єдинникам визначити свою розмірну категорію для складання і подання фінзвітності у 2022 році?

Єдинники визначають свою категорію за загальними правилами (див. вище).

Якщо підприємство створене не у 2022 році, то йому треба визначати категорію для 2022 року починаючи з року початку своєї діяльності (але не раніше 2017 року).

А якщо підприємство створене у 2022 році, тоді для визначення своєї розмірної категорії у цьому році воно повинне взяти показники фінзвітності станом на 31.12.2022.

Підприємства, які перейшли на спрощену систему у 2022 році, для цілей подання фінзвітності продовжують залишатися у своїй розмірній категорії, у якій вони перебували до такого переходу.

Склад і строки подання фінзвітності за 2022 рік

Склад і строки подання річної фінзвітності наведено у ст. 11 Закону № 996 та в Порядку № 419. При цьому дата подання фінзвітності залежить від способу її подання.

Яка дата вважається датою подання фінзвітності?

Як випливає з п. 4 Порядку № 419, датою подання фінансової звітності на підприємстві вважається:

• день її фактичної передачі за призначенням;
• у разі відправлення поштою – дата отримання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата;
• у разі подання в єдиному електронному форматі – дата отримання електронного повідомлення про отримання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності, а також дата отримання повідомлення від відповідного органу.

А що робити підприємству, яке через війну не має можливості своєчасно подати фінзвітність (у т. ч. консолідовану)?

У такому разі фінзвітність (проміжну, річну, консолідовану) можна буде подати протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану або стану війни – за весь період неподання (п. 2 Порядку № 419).

Чи залежать строки подання фінзвітності від розмірної категорії підприємства?

Так, склад, а також строки подання фінзвітності залежать від розміру підприємства (див. табл. 4).

Таблиця 4. Склад і строки подання фінзвітності за 2022 рік

Консолідована фінзвітність

Окремі підприємства крім фінзвітності про власні господарські операції зобов’язані також подавати власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам (крім податкового органу) консолідовану фінзвітність.

Така фінзвітність подається разом з консолідованим звітом про управління, а за необхідності і консолідованим звітом про платежі на користь держави (ч. 1 ст. 12 Закону № 996, п. 1 Порядку № 419).

Хто зобов’язаний подавати консолідовану фінзвітність?

Консолідовану фінзвітність зобов’язані складати і подавати, зокрема:

• об’єднання підприємств – якщо це передбачено установчими документами цих об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996);
• підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства) (ч. 1 ст. 12 Закону № 996).

Групи підприємств підрозділяються на малі, середні та великі. Критерії для класифікації груп наводимо в табл. 5.

Таблиця 5. Критерії для визначення розміру групи підприємств з метою складання консолідованої звітності

Також зверніть увагу на правила, які допоможуть вам визначити розмір групи підприємств для цілей складання, подання та оприлюднення консолідованої фінзвітності такої групи.

Правило 1. Для віднесення групи підприємств до певної групи показники річної консолідованою фінзвітності такої групи на дату складання такої фінзвітності повинні відповідати як мінімум двом із трьох установлених критеріїв (див. графи 3–5 табл. 1). При цьому група підприємств уважається середньою, якщо не відповідає критеріям для малої групи.

Правило 2. Якщо на дату складання річної консолідованої фінзвітності групи ви бачите, що показники її фінзвітності протягом двох років поспіль (за звітний рік і рік, що передує звітному) не відповідають критеріям, установленим для цієї групи, то таку групу слід віднести до групи, критеріям якої вона відповідає згідно з показниками річної консолідованої фінзвітності за звітний період.

Правило 3. Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять громадський інтерес) звільнені від обов’язкового складання і подання консолідованої фінзвітності та консолідованого звіту про управління (ч. 3 ст. 14 Закону № 996).

Для наочності продемонструємо застосування цих правил на прикладах.

Приклад 3

Група підприємств згідно з показниками річної консолідованої фінзвітності (правило 1):

• за 2021 рік – уважається великою;
• за 2022 рік – уважається малою;
• за 2023 рік – буде малою.

Така група для цілей подання консолідованої звітності у 2022 році повинна вважатися великою, а в 2023 році вважатиметься малою (правило 2).

Така група може не подавати своїм користувачам консолідовану фінзвітність за 2023 рік і консолідований звіт про управління (правило 3). Проте при цьому материнське підприємство такої групи зобов’язане до 1 червня 2024 року оприлюднити на своїй сторінці або на своєму веб-сайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом і консолідованим звітом про управління (ч. 3 ст. 14 Закону № 996).

Які строки подання консолідованої звітності групи?

Материнські підприємства подають своїм користувачам консолідовану фінзвітність групи в установлені строки, а саме (п. 11 Порядку № 419):

• проміжну звітність – протягом 45 днів після закінчення звітного кварталу;
• річну звітність – у строки, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону № 996 для оприлюднення річної консолідованої фінзвітності.